Завдяки механізму моделі “комплексного шерингу” ви можете надати всі свої документи в одному пакеті.

Національний банк і Міністерство цифрової трансформації України запускають спільний проєкт, який значно спростить обмін документами між банком, його клієнтами та держателями державних реєстрів.

За допомогою додатку «Дія» тепер можна надати банківській установі запит, що містить електронні копії багатьох цифрових документів, а також особисту інформацію про фінансовий стан фізичної особи, повідомляє пресслужба НБУ.

Варто зазначити, що раніше електронні копії кожного цифрового документа потрібно було надсилати окремо. Так, наприклад, якщо є 10 таких документів, ту саму процедуру потрібно буде виконати 10 разів, щоб передати електронні копії цифрових документів з різних національних реєстрів.

Наразі за допомогою «комплексного шерингу» ви можете зробити всі свої документи доступними в одному «пакеті».

“Що важливо! Обмін інформацією відбуватиметься лише за згодою клієнта. Він сам обирає, яку банківську установу та який набір інформації надавати”, – підкреслили в Нацбанку.

Михайло Федоров, міністр цифрової трансформації, зазначив, що обмін документами – це революційна технологія, яка оптимізує процеси документообігу, усуває зайві копії та надає працівникам установ можливість економити час.

“З мультишерингом українці можуть ділитися не лише копіями та даними цифрових документів у кілька кліків в “Дія”, а й довідками про доходи, ОК-5, ОК-7. Банк надсилає запит – підтвердження робиться за допомогою «Дія. Підпис», тому клієнт одразу бачить назву банківської установи, перелік необхідних документів і розуміє, кому і які копії він передасть. “ – прокоментував Федоров.

Також читайте:

ПриватБанк оновив  послугу “Конверти”, покращити збір коштів для волонтерів.

ПриватБанк запустив акцію “Весняний кешбек”, взявши в ній учать клієнти банку можуть виграти до 3000 гривень.

Відтепер статус «людини з інвалідністю», можна отримати протягом 30 днів.

Кабмін схвалив ініціативу Департаменту у справах ветеранів, щодо спрощення порядку оформлення та визначення статусу людини з інвалідністю внаслідок війни та членів сімей загиблих військовослужбовців. Про це повідомляє Міністерства у справах ветеранів.

“Після повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, процес отримання статусу інвалідності став набагато складнішим і в деяких випадках процес займає більше ніж 7 місяців. У результаті люди з інвалідністю та сім’ї загиблих мали обмежений доступ до гарантованих пільг та послуг від держави», – повідомляє пресслужба Мінветеранів.

Відтепер є два способи отримати статус протягом 30 днів:

• У паперовому вигляді – через ЦНАП, незалежно від зареєстрованого місця проживання.
• Електронна форма – через е-кабінет порталу «Дія» або Національний єдиний реєстр ветеранів (електронна версія наразі розробляється).

Пресслужба зазначає, що окрім заяви із зазначенням відомостей, необхідних для надання статусу, фактично більше нічого не вимагається.

“Збір відсутніх документів покладається не на ветерана чи сім’ю загиблого, а на компетентні органи. Вони мають право отримати повний пакет документів від уповноважених органів або посадових осіб”, – зазначили у відомстві.

В Міністерстві цифрової трансформації розповіли, що вони доопрацьовують електронний формат подачі для отримання статусу інвалідності. Таким чином найближчим часом з’явиться технічна можливість отримання статусу «в один клік».

В Мінцифрах також зазначили, що на першому етапі е-заява буде доступна для військовослужбовців силових структур, які отримали інвалідність внаслідок бойових дій, та сім’ї загиблих захисників.

Примітно, що порядок подання заяви через ЦНАП застосовано до всіх категорій, у тому числі до добровольців-захисників серед цивільного населення, представників волонтерських організацій та інших цивільних осіб, які захищають країну та отримали інвалідність внаслідок війни.

Також читайте:

Які нові зобов’язання прописані для чоловіків у новому мобілізаційному законі та наслідки неявки у ТЦК.

В Міноборони прокоментували проходження повторної ВЛК для українців з інвалідністю.

