Останнім часом в Україні фіксують численні випадки так званої «бусифікації», коли чоловіків примусово саджають в автомобілі просто посеред вулиці та доставляють до ТЦК. Такі ситуації викликають значне обурення серед населення, тому порядок затримання та доставлення військовозобов’язаних вирішили чіткіше врегулювати. Як тепер повинні діяти працівники ТЦК та що їм заборонено робити, розповідаємо в нашому матеріалі.

На офіційному сайті Збройних сил України опубліковано наказ Головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого №423 від 6 жовтня 2026 року, який стосується організації роботи військових посадовців та забезпечення належних умов для військовослужбовців.

Як пояснив адвокат Руслан Ткаченко нашому виданню, наказ деталізує правила поводження з військовозобов’язаними та порядок їх доставлення до ТЦК.

Зокрема, працівники ТЦК не мають права самостійно здійснювати адміністративне затримання громадян. Такі повноваження за наявності законних підстав належать поліції.

Крім того, за роз’ясненням адвоката, наказ передбачає, що примусове доставлення військовозобов’язаних до ТЦК повинно здійснюватися службовим транспортом поліції, а не приватними автомобілями чи транспортом працівників центрів комплектування.

Також працівникам ТЦК та поліції заборонено без законних підстав:

• Вилучати у громадян мобільні телефони та інші особисті речі.
• Переглядати особисті повідомлення у телефонах.
• Перешкоджати отриманню правничої допомоги.
• Застосовувати незаконне фізичне насильство, погрози або принижувати людську гідність.
• Утримувати громадян без належних правових підстав та оформлення відповідних документів.

Окремо наголошується, що під час адміністративного затримання мають повідомляти близьких про місцеперебування людини та забезпечувати можливість спілкування з адвокатом.

Водночас за загальним правилом адміністративне затримання не може перевищувати трьох годин. Відповідна норма вже передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Нові інструкції також деталізують вимоги до приміщень ТЦК. Зокрема, громадянам повинні забезпечувати доступ до питної води, туалету, належної вентиляції та медичної допомоги.

Таким чином, наказ №423 покликаний посилити контроль за діями працівників ТЦК та запобігти незаконному примусовому доставленню військовозобов’язаних. Однак він не скасовує мобілізацію та не забороняє затримання громадян поліцією за наявності законних підстав. Значна частина зазначених вимог діяла й раніше, а тепер їх додатково конкретизували для посадових осіб.

В Україні через несплату комунальних послуг громадяни можуть втратити навіть єдине житло. Однак для цього сума заборгованості має перевищувати 430 тисяч гривень. Відповідні правила діють із 23 жовтня 2026 року.

Про це повідомив заступник міністра юстиції України з питань виконавчої служби Андрій Гайченко.

За словами посадовця, раніше законодавство дозволяло звертати стягнення на єдине житло боржника, якщо сума боргу перевищувала приблизно 170 тисяч гривень. Однак через воєнний стан та складне фінансове становище українців цей поріг вирішили суттєво підвищити.

Згідно із законом №4833-IX, із 23 жовтня 2026 року стягнення на єдине житло за загальним правилом заборонене, якщо сума за виконавчим провадженням не перевищує 50 мінімальних зарплат. У 2026 році це 432 350 гривень.

Таким чином, якщо сума стягнення перевищує встановлений поріг, квартиру або будинок боржника теоретично можуть виставити на примусовий продаж для погашення заборгованості.

Водночас Гайченко наголосив, що випадки накопичення таких значних боргів за комунальні послуги в Україні є поодинокими. За його оцінкою, переважній більшості громадян втрата єдиного житла через несплату комуналки не загрожує.

У Міністерстві юстиції також навели приклад: якщо родина щомісяця отримує рахунки за комунальні послуги на 6 тисяч гривень, для накопичення боргу понад 430 тисяч гривень знадобиться приблизно шість років повної несплати.

При цьому перевищення зазначеної суми не означає автоматичного вилучення нерухомості. Стягнення здійснюється в межах виконавчого провадження з дотриманням встановленої законом процедури.

Окремі гарантії передбачені для військовослужбовців. Під час воєнного стану та протягом року після його завершення їхнє єдине житло захищене від стягнення незалежно від суми боргу, за винятком визначених законом випадків.

Також спеціальний захист передбачений для боржників за житлово-комунальні послуги на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих територіях.

Отже, нові правила підвищують рівень захисту власників єдиного житла, проте не звільняють українців від обов’язку оплачувати комунальні послуги та погашати накопичену заборгованість.

Верховна Рада 28 жовтня ухвалила закон, який передбачає кримінальну відповідальність для так званих «дропів» – осіб, які передають банківські картки та рахунки для проведення шахрайських операцій. Порушникам загрожуватимуть штрафи або позбавлення волі на строк до шести років.**

Про це повідомила пресслужба Верховної Ради України.

Йдеться про законопроєкт №16013, внесений президентом Володимиром Зеленським. Документ посилює відповідальність за незаконні операції з банківськими рахунками, платіжними картками та електронними гаманцями.

Які покарання передбачені для «дропів»

Відповідно до ухваленого закону, суворість покарання залежатиме від характеру порушення та обставин його вчинення.

Зокрема, встановлюються такі санкції:

• Від 5 100 до 17 000 гривень штрафу – за передачу власної банківської картки або іншого платіжного інструменту для шахрайства.
• Від 51 000 до 85 000 гривень штрафу – за придбання, зберігання чи передачу чужих платіжних засобів із незаконною метою. Також можливе обмеження волі до трьох років або ув’язнення на два-чотири роки.
• Від 85 000 до 170 000 гривень штрафу або чотири-шість років ув’язнення – за повторне порушення чи участь в організованій злочинній групі.

Таким чином, найбільш сувора відповідальність передбачена для учасників організованих схем фінансового шахрайства.

Чи можна уникнути відповідальності

Закон передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності для осіб, які вперше передали свої платіжні інструменти шахраям.

Для цього необхідно добровільно повідомити правоохоронні органи про правопорушення та сприяти його розкриттю і припиненню.

Законодавчі зміни спрямовані на боротьбу з фінансовими махінаціями та наближення українського законодавства до європейських стандартів.

Водночас ухвалений закон ще не набрав чинності. Для цього його має підписати президент, після чого документ підлягає офіційному оприлюдненню.