У застосунку «Дія» планують розширити можливості для людей, які хочуть змінити професію або отримати нову кваліфікацію. Держава запускає гранти на професійний розвиток, завдяки яким можна буде отримати фінансову допомогу на навчання.

Нова можливість розвивається в межах цифрової екосистеми «Обрій», яка об’єднує послуги у сфері працевлаштування, навчання та професійного розвитку. У Дії вже проводили бета-тестування послуги, яка дозволяє отримати грант на навчання за пріоритетними професіями або оплатити послуги з присвоєння чи підтвердження професійної кваліфікації.

Йдеться не просто про пошук вакансій. Людина зможе отримати фінансування, щоб опанувати новий фах, змінити професійний напрям або підтвердити вже наявну кваліфікацію. Залежно від обраної програми та професії держава може покривати навчання повністю або частково.

За інформацією Дії, скористатися послугою під час тестування можуть громадяни України віком від 18 до 70 років, які не мають офіційного працевлаштування, не є ФОП або самозайнятими особами та мають офіційний страховий стаж роботи в минулому. Головна умова – людина має хотіти здобути нову професію, змінити її або документально підтвердити свою кваліфікацію.

При цьому звертатися до центру зайнятості та збирати паперові документи не потрібно. Дані заявника перевірятимуться автоматично через державні реєстри, а договір із навчальним закладом або кваліфікаційним центром можна буде укласти онлайн.

На порталі «Дія» вже створюють можливість для навчальних закладів додавати свої програми до «Обрію». Завдяки цьому користувачі зможуть знаходити доступні освітні програми, обирати потрібний напрям та отримувати інформацію про державну підтримку професійного розвитку.

Окремо в Дії зазначають, що через «Обрій» можна отримати грант на навчання до 15 000 гривень. Кошти призначені для того, щоб опанувати нову професію або підвищити кваліфікацію.

Таким чином, «Обрій» поступово перетворюється не лише на сервіс для пошуку роботи. Його завдання – допомогти людині пройти шлях від отримання нових навичок і навчання до працевлаштування. Для українців це може стати можливістю змінити професію без необхідності самостійно оплачувати все навчання.

Українські мобільні оператори вже готують свої мережі до можливих тривалих відключень електроенергії взимку. «Київстар», Vodafone та lifecell продовжують посилювати резервне живлення базових станцій, встановлювати акумулятори та генератори, а також розвивати технології, які дозволять залишатися на зв’язку навіть за відсутності наземного покриття.

Проблема полягає в тому, що під час блекаутів навантаження на мобільні мережі різко зростає. Коли вдома зникає Wi-Fi, значно більше людей починають користуватися мобільним інтернетом. Через це обладнання базових станцій споживає більше енергії, а акумулятори розряджаються швидше.

Оператори запасаються батареями та генераторами

Оператори вже провели масштабну модернізацію резервного живлення. За даними Мінцифри, близько 95% базових станцій Vodafone обладнані новими батареями, які можуть забезпечувати роботу до 10 годин у звичайному режимі.

У lifecell понад 94% мережі готові працювати автономно до 10 годин за умови повністю заряджених акумуляторів. Компанія також встановила десятки тисяч нових літієвих батарей.

«Київстар» також суттєво збільшив резервування мережі. Компанія повідомляла про сотні тисяч акумуляторів та тисячі генераторів, які використовуються для підтримки роботи інфраструктури під час відключень.

При цьому це не означає, що кожна базова станція гарантовано працюватиме однаково довго. Час автономної роботи залежить від навантаження, тривалості відключення та того, чи встигнуть акумулятори зарядитися між періодами знеструмлення.

Що буде зі зв’язком під час тривалого блекауту

У разі масштабного відключення електроенергії оператори насамперед намагатимуться зберегти голосовий зв’язок та основні послуги. Однак мобільний інтернет може працювати повільніше через велике навантаження.

Саме тому під час тривалих блекаутів абонентам радять без необхідності не використовувати ресурсоємні сервіси – наприклад, не дивитися потокове відео у високій якості та не проводити тривалі відеодзвінки.

Якщо мережа одного оператора зникне, українці також можуть скористатися національним роумінгом. Він дозволяє підключитися до доступної мережі іншого оператора без зміни номера.

Зв’язок зі супутника

Окремим напрямком підготовки стає супутниковий зв’язок. «Київстар» у 2026 році продовжує тестування технології Starlink Direct to Cell.

Нова технологія дозволяє смартфону підключатися безпосередньо до супутника, коли звичайне наземне покриття недоступне. У межах нового етапу тестування Light Data абоненти можуть не лише обмінюватися повідомленнями, а й використовувати окремі сервіси передачі даних та навігацію.

Це може стати додатковим способом залишатися на зв’язку там, де базові станції пошкоджені або тимчасово не працюють.

Що варто зробити самим абонентам

Попри підготовку операторів, повністю виключити проблеми зі зв’язком під час масштабних блекаутів неможливо. Тому українцям варто заздалегідь подбати про заряджений павербанк або зарядну станцію для смартфона.

Власникам домашнього інтернету також варто забезпечити резервне живлення роутера. Якщо провайдерська мережа має автономне живлення, інтернет може продовжувати працювати навіть тоді, коли у квартирі немає електроенергії.

Таким чином, оператори вже готують інфраструктуру до можливих зимових відключень. Батареї та генератори мають збільшити час роботи мереж, а супутникові технології можуть стати додатковим варіантом зв’язку у місцях, де традиційне покриття буде недоступним. Водночас під час дуже тривалих блекаутів абоненти все одно можуть зіткнутися зі зниженням швидкості або тимчасовими перебоями через навантаження на мережі.

В Україні для студентів медичних та фармацевтичних спеціальностей запроваджують обов’язкову військову підготовку. Ті, хто вступив до університетів у 2026 році, розпочинатимуть її вже з другого курсу.

Йдеться про підготовку за програмою офіцерів запасу медичної служби. Нові правила стосуватимуться студентів як державних, так і приватних закладів вищої освіти.

До програми зможуть залучати студентів, які за станом здоров’я придатні до військової служби та успішно пройшли професійно-психологічний відбір.

При цьому навчання буде розподілене на кілька етапів. Уже на першому курсі студенти вивчатимуть основи національного спротиву. Цей предмет є обов’язковим не лише для майбутніх медиків, а й для студентів інших спеціальностей.

Починаючи з другого курсу, студенти медичних та фармацевтичних напрямів переходять безпосередньо до військової підготовки за програмою офіцерів запасу медичної служби.

Зміни вже внесли до освітніх програм за спеціальностями «Медицина», «Педіатрія», «Стоматологія» та «Фармація».

Навчання організовуватимуть університети, які мають відповідні кафедри. Якщо у конкретному закладі такої кафедри немає, студенти зможуть проходити підготовку на базі іншого університету.

За даними МОЗ, кафедри медицини катастроф та військової медицини вже функціонують у 10 із 15 медичних університетів, які підпорядковані міністерству. Ще в одному закладі відповідний підрозділ планують створити. Також до організації такої підготовки готові долучитися шість університетів, підпорядкованих Міністерству освіти і науки.

Водночас проходження військової підготовки не означає, що після закінчення навчання студента автоматично призвуть до армії. Основна мета програми – підготувати майбутніх медичних працівників до роботи в умовах воєнних загроз, кризових ситуацій та особливостей медичного забезпечення під час війни.