В Україні можуть змінити підхід до розшуку військовозобов’язаних, які мають відповідний статус у системі «Оберіг». Йдеться про посилення ролі поліції у цих процесах замість територіальних центрів комплектування (ТЦК).

За інформацією видання NV, яке посилається на джерела в органах влади, команда міністра оборони Михайла Федорова працює над змінами до законодавства про мобілізацію.

Що пропонують змінити

За попередніми даними, планується надати Національній поліції ширші повноваження. Зокрема:

• відкриття кримінальних проваджень щодо осіб зі статусом «у розшуку»;
• затримання таких громадян;
• доставка до ТЦК;
• складання адміністративних протоколів.

Як система працює зараз

Наразі статус «у розшуку» в застосунку «Резерв+» означає, що особа або проігнорувала повістку, або не пройшла військово-лікарську комісію (ВЛК).

У таких випадках поліція цілеспрямовано не займається пошуком людини. Вона може втрутитися лише під час випадкової перевірки документів. Адміністративний протокол при цьому складають представники ТЦК, а не поліцейські.

Кримінальна відповідальність настає лише після проходження ВЛК і отримання мобілізаційного розпорядження, якщо людина не з’являється до служби.

Що може змінитися

За словами джерел, розглядається варіант передачі поліції повної інформації про осіб у розшуку — включно з персональними даними, адресами та телефонами. Це дозволить правоохоронцям здійснювати активний розшук.

Однак для реалізації таких змін необхідно внести правки до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів.

Позиція відомств

У Міністерстві внутрішніх справ офіційно не підтвердили і не спростували інформацію. Водночас джерела зазначають, що правоохоронці поки не повністю залучені до обговорення реформ.

Раніше глава Нацполіції Іван Вигівський заявляв, що участь у мобілізаційних процесах створює додаткове навантаження на поліцію.

Що кажуть у парламенті

На початку квітня керівник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія повідомив, що Міноборони працює над реформою мобілізації.

За його словами, мова може йти про сотні тисяч або навіть мільйони осіб зі статусом у розшуку. Очікується, що відповідний законопроєкт спочатку представлять у профільному комітеті Верховної Ради, а потім — депутатським фракціям.

У соціальних мережах знову активізувалися обговорення щодо можливого залучення 18-річних громадян до мобілізації. Поштовхом стали заяви та публічні коментарі окремих осіб, які викликали занепокоєння серед батьків школярів.

Наразі чинне законодавство України передбачає можливість добровільного підписання контракту громадянами, які досягли 18-річного віку. Такі умови дозволяють молоді самостійно ухвалювати рішення щодо служби та отримувати відповідне грошове забезпечення.

За словами представників освітньої сфери, вступна кампанія демонструє позитивну динаміку — кількість абітурієнтів у 2025–2026 роках зросла порівняно з попередніми періодами.

Попри це, подібні заяви в інформаційному просторі продовжують викликати дискусії та хвилювання серед суспільства. Офіційних змін щодо обов’язкової мобілізації 18-річних на цей момент не оголошено.