В Україні частина військовозобов’язаних намагається швидко прибрати статус «у розшуку» через застосунок «Резерв+», щоб надалі мати можливість оформити бронювання. Найчастіше для цього людина подає заяву, визнає порушення і сплачує штраф онлайн. На перший погляд, це виглядає як простий спосіб закрити адміністративну проблему, але юристи попереджають, у деяких випадках така дія може створити серйозніші наслідки.

Проблема полягає не лише у самому штрафі. Перед оплатою військовозобов’язаний фактично підтверджує, що порушення було. Саме це визнання може мати значення, якщо йдеться не про звичайне уточнення даних чи направлення на ВЛК, а про неявку за бойовою повісткою.

Наприклад, чоловік мав бронювання, але через нові правила підтвердження критичності підприємство тимчасово втратило таку можливість. Поки роботодавець знову проходив процедуру підтвердження критичності, працівнику могла надійти повістка поштою. Сам військовозобов’язаний у цей час очікував, що підприємство знову отримає статус критично важливого і зможе його перебронювати.

Але тут є важливий нюанс, якщо до цього чоловік уже проходив ВЛК і був визнаний придатним до військової служби, наступна повістка могла бути не просто для уточнення даних, а саме бойовою. У такому разі неявка за нею може розглядатися вже не як звичайне адміністративне порушення.

Тобто людина, бажаючи прибрати «розшук» у «Резерв+», подає заяву, погоджується з порушенням і сплачує штраф. Але якщо це порушення стосувалося неявки за бойовою повісткою, таке визнання може бути використане як доказ того, що військовозобов’язаний ухилився від мобілізації.

Саме тому юристи радять не поспішати з оплатою штрафу через «Резерв+», якщо людина не розуміє, за яку саме повістку її внесли в розшук. Одна справа – неявка для уточнення даних або проходження ВЛК. Інша справа – неявка після вже пройденої ВЛК, коли чоловік визнаний придатним і міг отримати бойову повістку.

За законом ухилення від призову на військову службу під час мобілізації може тягнути вже кримінальну відповідальність. У такому випадку мова йде не просто про штраф, а про ризик відкриття кримінального провадження.

Тому перед оплатою штрафу варто з’ясувати, що саме стало підставою для розшуку. Якщо людина не знає, яка повістка їй надходила, коли вона була сформована і який статус вона мала після ВЛК, поспішне визнання порушення може тільки погіршити ситуацію.

Головна небезпека полягає в тому, що в «Резерв+» людина не просто натискає кнопку оплати. Вона фактично підтверджує свою вину. І якщо пізніше з’ясується, що йшлося про бойову повістку, це може стати підставою для кримінальної справи.

Саме тому у таких випадках важливо спочатку перевірити всі обставини, а вже потім вирішувати, чи варто подавати заяву та оплачувати штраф онлайн. Адже бажання швидко прибрати статус «у розшуку» для подальшого бронювання може обернутися значно серйознішою проблемою.

Попри те, що сьогодні iPhone вважають одним із головних символів ринку смартфонів, абсолютний рекорд за кількістю проданих мобільних телефонів належить зовсім іншій компанії. Наймасовішим телефоном в історії став легендарний Nokia 1100, який вийшов ще у 2003 році.

За даними BGR, які наводить ТехноФан, Nokia 1100 розійшовся тиражем приблизно 250 мільйонів одиниць. Це зробило його найпродаванішим мобільним телефоном усіх часів.

На другому місці опинилася ще одна кнопкова модель фінського бренду – Nokia 1110. Її продажі оцінюють приблизно у 248 мільйонів пристроїв. І лише після цих моделей у рейтингу йде найуспішніша лінійка Apple – iPhone 6 та iPhone 6 Plus, які продалися тиражем близько 224 мільйонів одиниць.

Головна причина успіху Nokia була не в передових технологіях, а в простоті. На початку 2000-х користувачам насамперед потрібен був телефон для дзвінків, SMS, довгої роботи від батареї та стабільного зв’язку. Nokia 1100 саме це і давала – без зайвих функцій, але з максимальною надійністю.

Важливу роль зіграла і ціна. Nokia 1100 коштувала близько 100 доларів, а Nokia 1110 – приблизно 78 доларів. Для порівняння, популярний Motorola Razr V3 на старті продавався за 449 доларів, тому був доступний далеко не всім.

Особливо масово кнопкові Nokia купували у країнах, де ринок мобільного зв’язку тільки швидко розвивався. Для мільйонів людей в Індії, Африці та інших регіонах Nokia 1100 стала першим особистим телефоном.

iPhone 6 і 6 Plus теж стали історичними для Apple, адже саме вони принесли компанії величезні продажі завдяки більшим екранам. Але обійти старі кнопкові Nokia їм так і не вдалося.

Сьогодні повторити такий рекорд одній моделі майже неможливо. Ринок поділений між Apple, Samsung, Xiaomi, Honor, Oppo та іншими брендами. Саме тому Nokia 1100 досі залишається телефоном, який встановив рекорд, що тримається вже багато років.

Через масове продовження відстрочок та боротьбу підприємств за статус критично важливих в Україні знову заговорили про правила бронювання працівників. Для бізнесу це питання стало особливо болючим, адже саме від статусу критичності залежить можливість залишити частину співробітників на роботі, а не втратити їх через мобілізацію.

Однак у правилах є важливий нюанс, який може стати несподіваною перешкодою для багатьох компаній. Йдеться про ліміт у 50% працівників, яких підприємство може забронювати. На перший погляд здається, що компанія просто бере половину чоловіків зі штату і подає їх на бронювання. Але на практиці все складніше.

Згідно з порядком бронювання, йдеться саме про військовозобов’язаних працівників. Тобто у розрахунок не потрапляють усі чоловіки автоматично. Якщо людина визнана непридатною до військової служби та не перебуває на військовому обліку як військовозобов’язана, вона не може бути використана для збільшення квоти бронювання. Чинний порядок бронювання передбачає ліміт до 50% саме від кількості військовозобов’язаних працівників підприємства, а не від усього штату постанова Кабміну №76.

Простіше кажучи, якщо на підприємстві працюють чоловіки, які за документами є непридатними та виключені з військового обліку, вони не створюють додаткового «місця» для бронювання іншого працівника. Така людина сама не підлягає бронюванню, бо бронювання застосовується до військовозобов’язаних, і водночас не збільшує базу, від якої рахуються ті самі 50%.

Наприклад, якщо у компанії є 20 чоловіків, але лише 10 із них мають статус військовозобов’язаних, то бронювати можна не половину від 20, а половину від 10. Тобто орієнтовно 5 працівників. Решта, які не перебувають на військовому обліку через непридатність або інші підстави, у цю формулу не додаються.

Саме це і створює проблему для підприємств, які намагаються підтримати свою критичність та зберегти ключових спеціалістів. Бізнес може мати великий штат, але якщо значна частина чоловіків не є військовозобов’язаними, реальна квота для бронювання буде меншою, ніж очікували.

Тобто головна логіка така: бронювання – це механізм саме для військовозобов’язаних працівників, які перебувають у трудових відносинах із підприємством та відповідають вимогам обліку. Якщо людина не є військовозобов’язаною, вона не може бути «підставою» для бронювання іншого працівника.

Для критично важливих підприємств це означає, що перед подачею списків потрібно уважно перевіряти не лише посади та зарплати працівників, а й їхній військово-обліковий статус.