Українським водіям варто готуватися до нових змін, які в майбутньому можуть зробити поїздки автомобілем дорожчими. В Україні планують ухвалити закон, який дозволить запроваджувати платні автомобільні дороги. Причому така ініціатива пов’язана не лише з бажанням держави залучити додаткові кошти, а й з вимогами Європейського Союзу.

Як повідомив перший заступник міністра розвитку громад та територій України Сергій Деркач, відповідне законодавство планують ухвалити до кінця 2027 року. Створення правових умов для запуску платних доріг є частиною зобов’язань України на шляху до вступу в ЄС.

За словами посадовця, європейські правила передбачають можливість стягнення плати за користування окремими автомобільними шляхами. При цьому насамперед йдеться про комерційний транспорт, зокрема вантажівки та автобуси.

Однак це не означає, що вже з 2027 року всі українські водії будуть змушені платити за проїзд. Спочатку Верховна Рада має створити законодавчу основу, після чого держава зможе ухвалювати окремі рішення щодо конкретних платних маршрутів.

Скільки доведеться платити за проїзд

Найцікавіше для водіїв – можлива вартість користування такими дорогами. Раніше профільні відомства визначали граничні тарифи, які в перерахунку на гривні становлять:

• Для легкових автомобілів – до 1,17 грн за кілометр.
• Для автобусів та вантажівок масою від 3,5 до 12 тонн – до 2,30 грн за кілометр.
• Для важких вантажівок – до 6,79 грн за кілометр.

Таким чином, за старими розрахунками, поїздка легковим автомобілем платною ділянкою довжиною 100 кілометрів могла б коштувати 117 гривень, а важкою вантажівкою – 679 гривень.

Однак це лише орієнтовні приклади на основі раніше оприлюднених тарифів, а не затверджені ціни майбутніх доріг.

Цікаво, що додаткові витрати перевізників можуть позначитися не лише на транспортних компаніях, а й на звичайних українцях. Адже якщо доставка товарів подорожчає, бізнес потенційно може перекласти частину цих витрат на кінцевого покупця.

Водночас у Міністерстві розвитку громад та територій раніше пояснювали, що платні автомобільні дороги мають бути альтернативою безкоштовним маршрутам. Тобто водії повинні зберегти можливість обирати, якою дорогою користуватися.

За словами Сергія Деркача, одним із можливих варіантів є залучення приватних інвесторів до будівництва та утримання доріг. У такому разі компанія зможе повертати вкладені кошти завдяки оплаті проїзду.

Отже, до кінця 2027 року в Україні планують ухвалити закон, який відкриє шлях до запровадження платних доріг. Проте коли саме з’являться перші такі маршрути, скільки коштуватиме проїзд і яких категорій транспорту стосуватимуться нові правила, поки остаточно не визначено.

Штучний інтелект розвивається настільки швидко, що вже почав допомагати створювати власні вдосконалені версії. Якщо раніше програмістам доводилося самостійно писати тисячі рядків коду, то тепер значну частину цієї роботи виконує ШІ. І схоже, що найближчими роками професія програміста може змінитися до невпізнаваності.

Про це свідчить нове дослідження незалежної організації METR, яка перевірила темпи розвитку штучного інтелекту американської компанії Anthropic, відомої своєю моделлю Claude.

Результати виявилися вражаючими. З жовтня 2025 року швидкість вдосконалення моделей Anthropic на спеціальних тестових завданнях зросла приблизно в 1,9 раза. Іншими словами, за один рік компанія змогла досягти приблизно такого прогресу, на який раніше витрачала два роки.

Причому головна причина такого прискорення полягає не у збільшенні кількості потужних комп’ютерів, а в самому штучному інтелекті. Системи вже допомагають інженерам писати програмний код, знаходити помилки, проводити експерименти та створювати нові моделі ШІ.

Наприклад, за даними Anthropic, ще у травні 2026 року понад 80% програмного коду, який додавали до основної кодової бази компанії, створював Claude. А обсяг коду, який щодня інтегрував один інженер, у другому кварталі 2026 року був приблизно у вісім разів більшим, ніж у 2024 році.

