Президент України Володимир Зеленський заявив, що питання повернення громадян мобілізаційного віку з-за кордону стає одним із ключових у контексті справедливості та відповідальності під час війни. Відповідну позицію він озвучив під час спільних заяв із канцлером Німеччини Фрідріх Мерц.

Глава держави наголосив, що українська сторона вже працює над цим питанням у взаємодії з європейськими партнерами. Зокрема, йдеться про чоловіків мобілізаційного віку, які виїхали за кордон тимчасово, але не повернулися, або ж залишили країну з порушенням закону.

За словами Зеленського, відповідні служби України разом із німецькою стороною займатимуться врегулюванням цієї ситуації.

Президент підкреслив, що Збройні сили України розраховують на повернення таких громадян, адже армія потребує ротації. Він зазначив, що українські військові тривалий час перебувають на передовій і, попри витривалість, не є «залізними», тому потребують заміни та відпочинку.

Водночас Зеленський звернув увагу, що громадяни, які не підпадають під мобілізаційний вік і законно виїхали за кордон, мають повне право залишатися там.

Окремо він наголосив на принципі рівної відповідальності, адже за його словами, кожен українець, який має відповідний вік і фізичні можливості, повинен виконувати свій конституційний обов’язок і брати участь у захисті держави.

Таким чином, тема повернення громадян стає не лише юридичним, а й моральним питанням, яке Україна дедалі активніше піднімає у діалозі з європейськими партнерами.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що близько 70 тисяч осіб залишили територію України незаконним шляхом, зокрема через гори та інші неофіційні маршрути.

Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який запроваджує кримінальну відповідальність за прояви антисемітизму та посилює покарання за розпалювання ненависті. Документ вносить зміни до статті 161 Кримінального кодексу України та спрямований на захист громадян від дискримінації за національною чи релігійною ознакою.

Закон був ухвалений Верховною Радою ще у лютому 2022 року, однак підписаний президентом лише 14 квітня 2026 року. Це рішення має символічне значення, адже було прийняте у період вшанування пам’яті жертв Голокосту.

Яке покарання передбачено

Нові норми встановлюють різні рівні відповідальності залежно від тяжкості правопорушення:

1. за прояви антисемітизму – штраф, обмеження волі або позбавлення волі до 3 років;
   (приклад: публічні заяви або пости в соцмережах із звинуваченням євреїв у вигаданих «змовах» або відмова в роботі людині через її єврейське походження)
2. за дії з погрозами, насильством або зловживанням службовим становищем – до 5 років ув’язнення;
   (приклад: погрози фізичною розправою представникам певної національності або побиття людини через її етнічне походження)
3. за організовані дії або тяжкі наслідки – до 8 років позбавлення волі.
   (приклад: створення групи, яка систематично переслідує людей іншої національності або організовує напади, що призвели до серйозних травм чи суспільних заворушень)

Таким чином, максимальне покарання за серйозні злочини на ґрунті ненависті може сягати восьми років тюрми.

Навіщо ухвалили цей закон

Документ є продовженням раніше прийнятого закону про протидію антисемітизму та має на меті:

• боротьбу з расизмом і ксенофобією;
• захист прав національних і релігійних меншин;
• зміцнення толерантності в суспільстві.

Антисемітизм визначається як одна з форм нетерпимості, яка може загрожувати суспільній безпеці та єдності. Тому криміналізація таких дій відповідає міжнародній практиці протидії дискримінації.

В Україні вручення повісток військовозобов’язаним здійснюють не тільки представники територіальних центрів комплектування. Юристи пояснюють, хто ще має такі повноваження та в яких межах вони діють.

Про це розповів адвокат В’ячеслав Кирда порталу «Юристи.UA».

Повістка є важливим інструментом ведення військового обліку та проведення мобілізаційних заходів. Найчастіше її вручають представники ТЦК – як самостійно, так і у складі груп оповіщення, до яких можуть входити й працівники поліції. Водночас, за словами юриста, коло осіб, які мають право вручати повістки, не обмежується лише військовослужбовцями ТЦК.

Зокрема, такі повноваження мають працівники районних і міських державних або військових адміністрацій. Однак вони можуть діяти лише в межах території, де працюють. Крім того, вручати повістки уповноважені представники органів місцевого самоврядування – сільських, селищних, міських і районних рад (у межах відповідних адміністративних одиниць). Також це право мають представники підприємств, установ і організацій, але виключно щодо своїх працівників.

Таким чином, вручення повісток в Україні не є виключною функцією ТЦК, це право мають також інші державні органи.