Українців можуть очікувати вищі ціни на інтернет-послуги. Причиною можливого перегляду тарифів є не лише економічна ситуація, а передусім значні витрати телекомунікаційних компаній на відновлення та захист мереж.

Про це розповів заступник міністра цифрової трансформації України Станіслав Прибитько.

За його словами, через російські атаки оператори та інтернет-провайдери змушені регулярно відновлювати пошкоджену інфраструктуру, купувати нове обладнання та створювати резервні маршрути передачі даних. Додаткових витрат також потребує забезпечення автономної роботи мереж під час перебоїв з електроенергією.

Фактично компаніям доводиться вкладати більше коштів, щоб українці могли залишатися на зв’язку навіть після пошкодження окремих об’єктів телекомунікаційної інфраструктури.

«Якщо вартість послуг і змінюватиметься, це насамперед пов’язано зі зростанням витрат на підтримку та відновлення мереж в умовах війни», – пояснив представник Мінцифри.

Водночас про конкретний розмір можливого подорожчання інтернету наразі не йдеться. Тобто українцям поки не варто очікувати єдиного підвищення тарифів для всіх провайдерів.

За даними НКЕК, у першому півріччі 2026 року доходи від послуг фіксованого інтернету в Україні становили 13,2 млрд грн – на 9,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Середньомісячний дохід на одну лінію доступу зріс до 250,5 грн.

Таким чином, якщо витрати операторів на ремонт, резервне обладнання та автономне живлення продовжать зростати, це в перспективі може позначитися і на сумі, яку абоненти щомісяця платять за домашній інтернет.

Українську армію нерідко називають «армією 40+». Серед військовослужбовців справді багато чоловіків середнього віку. Найчастіше це пояснюють демографією, однак на віковий склад війська впливає одразу кілька факторів.

Один із головних – демографічний. Покоління українців, народжених у 1970-х та 1980-х роках, значно чисельніше за покоління 1990-х і початку 2000-х. Після розпаду СРСР Україна пережила різке падіння народжуваності, наслідки якого відчуваються й сьогодні.

За даними, які наводили українські демографи, на початок 2022 року в Україні було близько 1,6 млн чоловіків віком 18-25 років, тоді як чоловіків віком 40-59 років – приблизно 5,5 млн. Тобто старше покоління ще до повномасштабної війни було у кілька разів чисельнішим.

Проте справа не тільки в кількості людей.

Чоловіки у 40-50 років частіше мають сім’ї, дітей, кредити та інші фінансові зобов’язання. Через це багато хто змушений регулярно їздити на роботу та залишатися економічно активним. Якщо працівник не має бронювання, офіційна робота сама по собі не захищає його від мобілізації.

Це також означає, що чоловіки 40-50 років можуть мати більше шансів зустріти представників ТЦК. Вони частіше змушені виходити з дому, їздити на роботу, забезпечувати сім’ю та вирішувати повсякденні справи. Натомість частина молодших чоловіків може працювати дистанційно, займатися фрилансом, жити з батьками та не мати власної сім’ї чи значних фінансових зобов’язань. Відповідно, у них може бути менша необхідність щодня пересуватися містом і перебувати у громадських місцях.

Важливу роль відіграють і законодавчі правила. Більшість чоловіків молодших 25 років не підлягають загальній примусовій мобілізації на тих самих умовах, що старші військовозобов’язані. Тому порівнювати кількість 20-річних та 45-річних у війську без урахування цього фактора неправильно.

Є й історична причина. Частина нинішніх 40-50-річних військових почала служити ще після 2014 року, коли їм було 30-40 років. За більш ніж десять років вони перейшли до старшої вікової категорії, що також впливає на середній вік армії.

Таким чином, велика кількість чоловіків 40+ у війську – це результат не однієї причини. Тут одночасно працюють демографічна яма 1990-х, міграція молоді, законодавчі обмеження, багаторічна війна та особливості зайнятості різних поколінь.

Тому «армія 40+» значною мірою відображає структуру самого українського суспільства: найчисельніше покоління опинилося у мобілізаційному віці саме під час найбільшої війни в сучасній історії України

Купити одяг в інтернеті й не помилитися з вибором скоро може стати набагато простіше. У ChatGPT з’явилася функція, яка дозволяє віртуально приміряти речі ще до оформлення покупки.

Раніше під час онлайн-шопінгу доводилося уважно вивчати таблиці розмірів, порівнювати європейські, американські та українські позначення, вимірювати груди, талію, стегна і сподіватися, що продавець правильно вказав параметри.

Тепер частину цієї роботи можна перекласти на штучний інтелект.

Як приміряти одяг у ChatGPT

Для цього достатньо завантажити у ChatGPT своє фото – бажано селфі або знімок у повний зріст. Після цього можна додати фотографію речі, яку хочеться придбати. Наприклад, це може бути скриншот із магазину.

Далі ChatGPT може показати, як цей одяг або аксесуар виглядатиме саме на вас. Тобто замість звичного «цікаво, чи сяде на мене ця куртка?» можна спочатку подивитися на приблизний результат на екрані.

Функція отримала назву Try On і працює на базі оновленої моделі ChatGPT Images 2.5. Вона також краще працює з освітленням, текстурами та виконанням інструкцій під час редагування зображень.

Особливо цікаво це може бути для тих, хто любить купувати одяг онлайн, але не хоче ризикувати через невдалий розмір або фасон.

Можна навіть зберігати вподобані речі

На цьому нововведення не закінчуються. У ChatGPT також з’явилася функція Favorites. Вона дозволяє зберігати речі, які сподобалися, в окремій бібліотеці.

Там можна залишати як знайдені товари, так і створені за допомогою ШІ зображення з віртуальною приміркою. Тож якщо сьогодні сподобалася куртка, а купувати її ви поки не готові, шукати її знову наступного тижня не доведеться.

Крім того, ChatGPT може допомогти зібрати образ за описом або навіть знайти схожі речі за фотографією чужого вбрання.

Фактично онлайн-шопінг поступово перетворюється на щось схоже на персональну примірочну, яка працює просто у чаті.