Аналітики оновили щорічний рейтинг найнадійніших месенджерів у сфері цифрової безпеки. Цьогоріч до топ-5 не потрапив популярний Telegram — його визнали менш безпечним у порівнянні з конкурентами через зміни в політиці конфіденційності.

Під час дослідження було проаналізовано понад 40 месенджерів за більш ніж 60 критеріями, серед яких:

• стійкість до хакерських атак,
• можливість перехоплення повідомлень,
• захист персональних даних,
• ефективність шифрування,
• безпечна робота з трафіком.

Топ-5 найзахищеніших месенджерів 2025 року:

1. Signal — вже традиційно очолює рейтинг завдяки повному наскрізному шифруванню та відкритому коду.
2. Olvid — французький месенджер, який не вимагає телефонного номера або пошти для реєстрації. Має вбудовані механізми протидії шахрайству.
3. Threema — забезпечує повну анонімність користувача, розділяє робочі та особисті чати в ізольованих просторах.
4. Element (Matrix) — месенджер з відкритим кодом і децентралізованим зберіганням даних.
5. Session — побудований на блокчейні Oxen, гарантує знеособленість повідомлень і надійний захист навіть при зламі окремих вузлів мережі.

До десятки лідерів також увійшли Wickr, Wire, Apple iMessage, WhatsApp та Viber.

Чому Telegram випав з п’ятірки?

Експерти зазначають, що у 2024 році Telegram оновив політику безпеки, що негативно вплинуло на загальний рівень захищеності. Зокрема, у додатку досі не застосовується наскрізне шифрування за замовчуванням для всіх чатів, що суттєво знижує рівень приватності користувачів.

У травні-червні 2025 року українські університети можуть масово відрахувати студентів-чоловіків, які формально навчаються, але фактично не відвідують заняття. Про це заявив заступник міністра освіти Михайло Винницький.

За його словами, у понад 100 вишах уже розпочато масштабні перевірки, які мають на меті з’ясувати, чи дійсно чоловіки віком від 25 років проходять навчання за денною формою.

“Йдеться про очне підтвердження присутності студентів у навчальних аудиторіях. Комісії фізично перевіряють аудиторії, вивчають документацію, результати іспитів, академічну успішність та фактичну участь у навчальному процесі”, — зазначив Винницький.

Очікується, що за результатами перевірок частина студентів буде відрахована, зокрема тих, хто вступив до вишів виключно для уникнення мобілізації.

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13276, який передбачає обов’язкове проходження програми підготовки офіцерів запасу медичної служби для студентів медичних і фармацевтичних спеціальностей. Документ подали до Верховної Ради 12 травня 2025 року.

Наразі лише близько 5% студентів-медиків проходять таке навчання.

«Одним із наслідків повномасштабної війни став дефіцит медичних кадрів у Збройних Силах, особливо у військово-медичній та військово-фармацевтичній галузях. До війни потреба в такій кількості медиків в армії була значно меншою. Сьогодні ж необхідно змінювати систему медичної освіти, щоб медпрацівники отримували також і військову підготовку», – написав у Facebook автор законопроєкту, народний депутат Михайло Радуцький.

За його словами, нині навчання з військової медицини проводять кафедри медицини катастроф і військової медицини у 29 вишах. Однак лише в чотирьох із них діють військові навчальні підрозділи. Проходження програми офіцера запасу наразі є добровільним і доступним переважно для студентів-контрактників. Студенти, які навчаються за держзамовленням, можуть долучитися до цієї програми лише після підписання контракту з Міноборони. Через це участь у підготовці беруть лише одиниці.

Законопроєкт передбачає відновлення діяльності наявних або створення нових кафедр військової підготовки в університетах. Уже в 2026 році планується, що військову підготовку проходитимуть приблизно 4,3 тисячі студентів, з подальшим щорічним зростанням цієї цифри.

«Від рівня підготовки медичних працівників, які працюють у стабілізаційних пунктах та прифронтових шпиталях, часто залежить життя поранених військових. Обов’язок держави – забезпечити ЗСУ достатньою кількістю підготовлених фахівців медичної служби. Це допоможе створити стабільний кадровий резерв і підвищити якість медичної допомоги на фронті», – підкреслив Радуцький.

У разі схвалення законопроєкту Верховною Радою, нові правила набудуть чинності з 2026 року.