Компанія Xiaomi анонсує легкий і компактний дрон Fimi Mini 3 в оновленому варіанті, який дозволяє записувати відео в роздільній здатності 4К і може знаходитися в повітрі трохи більше півгодини.

Fimi Mini 3 наділили камерою на базі ½-дюймового CMOS-сенсора Sony з роздільною здатністю 48 Мп, який дозволяє знімати відеоролики, включаючи уповільнені, як з роздільною здатністю 4K при 60 кадрах в секунду, так і з роздільною здатністю 8K (програмне збільшення роздільної здатності).

Також камера нового дрона пропонує 12-кратний цифровий зум для більшої чіткості відео, а для передачі контенту використовується технологія передачі цифрового зображення високої чіткості SoLink, яка дозволяє передавати дані в реальному часі на відстань до 9 кілометрів.

Fimi Mini 3 підтримує дводіапазонне перемикання між частотами 2,4G та 5,3G у радіусі 9 км та має затримку всього 120 мс, а також отримав просунутий нічний режим зі штучним інтелектом.

Пристрій важить 250 грамів і не вимагає дозволу на політ у більшості регіонів, а вбудований акумулятор можна швидко зарядити 27-ватною зарядкою. Причому Fimi Mini 3 пропонується і у версії із двома батареями.

Дрон наділили чималою кількістю засобів захисту, включаючи автоматичне повернення додому, GPS-моніторинг у реальному часі, автоматичне зависання в безпольотній зоні, попередження про сильний вітер та підказку про повернення через низький заряд батареї.

На старті продажів у Китаї дрон Fimi Mini 3 оцінили у 1999 юанів (~ $275) за модифікацію з одним акумулятором та 2299 юанів (~ $315) за версію, оснащену двома батареями.

Тепер чоловіки, які під час навчання будуть відмовлятися від проходження базової загальновійськової підготовки будуть відраховуватися з університету.

Це свідчить постанова Кабміні №734 від 21 червня.

За новим законом про мобілізацію всі чоловіки повинні здобувати базову військову спеціальність до 25 років. Тому уже скоро проведення базової підготовки появиться у закладах освіти. Планують створити відповідні структурні підрозділи, а організація та забезпечення теоретичної базової підготовки покладається на Міністерство освіти і науки та інші державні органи місцевого самоврядування.

Таким чином базова підготовка інтегрується в навчальні програми вищих навчальних закладів на другому році навчання. Організація та проведення базової практичної підготовки покладається на Генеральний штаб Збройних Сил та МВС.

Зазначається, що практичну базову підготовку будуть проводити після оволодіння теоретичною підготовкою в поточному навчальному році. А саме, практична підготовка строком до одного місяця буде протягом травня – жовтня під час канікулярної відпустки.

“Проходження практичної базової підготовки для здобувачів освіти чоловічої статі є обов’язковою умовою оволодіння відповідною освітньою програмою (зокрема бакалавра, магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування). Відмова студента-чоловіка, якого було визнано придатним до військової служби, від проходження практичної базової підготовки є підставою для його відрахування із закладу освіти“, – йдеться в документі.

Слід зазначити, що у Верховній Раді запевнили, що не будуть призивати студентів до армії,  якщо вони здобули військову спеціальність через військовий вишкіл.

Також читайте:

В України списки відрахованих студентів одразу передаватимуть до ТЦК.

Закон про мобілізацію може зазнати деяких змін в питанні захисту критично важливих працівників.

В умовах дефіциту електроенергії в Україні дедалі більше уваги приділяється питанням енергоефективності. Одним із напрямків, який може дати значний ефект, є відмова від використання бойлерів у тих будинках, де є централізоване гаряче водопостачання.

Докладніше про те, як багато електроенергії споживають бойлери, повідомляє Українська правда, посилаючись на слова голови Асоціації енергоаудиторів Вадима Литвина.

За словами експерта, у Києві наразі налічується близько 190 тисяч бойлерів, які разом споживають до 300 МВт електроенергії. Це можна порівняти з третьою генерацією атомного енергоблока.

«Я вважав сумарну потужність бойлерів Києва, вийшло близько 300 МВт – це третина атомного енергоблоку. Можна гігават побудувати, а можна ці 300 МВт у Києві заощадити, якщо не використовувати електроенергію для підігріву води в бойлерах», — зазначив Литвин.

Він пояснив, що зараз у Києві 953 184 квартири оснащені централізованим гарячим водопостачанням. За його оцінками, близько 20% із них (приблизно 190 тисяч) мають бойлери. У середньому йдеться про бойлери на 80 літрів із нагрівальним елементом на 2 кВт. Таким чином, потужність, яку споживає бойлери Києва, досягає 380 МВт. Це понад третину потужності атомного енергоблоку та понад половину потужності Київських ТЕЦ.

За словами експерта, у Києві наразі налічується близько 190 тисяч бойлерів, які разом споживають до 300 МВт електроенергії.

Крім зниження навантаження на енергосистему, відмова від бойлерів може дати економічну вигоду. Як зазначив Литвин, вартість кубометра гарячої води із бойлера після підвищення тарифу становить понад 250 гривень.

Водночас вартість централізованого гарячого водопостачання, яке субсидується державою, становить близько 100 гривень за кубометр. Таким чином, різниця у ціні становить 2,5 рази. Тому відмовитися від використання бойлера економічно вигідно, адже централізована гаряча вода в 2,5 рази коштує дешевше для бюджету середньостатистичної української родини.