Київстар разом зі SpaceX запустив в Україні новий етап тестування технології Starlink Direct to Cell. Тепер у місцях, де немає звичайного мобільного покриття, абоненти зможуть користуватися не лише SMS, а й окремими застосунками через супутниковий зв’язок.

Новий режим отримав назву Light Data. Він дозволяє користуватися Viber, WhatsApp і Google Maps, коли смартфон не бачить наземної мережі Київстар. Телефон у такому разі підключається безпосередньо до супутника SpaceX, який фактично виконує роль мобільної базової станції.

Однак на першому етапі нова можливість запрацює не для всіх. Тестування Light Data поки доступне лише власникам смартфонів із підтримкою 4G, які працюють на Android. Користувачів iPhone до передачі даних через супутник підключать пізніше. Водночас надсилання звичайних SMS через Starlink Direct to Cell уже підтримують iPhone 13 і новіші моделі з iOS 26.2 або актуальнішою версією системи.

Щоб користуватися Viber, WhatsApp і Google Maps через супутник, абоненту необхідно мати підключений сервіс «Є зв’язок». У деяких тарифах він уже входить до пакета або доступний як безкоштовна Суперсила. Якщо такої можливості немає, можна підключити окремий пакет за 99 гривень на місяць.

Для підключення до супутникової мережі необхідно:

• мати Android-смартфон із підтримкою 4G;
• користуватися SIM-карткою або eSIM Київстар із підтримкою LTE;
• увімкнути автоматичний вибір мережі;
• дозволити передачу даних у роумінгу;
• перебувати просто неба, щоб смартфон міг отримати сигнал супутника;
• мати активний сервіс або пакет «Є зв’язок».

Коли наземна мережа зникне, телефон має автоматично підключитися до мережі «Kyivstar | SpaceX». Після цього користувач зможе надсилати текстові повідомлення, фотографії, GIF-анімації, стікери, голосові та відеоповідомлення, а також користуватися картами й навігацією. Аудіо- та відеодзвінки через месенджери поки не підтримуються.

Варто враховувати, що це не повноцінний мобільний інтернет. Через обмежену пропускну здатність супутникового каналу повідомлення та файли можуть завантажуватися довше. Голосові дзвінки через мобільну мережу також стануть доступними лише на наступних етапах розвитку технології.

Супутниковий зв’язок працюватиме на території України, але не охоплюватиме тимчасово окуповані райони, зони активних бойових дій та окремі прикордонні території. Найбільш корисною технологія може стати у віддалених селах, горах, під час подорожей, тривалих відключень електроенергії або пошкодження мобільної інфраструктури.

Українці продовжують довіряти банкам навіть під час війни. Загальна сума коштів фізичних осіб на банківських рахунках наблизилася до 1,49 трлн гривень. За рік цей показник збільшився приблизно на 18%. При цьому майже 489 млрд гривень громадяни зберігають на строкових депозитах.

Однак банк, у якому українці тримають найбільше грошей, і найстійкіший банк за фінансовими показниками – це не одна й та сама установа.

За підсумками першого кварталу 2026 року рейтинг стійкості банків очолив Креді Агріколь Банк. Він отримав 4,44 бала з п’яти можливих. Під час оцінювання враховували ліквідність, прибутковість, достатність капіталу, якість фондування, залежність від коштів населення, лояльність вкладників та оцінки фінансових експертів.

До п’ятірки найстійкіших банків увійшли:

• Креді Агріколь Банк – 4,44 бала.
• Укрсиббанк – 4,29 бала.
• ОТП Банк – 4,28 бала.
• Райффайзен Банк – 4,24 бала.
• Кредобанк – 3,99 бала.

Державний ПриватБанк посів шосте місце з результатом 3,94 бала, а Ощадбанк піднявся на сьому позицію, отримавши 3,78 бала. Загалом у рейтингу оцінювали 35 банків, у кожному з яких населення зберігає щонайменше 1 млрд гривень.

Таким чином, якщо спиратися саме на рейтинг стійкості «Мінфіну», найнадійнішим банком України на цей момент можна назвати Креді Агріколь. Водночас це не офіційний висновок Національного банку і не гарантія відсутності будь-яких ризиків, а результат оцінювання за комплексом фінансових показників.

Де українці зберігають найбільше грошей

Абсолютним лідером за коштами населення залишається ПриватБанк. На звичайних рахунках громадяни тримали в ньому близько 447,3 млрд гривень, а на строкових депозитах – ще 94,2 млрд гривень. Загалом це понад 541 млрд гривень.

Найбільші суми на поточних та карткових рахунках українці зберігають у таких банках:

• ПриватБанк – 447,3 млрд гривень.
• Ощадбанк – 134,7 млрд гривень.
• Універсал Банк разом із monobank – 77,9 млрд гривень.
• Райффайзен Банк – 67,2 млрд гривень.
• Укрсиббанк – 45,3 млрд гривень.

Інша ситуація зі строковими депозитами. Тут перше місце посідає Ощадбанк, у якому громадяни розмістили 102,4 млрд гривень. Далі йдуть ПриватБанк – 94,2 млрд гривень, Універсал Банк – 30,2 млрд гривень, Sense Bank – 27,8 млрд гривень та ПУМБ – 25,9 млрд гривень.

Більшість випадків самовільного залишення військової частини фіксують не на передовій, а ще у навчальних центрах. Найчастіше це відбувається протягом перших тижнів служби або безпосередньо перед направленням новобранців до бойових підрозділів.

У Київському обласному ТЦК та СП пояснюють, що головними причинами таких рішень стають страх, розгубленість і нерозуміння того, що чекає на мобілізованого далі. Людина різко потрапляє у незнайоме середовище, стикається з військовою дисципліною та не завжди знає, де і на якій посаді проходитиме службу.

Особливо складним стає період перед розподілом до бойових частин. Невизначеність, чутки та побоювання швидкого відправлення на передову можуть підштовхнути військовослужбовця до СЗЧ ще до завершення підготовки.

Щоб зменшити кількість таких випадків, у ЗСУ запровадили програму адаптації новобранців. Її запустили у квітні 2025 року за ініціативи військового омбудсмана Ольги Решетилової.

Спочатку новий підхід випробували в одному навчальному центрі. Згодом за підтримки Генерального штабу програму поширили на всі частини, де мобілізовані проходять базову загальновійськову підготовку.

Після прибуття до навчального центру військовослужбовці проходять триденний адаптаційний курс. Він передбачає:

• психологічну підтримку;
• роз’яснення прав та обов’язків;
• заняття з фінансової грамотності;
• ознайомлення з порядком проходження служби;
• заняття з історії України.

Новобранцям також пояснюють, як нараховуються виплати, яке забезпечення повинна надати військова частина та куди звертатися по медичну або правову допомогу.

Програма вже демонструє перші результати. За даними Командування Сухопутних військ, у квітні кількість випадків СЗЧ із навчальних центрів зменшилася на 14% порівняно з минулим літом. Психологічні опитування також показують скорочення кількості різко негативно налаштованих новобранців.

Водночас триденна адаптація не розв’язує всіх проблем. Причинами СЗЧ також можуть ставати виснаження, погіршення здоров’я, конфлікти з командуванням, труднощі з переведенням та відсутність відпусток.

Однак отримані результати показують, що частину випадків можна попередити ще до відправлення військових у бойові підрозділи. Для цього новобранцям необхідні чіткі відповіді, психологічна підтримка та розуміння того, що відбуватиметься з ними після завершення навчання.