Багато пенсіонерів сьогодні шукають мобільний тариф із доступною абонплатою та можливістю без обмежень телефонувати. Для цієї категорії абонентів важливо, щоб зв’язок був простим у користуванні та не надто дорогим.

Водночас популярні оператори, такі як Vodafone та Київстар пропонують різні тарифні плани, однак їхня вартість зазвичай перевищує 200 гривень на місяць, що не завжди підходить людям похилого віку.

Альтернативою може стати тариф «Пенсійний» від Інтертелеком. Його абонентська плата становить 150 грн на місяць.

У пакет входить:

• 1000 хвилин для дзвінків на мобільні та міські номери, а також у мережі
• 10 000 МБ мобільного інтернету
• 100 SMS

Якщо пакетні хвилини або повідомлення вичерпано, діють додаткові умови: дзвінки на номери інших операторів коштують 0,50 грн за хвилину, SMS у мережі – 0,10 грн, а на інші номери – 0,50 грн за повідомлення.

Варто зазначити, що як віртуальний оператор, «Інтертелеком» використовує мережу «Київстар». Це забезпечує стабільне покриття майже по всій території України – як у великих містах, так і в сільській місцевості.

Бюджетний пакет від Lifecell

Це ще один мобільний оператор , який пропонує бюджетний тариф для людей пенсійного віку. Отже, lifecell пропонує тариф «Турбота» для людей від 55 років.

Стандартна ціна тарифу 190 гривень на місяць, але якщо оплатити одразу на рік в перед через послугу “Тарифна підписка”, вартість пакету знижується до 161,50 гривні на місяць.

У тарифі доступно:

• безліміт всередині мережі;
• 1000 хвилин на інші оператори;
• 20 ГБ інтернету;
• безлімітний доступ до популярних застосунків і соцмереж.

За співвідношенням ціни та наповнення саме цей тариф виглядає також вигідним, якщо скористатися послугою “Тарифна підписка”.

Системи штучного інтелекту продемонстрували вищу ефективність порівняно з лікарями під час встановлення діагнозів у відділеннях невідкладної допомоги. Про це повідомляє The Guardian із посиланням на дослідження Harvard Medical School.

У межах роботи було проаналізовано 76 клінічних випадків. Алгоритми ШІ правильно або майже правильно визначили діагноз у 67% ситуацій, тоді як лікарі показали результат на рівні 50-55%. Коли системі надавали розширений обсяг даних, точність зростала до 82%, що також перевищує показники фахівців.

Окрім цього, штучний інтелект краще впорався зі створенням планів лікування. У тестуванні п’яти клінічних сценаріїв він продемонстрував 89% правильних рішень, тоді як лікарі – лише 34%.

Науковці пояснюють, що перевага ШІ особливо помітна в умовах, коли необхідно швидко ухвалювати рішення на основі обмеженої інформації. Водночас система працювала виключно з текстовими даними та не враховувала фізичні ознаки пацієнтів, такі як зовнішній вигляд чи рівень стресу.

Один із авторів дослідження, Арджун Манрай, зазначив, що результати не свідчать про повну заміну лікарів, але демонструють суттєві технологічні зміни, які вплинуть на медицину.

Його колега, лікар Адам Родман, вважає, що в майбутньому галузь може перейти до нової моделі взаємодії – із залученням лікаря, пацієнта та системи штучного інтелекту.

Водночас експерти застерігають: технологія поки що не готова повністю замінити людину. Серед основних ризиків – можливі помилки, невизначеність щодо відповідальності та надмірна довіра медиків до рекомендацій ШІ.

Дослідники також наголошують, що пацієнти очікують, аби фінальні рішення щодо лікування ухвалювали саме лікарі, особливо у складних і критичних випадках.

У Міністерство оборони України пояснили, що частина військовозобов’язаних не зможе оформити відстрочку автоматично через застосунок Резерв+. Таким громадянам доведеться особисто звертатися до Центр надання адміністративних послуг і подавати документи.

Йдеться про окремі категорії осіб, для яких онлайн-оформлення не передбачене законодавством. Серед них – опікуни, піклувальники та прийомні батьки, які виховують дітей з інвалідністю, а також усиновлювачі й законні представники дітей-сиріт.

Також це стосується військовозобов’язаних до 25 років після проходження базової загальновійськової підготовки та людей, чиї родичі загинули або зникли безвісти під час бойових дій чи в період воєнного стану. До цього переліку входять і родичі осіб, відзначених званням Героя України посмертно за події Революція Гідності.

Окремо визначені категорії громадян, які перебували в полоні або були позбавлені свободи через збройну агресію проти України, а також військові, звільнені з полону.

Не зможуть скористатися автоматичною відстрочкою і ті, хто доглядає за членами сім’ї з інвалідністю чи тяжкими захворюваннями, включно з батьками, опікунами недієздатних осіб або громадянами, які мають подружжя з інвалідністю. До переліку входять і особи, що здійснюють догляд за родичами другого або третього ступеня спорідненості.

Крім того, оформлювати відстрочку через ЦНАП мають педагоги закладів загальної середньої освіти.

У відомстві наголошують – для всіх цих категорій подання заяви через застосунок не передбачене, тому необхідно звертатися до ЦНАП із підтвердними документами.