Мобільний оператор Vodafone Україна представив нову зручну функцію, яка дозволяє українцям переносити свій номер телефону до мережі Vodafone повністю онлайн – без необхідності звертатися до контакт-центру або відвідувати магазин.

Відтепер абоненти будь-якого мобільного оператора можуть подати заявку на перенесення номера прямо на офіційному сайті Vodafone. У процесі оформлення достатньо ввести номер нової SIM-картки або eSIM від Vodafone – головне, щоб вона була ще не активована.

Якщо картка з’явиться пізніше, її можна додати згодом у розділі «Перевірити статус заявки». Після завершення процедури перенесення клієнт отримає SMS-повідомлення з підтвердженням.

Після цього залишиться лише вставити SIM у телефон або активувати eSIM – і вже можна користуватись своїм звичним номером у мережі Vodafone.

Навіть якщо суд визнав мобілізацію громадянина незаконною, його не можуть автоматично звільнити з лав Збройних сил України. Важливо, щоб у судовому рішенні був відповідний припис про виключення зі списків особового складу військової частини.

Про це написав адвокат Юрій Айвазян.

До юристів звернувся громадянин, який виграв суд щодо незаконної його мобілізації. Але, як пояснив чоловік, його відмовляються звільнити із лав ЗСУ.

Чи законною є така відмова, поцікавився військовослужбовець.

«Незважаючи на те, що мобілізація була незаконною, Ви не можете звільнитись, оскільки звільнення відбувається у відповідності зі статтею 26 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу». І дійсно, такої підстави для звільнення, як «незакона мобілізація» в вищезгаданій статті не існує», ‒ підкреслив у відповіді адвокат Юрій Айвазян.

Юрист пояснив, що мало бути вказане у судовому рішенні, аби воно дозволяло автоматичне звільнення після визнання мобілізації незаконною.

«Якби у рішенні суду було зазначено «зобов’язати виключити зі списків особового складу частини», тобто звільнити, то рішення б суду підлягало виконанню», ‒ зазначив Айвазян.

Але оскільки, підкреслив адвокат, у цьому випадку визнано незаконним зарахування на посаду, то це не означає, що громадянина тут же звільнять зі Збройних сил України.

Міністерство оборони України заявило, що застосунок «Резерв+» не відстежує місцеперебування користувачів та не збирає приховані цифрові дані. Поширення такої інформації в міністерстві назвали спробою дискредитації цифрових державних сервісів.

Останніми днями в мережі активно поширюються повідомлення про начебто збір персональних даних через застосунок «Резерв+». Зокрема, йдеться про використання геолокації, доступ до мікрофону чи приховані трекери. У Міністерстві оборони наголосили — ці твердження не відповідають дійсності.

«Це — дезінформація, спрямована на підрив довіри до процесів цифровізації та мобілізаційної кампанії в Україні», — йдеться в заяві Міноборони.

Що насправді збирає застосунок
За офіційними даними, «Резерв+» має доступ лише до камери смартфона (для сканування QR-кодів) та сповіщень. Функції визначення геолокації чи встановлення прихованого контролю за переміщенням не реалізовані.

У міністерстві додали, що жоден із скриншотів або фрагментів коду, опублікованих у соцмережах, не є доказом подібних звинувачень. Зокрема, згаданий фрагмент Java-коду є типовим і не має жодного стосунку до «Резерв+». Також застосунок не використовує рекламні модулі InMobi, про які йшлося в деяких дописах.

Звідки беруться дані користувача
Застосунок працює виключно з інформацією, яку користувач самостійно надає через систему BankID. Окрім того, використовується частина даних із реєстру «Оберіг». Усі процеси відповідають чинному законодавству у сфері технічного захисту інформації та інформаційної безпеки.

Як працює «Резерв+»

Щоб скористатися сервісом, потрібно:

• Завантажити застосунок з App Store або Google Play;
• Авторизуватися через банк і ввести персональні дані;
• Дочекатися завантаження даних з реєстру (приблизно 20–30 хвилин).

Після цього в застосунку відображається оновлена інформація про користувача з реєстру «Оберіг», зокрема:

• особисті дані (ПІБ, дата народження);
• облікова категорія;
• військове звання та спеціальність;
• наявність відстрочки чи бронювання;
• дані про військову медичну комісію;
• статус перебування в розшуку;
• дані про ТЦК, де особа перебуває на обліку.