Фактично програміст дедалі частіше перетворюється з людини, яка самостійно пише код, на керівника штучного інтелекту. Йому достатньо поставити завдання, пояснити, що потрібно створити, а ШІ самостійно запропонує рішення, напише програму, перевірить її роботу та спробує виправити помилки.

І це лише початок. Якщо технологія продовжить розвиватися такими темпами, ручне написання коду може поступово відійти на другий план. Люди визначатимуть, які програми потрібно створити, а більшу частину технічної роботи виконуватимуть розумні системи.

Однак найцікавіше полягає в іншому. Штучний інтелект використовується для вдосконалення наступних поколінь самого штучного інтелекту. Це створює передумови для так званого рекурсивного самовдосконалення, коли кожна нова модель допомагає розробляти ще потужнішу.

Водночас дослідники наголошують, що повністю самостійно створювати своїх наступників сучасні моделі поки не здатні. Найважливіші рішення, вибір напрямків досліджень та контроль результатів залишаються за людьми.

Є й інша проблема. Чим швидше розвивається ШІ, тим складніше може бути контролювати його можливості. Експерти побоюються, що технології одного дня почнуть вдосконалюватися швидше, ніж люди встигатимуть перевіряти їхню безпечність.

Таким чином, перед світом відкривається нова епоха програмування. Можливо, вже через кілька років для створення складної програми буде достатньо звичайною мовою пояснити комп’ютеру, що саме потрібно зробити. А замість тисяч рядків написаного вручну коду програмісти дедалі більше займатимуться постановкою завдань, перевіркою результатів та управлінням штучним інтелектом.

Зараз в Україні, за оцінками окремих народних депутатів, понад мільйон чоловіків можуть ухилятися від мобілізації. Водночас держава посилює контроль за бронюванням військовозобов’язаних працівників та переглядає відповідні квоти. Щоб зберегти необхідних фахівців на критично важливих підприємствах, частина парламентарів пропонує шукати мобілізаційний ресурс серед громадян, які роками уникають військового обліку.

Зокрема, народний депутат Олександр Федієнко раніше заявляв, що замість масового скасування бронювання працівникам енергетики, зв’язку та оборонних підприємств уряд повинен звернути увагу на чоловіків, які фактично перебувають поза військовим обліком.

Річ у тому, що частина таких громадян продовжує вести звичайне життя. Вони працюють, ведуть підприємницьку діяльність, користуються банківськими рахунками, оформлюють документи та отримують різноманітні послуги. Саме тому пропонується створити механізми, які зроблять подальше ухилення від військового обов’язку значно складнішим.

За словами Федієнка, одним із можливих рішень може стати обмеження доступу до окремих послуг банків та ЦНАПів. Конкретний перелік таких обмежень ще має визначити уряд.

Водночас, як повідомила оглядачка Radio NV Юлія Забєліна, у Міністерстві оборони вже опрацьовують документ, який передбачатиме посилення відповідальності за ухилення від мобілізації та СЗЧ.

За її інформацією, у Міноборони розглядають можливість використання механізмів, подібних до тих, що застосовуються до боржників зі сплати аліментів та інших обов’язкових платежів. Також планують розробити нові інструменти, які не дозволятимуть людям роками ігнорувати військовий обов’язок без відчутних наслідків.

Окрему увагу хочуть також приділити військовослужбовцям, які самовільно залишили частини та не повернулися до служби. У Міноборони працюють над тим, щоб передбачена законодавством відповідальність ефективніше застосовувалася на практиці.

Однак новий документ може містити не лише обмеження. За інформацією оглядачки, також розглядають питання демобілізації окремих категорій військовослужбовців та визначення умов їхнього звільнення зі служби.

Важливо, що станом на листопад 2026 року ці додаткові обмеження ще не ухвалені. Документ перебуває на стадії розроблення, а остаточного переліку нових санкцій немає. Очікується, що відповідний законопроєкт може бути представлений Верховній Раді до кінця року, однак конкретної дати його розгляду поки не визначено.