В Україні дедалі частіше фіксують порушення правил військового обліку. За інформацією Міністерства оборони, понад 2 мільйони чоловіків не оновили свої облікові дані або іншим чином не виконали вимоги законодавства. Частина військовозобов’язаних тривалий час не приходить до ТЦК, уникає контактів із представниками ТЦК, перебуває вдома або знаходиться за кордоном і не планує проходити мобілізаційні процедури.

Через це держава запровадила механізм заочного притягнення до відповідальності. Один із таких інструментів – надсилання повісток поштою. Йдеться про повістку, яку направляють рекомендованим листом, такий документ вважається врученим незалежно від того, чи отримала людина його особисто.

Після відправлення такої повістки військовозобов’язаний має 7 днів, щоб з’явитися до ТЦК. Якщо цього не відбувається, ТЦК може заочно винести постанову про адміністративний штраф за порушення правил військового обліку. Дані про штраф фіксуються і можуть відображатися у застосунку «Резерв+».

Після винесення постанови законом передбачений строк для добровільної оплати. Якщо чоловік визнає порушення, діє 20-денний пільговий період. У цей час штраф можна сплатити за зменшеною сумою – 8500 гривень замість стандартних 17 тисяч гривень.

Якщо протягом цього періоду оплата не здійснюється, сума штрафу автоматично збільшується до 17 000 гривень. Втім, якщо штраф і надалі не сплачують, матеріали передають до виконавчої служби, тоді сума боргу подвоюється і вже буде становити 34 тисячі гривень. Крім того, до неї додаються виконавчий збір та інші витрати провадження, орієнтовно ще близько 3 тисяч гривень. У результаті загальна сума боргу може зрости приблизно до 37 тисяч гривень, якщо постанову ТЦК просто ігнорувати.

Як виконавча служба стягує борг

На першому етапі державний або приватний виконавець накладає арешт на банківські рахунки боржника і намагається списати кошти саме з них. Якщо грошей на рахунках немає або їх недостатньо, виконавець може звернутися до суду для накладення арешту на майно.

Після цього майно можуть виставити на продаж через державний онлайн-аукціон «СЕТАМ». Кошти, отримані від реалізації, насамперед спрямовують на погашення штрафу, виконавчого збору та витрат провадження. Якщо після цього залишається певна сума, її повертають власнику.

Що буде, якщо немає грошей і майна

Якщо у боржника немає коштів на рахунках і відсутнє майно, яке можна продати, штраф не анулюється. Борг залишається відкритим у виконавчому провадженні.

Крім того, нові штрафи за порушення правил військового обліку можуть накладатися повторно. Є випадки, коли одна людина протягом року отримувала кілька постанов від ТЦК. Зокрема, за даними виконавчої практики, житель Одеси отримав 11 постанов від ТЦК, і всі вони були передані до виконавчої служби. Разом із додатковими нарахуваннями його загальний борг перевищив 300 тисяч гривень.

Коли можуть арештувати квартиру або будинок

Арешт нерухомості можливий лише у випадку значної заборгованості. За чинними правилами, єдине житло боржника можуть примусово продати лише тоді, коли сума боргу перевищує 20 мінімальних зарплат.

Станом на 2026 рік мінімальна зарплата становить 8647 гривень. Тобто поріг для можливого стягнення на квартиру або будинок перевищує 160 тисяч гривень. Лише після цього виконавець може ініціювати арешт нерухомості та її подальший продаж через платформу «СЕТАМ».

Таким чином, несплата штрафів за порушення правил військового обліку може мати серйозні фінансові наслідки. Спочатку сума боргу зростає, потім можуть арештувати рахунки, а у разі відсутності коштів – майно. Якщо ж штрафи накопичуються і борг перевищує встановлений законом поріг, під ризиком може опинитися навіть єдине житло боржника.

В Україні чоловікам, які мають бронювання, варто уважно стежити за своїм статусом, адже у разі втрати броні ситуація може змінитися дуже швидко. Як пояснив адвокат Руслан Ткаченко у коментарі новостному виданню “Технофан”, особливо ризикують ті військовозобов’язані, які вже проходили військово-лікарську комісію.

За словами адвоката, ВЛК діє один рік, саме тому чоловіки, які мають актуальний висновок комісії та втратять бронювання, можуть одразу опинитися в зоні ризику мобілізації.

