В Україні можуть суттєво скоротити кількість заброньованих чоловіків, причому зміни торкнуться навіть працівників критично важливих підприємств, які забезпечують роботу оборонної промисловості, енергетики та комунальної сфери.

Згідно з інформацією про запропоновані зміни, для окремих підприємств оборонної промисловості та енергетики квоту бронювання можуть скоротити зі 100% до 25%. А для підприємств теплопостачання та водопостачання – із 75% до 60%.

Крім того, пропонується створити новий координаційний центр при Кабінеті Міністрів, який братиме участь у визначенні критично важливих підприємств. За попередньою інформацією, до його складу можуть увійти 16 представників силових та правоохоронних органів.

Але найцікавіше навіть не це. Запропонований підхід до розрахунку кількості заброньованих працівників може призвести до того, що частина чоловіків втратить можливість отримати бронювання.

Спробуємо пояснити простими словами. Наприклад, на підприємстві працюють 100 військовозобов’язаних чоловіків. Серед них є багатодітні батьки, опікуни людей з інвалідністю та інші працівники, які вже мають законне право на відстрочку від мобілізації.

За чинними правилами такі працівники можуть враховуватися під час розрахунку загальної кількості військовозобов’язаних на підприємстві.

Однак запропоновані зміни передбачають інший підхід. Чоловіків, які вже мають відстрочку з інших підстав, пропонується не включати до загальної кількості, від якої розраховується квота бронювання.

Тобто якщо зі 100 військовозобов’язаних 20 мають власні підстави для відстрочки, то за квоти 50% підприємство зможе забронювати не 50, а лише 40 працівників.

Фактично це означає, що частина чоловіків, які раніше могли розраховувати на бронювання, ризикує залишитися без нього.

Водночас питання прозорості правил бронювання вже ставало предметом уваги Національного агентства з питань запобігання корупції. Агентство звертало увагу на корупційні ризики, які можуть виникати через непрозорі механізми ухвалення рішень.

Варто зазначити, що описані нові обмеження поки не підтверджені як остаточно ухвалені норми. Тому говорити про автоматичне скасування вже оформленого бронювання наразі передчасно.

З 23 жовтня 2026 року в Україні змінюється процедура стягнення боргів. Банки будуть зобов’язані швидше передавати інформацію про рахунки боржників, а державні та приватні виконавці зможуть оперативніше накладати на них арешт.

Нововведення передбачені законом №4833-IX, який Верховна Рада ухвалила у квітні 2026 року. Документ запроваджує цифровізацію виконавчого провадження та автоматизований обмін інформацією між банками і виконавчою службою.

Головна зміна полягає в тому, що приховати гроші на банківських рахунках стане значно складніше. Фінансові установи підключатимуться до Автоматизованої системи виконавчого провадження, через яку виконавці отримуватимуть інформацію про рахунки та кошти боржників.

Крім того, банки повинні будуть повідомляти про відкриття нових рахунків боржниками в день їх відкриття. Це дозволить виконавцям швидше виявляти кошти та накладати відповідні обмеження.

Передбачено також регулярні перевірки майнового стану боржників. Банківські рахунки перевірятимуть щонайменше раз на два тижні, а автомобілі та нерухомість – не рідше одного разу на три місяці.

Водночас нові правила не означають, що банки зможуть самостійно забирати гроші українців. Примусове стягнення відбуватиметься лише в межах виконавчого провадження відповідно до законодавства.

Зміни передбачають і певні гарантії для громадян. Зокрема, під час воєнного стану боржники за встановленою процедурою можуть користуватися коштами з арештованого рахунку в межах двох мінімальних зарплат на місяць. У 2026 році це 17 294 гривні.

Ще одне нововведення стосується захисту єдиного житла. Поріг заборгованості, за якого можливе звернення стягнення на таке майно, підвищується з 20 до 50 мінімальних зарплат. Водночас закон передбачає окремі винятки.

Для військовослужбовців також встановлено додаткові гарантії захисту єдиного житла під час воєнного стану та протягом року після його завершення за визначених законом умов.

Крім того, спрощується процедура розблокування рахунків після погашення заборгованості. У передбачених законом випадках система автоматично формуватиме повідомлення про сплату боргу, що дозволить швидше знімати арешти без додаткових звернень громадян.

Таким чином, нові правила мають прискорити примусове стягнення заборгованості та ускладнити приховування активів. Водночас закон передбачає механізми захисту боржників і спрощує відновлення доступу до коштів після виконання зобов’язань.

Зараз деякі підприємства почали втрачати можливість бронювати своїх працівників, а для чоловіків, які мають відстрочку через догляд за людьми з інвалідністю, можуть посилити правила її отримання. Водночас влада шукає способи впливу і на тих, хто ухиляється від військового обліку та уникає відвідування ТЦК.

Про це розповів народний депутат Олександр Федієнко в інтерв’ю виданню «Телеграф».

За його словами, в Україні може налічуватися близько мільйона чоловіків, які ухиляються від мобілізації. При цьому точна кількість таких громадян невідома. Депутат вважає, що замість скорочення бронювання працівників критично важливих підприємств державі варто насамперед звернути увагу на тих, хто свідомо уникає виконання військового обов’язку.

Для цього Федієнко запропонував Кабінету Міністрів підготувати законодавчі зміни, які дозволять обмежувати ухилянтам доступ до окремих послуг у банках та ЦНАПах.

На думку нардепа, виникає несправедлива ситуація, коли одні чоловіки проходять службу, інші працюють на критично важливих підприємствах, а частина громадян продовжує вести звичайне життя, займатися бізнесом, мати ФОП та користуватися державними послугами, водночас уникаючи військового обліку.

Однак поки невідомо, як саме працюватимуть запропоновані обмеження. Зокрема, чи зможуть банки блокувати рахунки одразу після виявлення порушення, чи спочатку чоловікам виписуватимуть штрафи та надаватимуть час на їх сплату. Також не уточнюється, які саме послуги ЦНАПів можуть стати недоступними.

Нагадаємо, що зараз за порушення правил військового обліку в особливий період передбачені штрафи від 17 000 до 25 500 гривень. Якщо громадянин не сплачує штраф у встановлений законом строк, постанову можуть передати до виконавчої служби. Після відкриття виконавчого провадження можливий арешт коштів на банківських рахунках боржника.

При цьому саме отримання повістки або наявність порушення військового обліку ще не означає автоматичного блокування банківської картки.

Варто зазначити, що пропозиція Федієнка поки не стала законом. Для запровадження таких обмежень необхідно розробити відповідний законопроєкт та ухвалити його у Верховній Раді.