Народний депутат Ярослав Железняк прокоментував розмір так званої “зимової тисячі”, яку українці отримують як компенсацію від держави. За його словами, цієї суми вистачить на доволі різні речі – від розкішного відпочинку до побутових витрат.

“За ці кошти можна дозволити собі орендувати яхту або навіть апартаменти у п’ятизірковому готелі. Але якщо розкішний стиль життя вам не до вподоби, то цю суму можна витратити на оплату автоцивілки чи навіть помити авто”, – іронічно зазначив Железняк.

Його слова викликали активне обговорення в суспільстві, адже багатьом українцям компенсація видається недостатньою для покриття реальних витрат в умовах зростання цін.

Криптовалюта в Україні може бути офіційно легалізована вже у першому кварталі 2025 року. Про це заявив голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетьманцев під час виступу на форумі “Перспективи для інвестицій усередині країни“, організованому “Економічною правдою”.

Коли приймуть закон

Гетьманцев зазначив, що робоча група завершує підготовку відповідного законопроекту до першого читання. Очікується, що після узгодження тексту з Національним банком та Міжнародним валютним фондом (МВФ) документ буде винесений на розгляд Верховної Ради вже після Нового року. Легалізацію криптовалюти планують завершити у першому кварталі 2025 року.

Податки для криптовалюти

Одним із ключових аспектів нового законопроекту є питання оподаткування. Гетьманцев підкреслив, що жодних пільг для криптовалютного ринку не передбачається. Прибуток, отриманий від операцій з віртуальними активами, буде оподатковуватися за принципом цінних паперів, тобто під час виведення активів у валюту.

“Ми обережно ставимося до використання криптовалют у контексті податкових пільг, оскільки це може стати інструментом ухилення від оподаткування на традиційних ринках“, – наголосив Данило Гетьманцев.

Також він зазначив, що легалізація криптовалют дозволить українцям офіційно користуватися цифровими активами в межах законодавства. Однак необхідність сплати податків при виведенні активів може вплинути на обсяги операцій із криптовалютами.

“Це важливий крок на шляху до інтеграції України у глобальну фінансову екосистему. Новий закон створить чіткі правила для криптовалютного ринку“, – підсумував Гетьманцев.

Також читайте:

Топ власників біткоїнів в Україні: хто вони та скільки мають грошей.

Гривневі депозити в Україні стають збитковими: яку валюту краще тримати в банку.

Програма «Тисяча Зеленського», яка була створена для допомоги громадянам у непростий для них час, показала, наскільки українці потребують фінансової підтримки. Багато українців уже отримали  свою 1000 гривень, і стало відомо куди вони переважно витрачають гроші.

У Міністерстві цифрової трансформації поділилися інформацією куди українці переважно витрачають “1000 Зеленського”.

За даними міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, виплати вже отримали 1,8 мільйона дорослих і 520 тисяч дітей. Проте, попри благородну мету цієї ініціативи, статистика використання коштів викликає питання про пріоритети та можливості українців у поточних умовах.

Статистика витрат показує, що більшість громадян змушені спрямовувати ці гроші на найнеобхідніше:

• 63% коштів йде на оплату комунальних послуг, що підкреслює економічні труднощі багатьох українських родин.
• 17% виплат використовуються для поповнення мобільного зв’язку – важливої складової у воєнних реаліях для роботи, навчання та спілкування з близькими.
• Лише 4% коштів спрямовуються на підтримку Збройних Сил України.

Чому так мало йде на ЗСУ?

Попри високий рівень патріотизму в суспільстві, низький відсоток українців задонатили на армію, це пояснюється кількома чинниками:

• Фінансова скрута. Більшість громадян змушені витрачати виплати на базові потреби.
• Інші способи підтримки армії. Багато людей допомагають ЗСУ через волонтерство, збори гуманітарної допомоги або благодійні внески з власних доходів.
• Роль програми. Ці виплати розглядаються здебільшого як допомога для виживання в умовах економічної кризи. І якщо брати в цілому, люди в яких є гроші, переважно не беруть дану допомогу.

Таким чином, статистика показує, що отримана “1000 гривень” переважно іде на власні потреби. Це є своєрідним сигналом, що багато людей не мають достатньо коштів, щоб донати на ЗСУ, адже навіть безкоштовно отримані гроші, вони витрачають на свої базові потреби.