«Більшість людей, які сьогодні заброньовані, уже мають пройдений ВЛК. Якщо в такої людини злітає бронь, їй може прийти бойова повістка рекомендованим листом. Або її можуть зупинити на вулиці, перевірити документи, побачити актуальний ВЛК – і фактично одразу мобілізувати», – зазначив адвокат Руслан Ткаченко.

За словами адвоката, бойові повістки поштою – це вже не міф, законодавча база під такий механізм фактично існує вже майже рік.

Окремо адвокат звернув увагу, що ігнорування такої повістки може мати значно серйозніші наслідки, ніж звичайне неприбуття до ТЦК. Якщо йдеться саме про бойову повістку, то у разі її ігнорування може одразу відкриватися кримінальне провадження.

«Треба розуміти, якщо людина має актуальний ВЛК, втратила бронь і отримала бойову повістку рекомендованим листом, то просто не реагувати на неї – це дуже небезпечно. У такому випадку вже може йтися не про штраф, а про кримінальне провадження», – пояснив адвокат.

Сьогодні, за словами Ткаченка, в Україні може бути до 1,4 мільйона заброньованих чоловіків. Водночас, якщо Збройним силам України щомісяця потрібно мобілізувати до 30 тисяч осіб для ротацій та нормального поповнення армії, то до кінця року щонайменше 200 тисяч бронювань можуть бути скасовані.

На думку адвоката, саме в цьому і полягає логіка змін у питанні бронювання. Влада фактично переглядає систему критичності підприємств, через що частина компаній може втратити відповідний статус, а разом із ним і право бронювати працівників.

Адвокат радить чоловікам, які працюють на підприємствах із бронюванням, заздалегідь оцінити ризики. Якщо є ймовірність, що компанія може втратити статус критично важливої, потрібно розуміти, що бронь може зникнути в один момент.

У територіальних центрах комплектування пояснили, чому в окремих випадках громадян, які проходять процедури мобілізації або військово-лікарську комісію, можуть просити тимчасово здати мобільні телефони. У ТЦК це пов’язують із питаннями безпеки та ризиком витоку інформації.

Про це в коментарі «Суспільне. Вінниця» заявила представниця Вінницького ТЦК та СП, майор Мирослава Ляшук. За її словами, використання мобільних телефонів у приміщеннях, де перебуває велика кількість військовослужбовців, може створювати потенційні загрози.

Йдеться насамперед про громадян, які лише проходять ВЛК або були доставлені до ТЦК для подальших процедур. У таких випадках, як пояснюють у ТЦК, людину ще можуть не знати достатньо добре, зокрема з психологічної та безпекової точки зору.

Ляшук зазначила, що ТЦК є режимним об’єктом, де перебуває особовий склад. Саме тому, на її думку, використання телефонів може становити ризик для інших військових. Представниця центру також припустила, що неперевірена особа теоретично може передавати інформацію або координати представникам російської сторони.

Водночас така практика викликає багато запитань у суспільстві. Раніше уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявляв, що кількість скарг на порушення прав громадян під час мобілізації різко зросла. За його словами, порівняно з 2022 роком таких звернень стало більше у сотні разів.

Окремо омбудсмен наголошував, що вилучення мобільних телефонів у мобілізованих працівниками ТЦК є незаконним. Саме тому ця тема залишається однією з найбільш дискусійних у контексті мобілізаційних процедур.

Ситуація навколо роботи ТЦК останнім часом активно обговорюється в Україні. Громадяни скаржаться на різні порушення під час проходження мобілізаційних процедур, зокрема на обмеження зв’язку, примусове утримання або неналежне поводження.

Один із резонансних випадків стався у Кривому Розі. Там 43-річний чоловік прийшов до ТЦК для оновлення даних, однак, за повідомленнями, з приміщення Центрально-Міського ТЦК та СП він уже не вийшов. Окремий суспільний резонанс викликала інформація про те, що його 14-річного сина після цього направили до дитячого будинку.

Таким чином, у ТЦК пояснюють тимчасове обмеження користування телефонами міркуваннями безпеки. Водночас правозахисники наголошують, що будь-які дії щодо вилучення особистих речей мають відбуватися лише в межах закону, адже мобілізація не скасовує базових прав громадян.