Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який запроваджує кримінальну відповідальність за прояви антисемітизму та посилює покарання за розпалювання ненависті. Документ вносить зміни до статті 161 Кримінального кодексу України та спрямований на захист громадян від дискримінації за національною чи релігійною ознакою.

Закон був ухвалений Верховною Радою ще у лютому 2022 року, однак підписаний президентом лише 14 квітня 2026 року. Це рішення має символічне значення, адже було прийняте у період вшанування пам’яті жертв Голокосту.

Яке покарання передбачено

Нові норми встановлюють різні рівні відповідальності залежно від тяжкості правопорушення:

1. за прояви антисемітизму – штраф, обмеження волі або позбавлення волі до 3 років;
   (приклад: публічні заяви або пости в соцмережах із звинуваченням євреїв у вигаданих «змовах» або відмова в роботі людині через її єврейське походження)
2. за дії з погрозами, насильством або зловживанням службовим становищем – до 5 років ув’язнення;
   (приклад: погрози фізичною розправою представникам певної національності або побиття людини через її етнічне походження)
3. за організовані дії або тяжкі наслідки – до 8 років позбавлення волі.
   (приклад: створення групи, яка систематично переслідує людей іншої національності або організовує напади, що призвели до серйозних травм чи суспільних заворушень)

Таким чином, максимальне покарання за серйозні злочини на ґрунті ненависті може сягати восьми років тюрми.

Навіщо ухвалили цей закон

Документ є продовженням раніше прийнятого закону про протидію антисемітизму та має на меті:

• боротьбу з расизмом і ксенофобією;
• захист прав національних і релігійних меншин;
• зміцнення толерантності в суспільстві.

Антисемітизм визначається як одна з форм нетерпимості, яка може загрожувати суспільній безпеці та єдності. Тому криміналізація таких дій відповідає міжнародній практиці протидії дискримінації.

В Україні вручення повісток військовозобов’язаним здійснюють не тільки представники територіальних центрів комплектування. Юристи пояснюють, хто ще має такі повноваження та в яких межах вони діють.

Про це розповів адвокат В’ячеслав Кирда порталу «Юристи.UA».

Повістка є важливим інструментом ведення військового обліку та проведення мобілізаційних заходів. Найчастіше її вручають представники ТЦК – як самостійно, так і у складі груп оповіщення, до яких можуть входити й працівники поліції. Водночас, за словами юриста, коло осіб, які мають право вручати повістки, не обмежується лише військовослужбовцями ТЦК.

Зокрема, такі повноваження мають працівники районних і міських державних або військових адміністрацій. Однак вони можуть діяти лише в межах території, де працюють. Крім того, вручати повістки уповноважені представники органів місцевого самоврядування – сільських, селищних, міських і районних рад (у межах відповідних адміністративних одиниць). Також це право мають представники підприємств, установ і організацій, але виключно щодо своїх працівників.

Таким чином, вручення повісток в Україні не є виключною функцією ТЦК, це право мають також інші державні органи.

Студенти в Україні, зокрема й ті, хто ще не досяг 25-річного віку, можуть отримувати повістки від територіальних центрів комплектування (ТЦК). Фахівці з права пояснюють, чи є це законним і як правильно поводитися у такій ситуації.

За інформацією, оприлюдненою на профільному юридичному порталі, адвокат Поліна Дудчак роз’яснила особливості вручення повісток студентам під час навчання.

Чому студенти отримують повістки

Повістка є важливою складовою військового обліку як у мирний час, так і в період мобілізації. Її можуть вручати з різною метою – для уточнення персональних даних, проходження військово-лікарської комісії або виклику до збірного пункту.

Юристи зазначають, що звернення щодо таких випадків є поширеними. Зокрема, громадяни цікавляться, чи мають право ТЦК викликати студентів під час навчального процесу.

За словами адвокатки, надсилання повісток студентам – навіть тим, хто має відстрочку та не досяг 25 років, є звичною практикою. Вона наголошує, що ігнорувати виклик не варто, адже це може призвести до адміністративної відповідальності.

Як підготуватися до візиту в ТЦК

Перед відвідуванням територіального центру комплектування студентам рекомендують уважно ознайомитися з підставами виклику.

Якщо особа не є військовозобов’язаною, слід мати при собі документи, що це підтверджують. У випадку, якщо студент перебуває на військовому обліку, але навчається на денній формі та має право на відстрочку, необхідно підготувати відповідні підтвердження.

Чи можуть мобілізувати студента

Юристка підкреслює, що студентів, які офіційно мають відстрочку від мобілізації, не можуть призвати на службу. Відтак, візит до ТЦК у такому випадку не несе загрози мобілізації, а має виключно процедурний характер.