Портал Дія розширив перелік послуг та відкрив доступ до нових сервісів, на які давно очікували користувачі. Йдеться про можливість подання заяв до міжнародного Реєстру збитків для бізнесу та державних структур через онлайн-сервіс.

Тепер через «Дію» можна фіксувати пошкодження чи знищення інфраструктури, а також втрату активів, спричинених російською агресією. Це дозволяє не лише задокументувати завдані збитки, а й створює основу для міжнародного визнання втрат, майбутніх компенсацій та механізмів притягнення Росії до відповідальності.

Які категорії заяв уже доступні

• Для державних установ відкрито дві категорії:
• B1.1 – пошкодження або руйнування критичної інфраструктури;
• B1.2 – пошкодження або руйнування некритичної інфраструктури.

Для бізнесу доступні одразу три напрямки:

• C1.1 – збитки через пошкодження чи знищення критичної інфраструктури;
• C1.2 – втрати через руйнування некритичної інфраструктури;
• C3.1 – пошкодження, знищення або повна втрата активів.

Крім цього, для користувачів працює функція цифрових повноважень, яка дає можливість керівникам компаній призначати представників для подання та супроводу заяв.

Як подати заявку

Частину необхідних відомостей система автоматично підтягуватиме з державних реєстрів. Однак заявнику також потрібно самостійно додати важливу інформацію, зокрема:

• дані про пошкоджені або зруйновані об’єкти;
• документи з оцінкою збитків;
• детальний опис обставин події;
• фото, відео або інші докази завданої шкоди.

Подати заяву можуть юридичні особи, які зазнали збитків після 24 лютого 2022 року.

Хто реалізує сервіс

Запуск послуги забезпечили Міністерство цифрової трансформації України та Міністерство юстиції України. Розвиток сервісу підтримують UK Dev та EGAP, яку реалізує Фонд Східна Європа.

Новий функціонал має стати важливим інструментом для фіксації втрат та подальшого відновлення країни.

В українському політикумі дедалі гучніше лунають заяви про загрозливий відтік молоді за кордон, особливо чоловіків віком 18-22 роки. Частина народних депутатів відкрито висловлює незадоволення рішеннями, які на їхню думку, фактично сприяють виїзду молодих українців замість їх залучення до захисту держави та роботи на її розвиток.

Додаткове занепокоєння викликає і небажання молоді вступати на контрактну службу. Нагадаємо, зараз для чоловіків віком 18-24 роки діють умови, які передбачають одноразовий бонус у розмірі 1 мільйона гривень та лише один рік служби за контрактом. Втім, за перші три місяці цією програмою скористалися лише близько 500 осіб. Після цього у Міністерстві оборони перестали публічно розкривати статистику щодо цієї програми.

На думку частини депутатів, такі цифри свідчать про серйозну кризу довіри серед молоді, вони не виявляють готовності підписувати контракт навіть за фінансових стимулів.

Критику на адресу влади висловив також народний депутат України Дмитро Разумков. Він розкритикував дії уряду та рішення, які дозволили молодим чоловікам віком 18–22 роки залишати країну, заявивши, що це має серйозні наслідки для демографії, економіки та обороноздатності України.

За словами депутата, масштаби відтоку молоді вже набули критичного рівня.

«Знаєте, скільки виїхало молоді у віці 18–23 роки, починаючи з серпня 2020 року? 400 тисяч! 400 тисяч молодиків виїхало фактично за піврок» – наголосив Разумков.

Він також звернув увагу, що разом із молодими чоловіками країну залишають і дівчата, що лише посилює масштаби міграційної кризи.

На думку депутатів, ситуація коли молодь масово виїжджає за кордон та не готова йти на контрактну службу навіть за запропонованих умов, має стати сигналом для перегляду державної політики щодо молоді.

У 2026 році громадянам, які проігнорують виклик до територіального центру комплектування та не прибудуть за повісткою без поважної причини, загрожують не лише адміністративні стягнення, а й примусові заходи у разі несплати штрафу. Серед можливих наслідків – блокування рахунків, обмеження на виїзд з України та навіть арешт майна.

Про механізм накладення штрафів та порядок їх перевірки роз’яснила адвокатка Марина Бекало.

Які штрафи діятимуть за неявку до ТЦК

Відповідно до чинного законодавства, неявка за повісткою розцінюється як порушення правил мобілізаційного обліку.

Згідно з ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за це передбачено штраф від 17 тисяч до 25,5 тисячі гривень.

При цьому сума може змінюватися залежно від строків оплати. Якщо сплатити штраф упродовж 20 днів після винесення постанови, можна скористатися знижкою у 50%. Якщо ж пропустити цей термін, сума стягнення може зрости удвічі.

Де перевірити інформацію про штраф

Дані про адміністративне стягнення з’являються після офіційного винесення постанови.

Перевірити наявність штрафу можна через цифрові сервіси. Інформація, як правило, спочатку відображається у застосунку «Резерв+», а згодом може з’явитися й у «Дії».

Як оплатити штраф онлайн

Сплатити адміністративне стягнення можна дистанційно через «Резерв+» у розділі онлайн-штрафів.

Протягом пільгового 20-денного періоду діє можливість оплатити лише половину суми. Після завершення цього строку постанова передається до виконавчої служби.

Тоді сума штрафу подвоюється. Наприклад, замість 17 тисяч гривень доведеться сплатити 34 тисячі, а також виконавчий збір та супутні витрати провадження.

Якщо штраф уже внесено до державних реєстрів, оплату також можна здійснити через застосунок «Дія».

Що загрожує за несплату штрафу

Якщо боржник ігнорує сплату, справа переходить до державного виконавця, який може застосувати примусові механізми стягнення.

Серед можливих заходів:

• списання коштів із зарплати через роботодавця;
• арешт банківських рахунків;
• тимчасове обмеження виїзду за кордон.

Окрім цього, під арешт може потрапити майно боржника – як рухоме, так і нерухомість. Йдеться про автомобілі, техніку, житло або земельні ділянки.

У крайньому випадку майно можуть реалізувати для погашення заборгованості.