Клієнт державного Ощадбанку через суд домігся виплати 44 гривень, які банк не повернув йому після блокування рахунків у межах фінансового моніторингу. Невелика сума стала причиною судового спору, який завершився рішенням на користь клієнта.

Як стало відомо з матеріалів справи, житель Харківської області мав у банку рахунок із накопиченнями за програмою «Мобільні заощадження». На його рахунку залишалися кошти, а також були нараховані відсотки у розмірі 44,08 гривні.

Однак скористатися грошима чоловік не зміг. Ощадбанк обмежив доступ до рахунків після проведення фінансового моніторингу та ухвалив рішення припинити обслуговування клієнта.

У банку пояснили свої дії тим, що під час перевірки були виявлені ризикові операції, які могли мати ознаки, що потребують додаткового контролю відповідно до законодавства про фінансовий моніторинг.

Клієнт із таким рішенням не погодився та звернувся до суду. Він вимагав повернути належні йому кошти, зокрема і відсотки, які були нараховані на рахунок.

Під час розгляду справи суд визнав, що банк мав право припинити ділові відносини з клієнтом через результати фінансового моніторингу. Водночас це не позбавляє людину права отримати власні кошти, які залишилися на рахунках.

У результаті суд зобов’язав Ощадбанк виплатити чоловіку 44,08 гривні нарахованих відсотків. Таким чином, клієнт зміг через суд повернути навіть невелику суму, яку банк не перерахував після блокування рахунків.

Ця справа показує, що навіть під час припинення банківського обслуговування фінансові установи повинні виконувати свої зобов’язання перед клієнтами та повертати кошти, які їм належать.

Після запуску тестової мережі 5G у столиці українські мобільні оператори оприлюднили перші результати роботи нового стандарту зв’язку. Вже у першу добу сотні тисяч абонентів скористалися мережею, а максимальна швидкість передачі даних сягнула майже 2 Гбіт/с.

За інформацією операторів, мережу п’ятого покоління в день запуску протестували близько 100 тисяч абонентів Київстар, 135 тисяч клієнтів Vodafone Україна, а також десятки тисяч користувачів lifecell. Загалом новою технологією скористалися понад 235 тисяч людей.

Найвищі показники швидкості продемонстрував Київстар. У компанії повідомили, що середня швидкість мобільного інтернету під час тестування становила 600-800 Мбіт/с, тоді як максимальний зафіксований результат перевищив 2 Гбіт/с. Такий показник отримали поблизу Ботанічного саду імені Олександра Фоміна.

Vodafone також показав високі результати. У мережі оператора середня швидкість досягала близько 600 Мбіт/с, а піковий показник майже сягнув 2 Гбіт/с навіть під навантаженням. За першу добу абоненти компанії використали понад 25 ТБ мобільного трафіку.

У lifecell повідомили, що середня швидкість становила 500-700 Мбіт/с, а максимальна – до 1,5 Гбіт/с. При цьому оператор наголошує, що реальна швидкість залежить від моделі смартфона, рівня сигналу, кількості одночасно підключених користувачів та навантаження на мережу.

Наразі тестове покриття 5G поступово розширюється. Vodafone вже забезпечив роботу мережі у всіх районах Києва, тоді як Київстар сфокусувався на центральній частині міста та популярних туристичних локаціях.

Оператори також нагадують, що користування 5G не потребує додаткової оплати. Якщо смартфон підтримує новий стандарт, а абонент перебуває в зоні покриття, доступ до мережі надається в межах чинного тарифного плану.

Частина українців, які втратили житло через російську агресію, змушені довше чекати на компенсацію за програмою «єВідновлення». Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець пояснив, що затримки пов’язані не з відсутністю фінансування, а з роботою місцевих органів влади.

За словами омбудсмана, після подання заяви через застосунок «Дія» її розгляд переходить до органів місцевого самоврядування. Саме вони повинні організувати огляд пошкодженого або зруйнованого житла, оформити необхідні документи та ухвалити рішення щодо надання компенсації. Якщо цей процес затягується, заявники не можуть отримати виплати у визначені строки.

Лубінець наголосив, що громадяни нерідко звертаються до Офісу омбудсмана зі скаргами через тривале очікування результатів розгляду заяв. Після перевірки виявляється, що причиною є саме повільна робота спеціальних комісій, які діють при громадах.

Водночас омбудсман підкреслив, що держава забезпечила механізм подання заяв та фінансування програми, однак швидкість отримання компенсації значною мірою залежить від оперативності місцевої влади.

Спеціальні комісії мають виїхати на місце, зафіксувати пошкодження, провести або організувати технічне обстеження будівлі та визначити подальший механізм компенсації. Лише після завершення всіх процедур ухвалюється рішення про виплату коштів або видачу житлового сертифіката.

Омбудсман закликав органи місцевого самоврядування прискорити розгляд заяв, адже для багатьох українців своєчасне отримання компенсації є критично важливим для відновлення житла та повернення до нормального життя