Президент України підписав новий мобілізаційний закон, який набуде чинності з 18 травня 2024 року. Які зобов’язання накладає закон на військовозобов’язаних чоловіків та його основні пункти читайте в нашому матеріалі.

Частина змін із нового мобілізаційного закону:

• мобілізації підлягають чоловіки від 25 років;
• військовозобов’язані повинні протягом 60 днів уточнити свої облікові дані;
• повістки видаватимуть лише в паперовому вигляді;
• чоловіки від 18 до 60 років мають постійно носити з собою військово-обліковий документ (і пред’являти його на вимогу представника ТЦК чи поліціянта);
• обов’язкової мобілізації жінок не буде;
• створення та функціонування е-кабінету для призовників, військовозобов’язаних і резервістів (реєстрація добровільна);
• замість строкової служби з 1 вересня 2025 року запроваджується базова військова підготовка для чоловіків віком від 18 до 25 років. Вона триватиме 5 місяців у мирний час та 3 у воєнний;
• обмежено придатні повинні протягом 12 місяців знову пройти ВЛК та отримати статус “придатний” або “непридатний” до військової служби.
• чоловіки віком від 25 до 55 років, які отримали ІІ або ІІІ групу інвалідності після 24 лютого 2022 року, повинні повторно пройти медичний огляд, щоб підтвердити свій статус.

Нові обмеження для чоловіків, які прописані у новому мобілізаційному законі:

• Обмеження в праві керування автомобілем;
• Отримання консульських послуг для чоловіків за кордоном.

Український омбудсмен Дмитро Лубінець позитивно оцінив прийнятий закон про мобілізацію. Він зазначив, що важливо визнати, що зараз на лінії фронту точаться надзвичайно запеклі бої, особливо військовослужбовці, які там дислокуються, повинні мати можливість взяти відпустку:

«Але для мене процес зараз виглядає найдемократичнішим, без примусу. Це найкращий варіант, на який ми можемо сподіватися».

Які зобов’язання накладає новий мобілізаційний закон на чоловіків

Перше, з чого слід почати, це те, що всі чоловіки віком від 18 до 60 років протягом 60 днів з моменту набуття чинності закону повинні будуть оновити свої персональні дані. Це можна буде зробити наступними способами:

• через ЦНАП(центр надання адміністративних послуг)
• електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста;
• безпосередньо у ТЦК за місцем свого проживання чи перебування.
• зателефонувавши до ТЦК або надіславши електронного листа на електронну адресу відповідного центру комплектування.

Також, всі військовозобов’язані громадяни, віком від 18 до 60 років тепер повинні постійно мати при собі військово-облікові документи і пред’являти їх на вимогу працівника ТЦК або поліції.

Які будуть наслідки, якщо не оновити військово облікові дані або проігнорувати повістку

Отже, якщо чоловік не оновить військово облікові дані, то перше, що йому загрожує – штраф у розмірі 1700 гривень. Але варто зазначити, що 10 квітня Верховна Рада ухвалила новий законопроект №10379, який збільшує штрафи за ухилення від військового обліку від 17 до 25 тисяч гривень. Зараз законопроєкт готується до другого читання де в нього повинні внести правки та остаточно ухвалити.

Таким чином, якщо чоловік не оновить військово облікові дані, то на нього буде накладено штраф і керівник військкомату може звернутися до поліції для здійснення адмінзатримання та доставлення громадянина до ТЦК.

Якщо поліція не може затримати та доставити військовозобов’язаного чоловіка, йому надсилається письмова вимога про виконання мобілізаційних обов’язків. І якщо протягом 10 днів чоловік не з’явився у військкомат, то це є підставою для звернення до суду щодо обмеження громадянина у праві керування авто. Також чоловіки за кордоном будуть обмежені в консульських послугах, тому зараз такий великий ажіотаж навколо паспортних столів за кордоном.

Відстрочка для чоловіків

Одним з найбільших плюсів в новому законі, це те, що всі чоловіки, які добровільно прийшли у військкомат без повістки можуть отримати відстрочку від мобілізації до 2 місяців, щоб вирішити всі свої особисті питання.

Демобілізація

Новий закон виключає демобілізацію після 36 місяців військової служби. Наразі Кабінет міністрів працює над окремим документом, який визначає правила демобілізації.