Мобільний оператор Київстар повідомив про важливі зміни для своїх абонентів. Уже з 1 липня 2026 року перестане працювати один із колись найпоширеніших способів поповнення мобільного рахунку.

Йдеться про сервіс «Мобільний платіж», який дозволяв поповнювати баланс за допомогою USSD-команди *134# або через голосове меню за номером 899. Після зазначеної дати ці інструменти стануть недоступними.

Чому Київстар відмовляється від сервісу

У компанії пояснили, що таке рішення пов’язане зі зміною звичок користувачів. За внутрішньою статистикою оператора, більшість абонентів сьогодні поповнюють рахунок через мобільні застосунки банків або онлайн-сервіси, тому необхідність у старому способі практично зникла.

Як тепер поповнювати рахунок

Після закриття сервісу клієнти можуть скористатися іншими доступними способами:

• через застосунок «Мій Київстар» без комісії;
• у банківських застосунках, зокрема Приват24, monobank, Ощад та інших;
• за допомогою платіжних сервісів та електронних гаманців.

Скільки коштують актуальні тарифи

На сьогодні оператор пропонує кілька тарифних планів. Найпопулярніші пакети коштують:

• «Все разом Легкий» — від 290 до 370 грн на місяць;
• «Все разом Крутий контракт» — від 350 до 450 грн;
• спеціальний тариф для людей віком від 60 років та осіб з інвалідністю — 220 грн на місяць.

Остаточна вартість залежить від наповнення тарифу, кількості мобільного інтернету, хвилин для дзвінків, а також від акцій і спеціальних пропозицій для нових абонентів.

В Україні фіксують випадки, коли під час мобілізації до війська потрапляють громадяни, які через стан здоров’я або вік не можуть виконувати бойові завдання. Про це розповів уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець в ефірі телемарафону.

За словами омбудсмена, проблема часто виникає ще на етапі проходження мобілізаційних процедур. Люди можуть надавати медичні документи, повідомляти про серйозні проблеми зі здоров’ям або пояснювати, що фізично не здатні служити в бойових підрозділах. Однак ці аргументи, як зазначив Лубінець, не завжди беруть до уваги, а військово-лікарські комісії все одно ухвалюють рішення про придатність таких громадян.

Після цього мобілізованих направляють до військових частин, але там їх можуть не прийняти, якщо командування бачить, що людина не здатна виконувати завдання на передовій. У таких випадках виникає ситуація, коли громадянина вже мобілізували, однак використати його в бойовому підрозділі фактично неможливо.

Лубінець пояснив, що одним із варіантів у подібних випадках стає оформлення таких людей на роботу до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Тобто мобілізованих, яких не беруть у бойові частини через стан здоров’я, вік або інші обмеження, можуть залишати працювати у структурі ТЦК та СП.

Омбудсмен також заявив, що його Офісу відомо про значну кількість порушень під час мобілізації. За його словами, публічно розголошується лише мізерна частина таких випадків – навіть не 1% від усієї інформації, якою володіють правозахисники.

Водночас Лубінець наголосив, що робота з перевірки звернень, реагування на порушення та протидії незаконній мобілізації триває. Насамперед йдеться про ситуації, коли людей мобілізують без належного врахування їхнього стану здоров’я, віку або наявних медичних документів.

Українські банки посилюють контроль за переказами між картками. Під увагу фінансового моніторингу можуть потрапити не лише великі суми, а й дрібні операції, якщо вони виглядають нетипово для конкретного клієнта.

Йдеться не про автоматичне блокування кожного переказу, а про ситуації, коли банк бачить ознаки ризикової фінансової поведінки. Наприклад, якщо людина не має офіційно підтверджених доходів, але через її картку регулярно проходять значні або часті платежі від різних осіб, це може викликати додаткову перевірку.

Коли банк може зацікавитися переказами

Фінансові установи аналізують не тільки суму операції, а й загальну картину руху коштів. Підозру можуть викликати часті надходження від багатьох людей, швидке перекидання грошей далі, дроблення великих сум на менші платежі, а також операції, які не відповідають звичному фінансовому профілю клієнта.

Окрему увагу банки приділяють рахункам, які можуть використовуватися як транзитні. Такі картки часто застосовують у шахрайських схемах або для приховування реального походження грошей. Саме тому навіть невеликі перекази можуть стати приводом для перевірки, якщо вони повторюються занадто часто або виглядають нелогічно.

Кому загрожує блокування рахунку

У зоні ризику можуть опинитися клієнти, які не можуть пояснити джерело коштів, отримують багато платежів від незнайомих осіб або проводять операції, що не відповідають їхнім заявленим доходам. Також питання можуть виникнути до тих, хто використовує особисту картку для регулярної комерційної діяльності без відповідного оформлення.

Як пояснює Нацбанк, фінансові установи зобов’язані перевіряти операції, які мають ознаки ризикових або можуть бути пов’язані з відмиванням коштів чи іншими незаконними схемами. Законодавчий поріг фінмоніторингу становить 400 тисяч гривень, однак банк може аналізувати й менші операції, якщо вони мають підозрілі ознаки. Про це йдеться у роз’ясненнях НБУ.

Що робити, якщо рахунок заблокували

Якщо банк тимчасово обмежив доступ до рахунку, клієнту можуть запропонувати надати документи, які підтверджують походження грошей. Це можуть бути довідка про доходи, договір купівлі-продажу, документи про отримання зарплати, соціальних виплат, підприємницької діяльності або інші підтвердження.

Фахівці радять не ігнорувати запити банку та відповідати на них якомога швидше. Якщо операції законні, а джерело коштів можна підтвердити, рахунок зазвичай розблоковують після перевірки. Водночас використання картки для чужих переказів або сумнівних схем може призвести не лише до блокування, а й до подальших проблем із банківським обслуговуванням.