Ініціатива президента Володимира Зеленського, яку презентують як соціальну допомогу у вигляді «тисячі гривень», викликає неоднозначні оцінки. Учора один із представників монобільшості «Слуги народу» заявив, що цей механізм також має на меті виявлення громадян, які уникають мобілізації.

За словами депутата, завдяки цій програмі можна отримати інформацію про мільйони людей, які, можливо, уникають призову. У зв’язку з цим виникає питання: чи дійсно ініціатива спрямована виключно на соціальну підтримку населення, чи вона є прихованим інструментом виконання мобілізаційних завдань?

Ситуація викликає багато запитань серед громадськості. З одного боку, соціальна допомога в умовах війни є важливим інструментом підтримки, з іншого — використання подібних програм для інших цілей може вплинути на довіру до влади.

Поки офіційних пояснень від уряду з цього приводу немає, суспільство продовжує обговорювати, чи не стоять за «тисячею» приховані цілі.

Отримали 1000 гривень від Зеленського, готуйтесь повернути 3000 гривень назад: заберуть навіть у безробітніх

Всі хто відкрив карту «Нацкешбек» починають її видаляти: 1000 гривень від Зеленського виявилася не такою простою

Згідно з інформацією Entrepreneur, Богдан Прилепа, власник криптовалютних бірж Coinsbit, Tidex, Godbit, NOTAI та Qmall, обманює європейців та кидає на гроші. Остання з бірж також виявилася скамом і гроші вже не виводить. Українські правоохоронці оголосили Прилепу в розшук. Він звинувачується в шахрайстві та розкраданні коштів клієнтів.

Внаслідок його злочинної діяльності біржі Tidex та Coinsbit вже були визнані CoinGecko неплатоспроможними. Очікується, що компанія Patex наслідуватиме цей приклад.

Також відомо, що гендиректора Godbit, який піарив один із проектів Прилепи, вже заарештовано. Мемкоїн NOTAI обвалився.

Якщо всі звинувачення підтвердяться, Прилепі загрожує довічне ув’язнення.

Україна розглядає варіант зниження віку призову до 18 років, про що пише The Washington Post. Ця тема з’явилася на порядку денному під впливом позиції США, але викликає серйозні внутрішні дискусії.

Деякі активісти пропонують альтернативний підхід — запровадити призов для жінок, аби уникнути зниження вікового порогу. Водночас українські депутати шукають компроміс: замість 18 років обговорюється можливість зниження віку до 20 років.

Рішення з цього питання поки не прийняте, однак воно має потенційно значний вплив на військову стратегію країни та її суспільство.