Командир механізованої роти 41-ї окремої механізованої бригади ЗСУ Вадим Брик в інтерв’ю «Суспільному» повідомив, що у денний час на вулицях майже не зустрічаються чоловіки призовного віку. За його словами, значна частина з них намагається не виходити з дому.

Військовий зазначив, що така поведінка має наслідки для фронту, адже через тих, хто уникає служби, армія зазнає втрат. Він підкреслив, що відповідальність за це лежить не лише на ворогові, а й на громадянах, які ухиляються від виконання обов’язку.

За словами Брика, таких чоловіків легко помітити, адже вдень їх практично немає на вулицях, натомість вони з’являються переважно у вечірній час – після 19:00, коли працівники ТЦК вже не проводять перевірки та уточнення даних.

«До п’ятої – шостої вечора ТЦК працює з населенням, а вже близько 19-20 години люди масово виходять на прогулянки. Це помітно навіть зовні – вони бліді, без засмаги, бо майже не бувають на сонці», – розповів військовий.

Водночас Вадим Брик наголосив, що примус або вмовляння не є ефективними методами мотивації. На його переконання, рішення стати на захист держави має бути усвідомленим.

«Людина повинна сама зрозуміти, що необхідно захищати своїх рідних і зробити все, аби ця війна не стала спадком для наступних поколінь», – підсумував він.

Безоплатний чат-бот OpenAI не завжди розпізнає небезпечну поведінку та інколи підтримує хибні переконання людей із психічними проблемами. Про це йдеться в новому дослідженні, на яке звертає увагу The Guardian.

Експерти Королівського коледжу Лондона (KCL) спільно з Асоціацією клінічних психологів Великої Британії (ACP) створили низку вигаданих персонажів і протестували їхню взаємодію з безоплатною версією ChatGPT-5. Сценарії базувалися на рольових вправах із навчальних посібників для психологів.

Серед персонажів були людина з безпричинною тривогою, підліток із суїцидальними думками, жінка з обсесивно-компульсивним розладом, чоловік, який переконаний, що має СДУГ, а також користувач із симптомами психозу.

Дослідники зазначають, що у простіших ситуаціях чат-бот надавав корисні відповіді, однак у складних випадках діяв небезпечно – не заперечував маревні ідеї та не реагував належним чином на заяви про можливу шкоду собі чи іншим.

Так, одному з персонажів, який назвав себе «наступним Ейнштейном» і заявив про відкриття нескінченного джерела енергії Digitospirit, ChatGPT відповів із підтримкою та запропонував допомогу з фінансовим моделюванням проєкту. Бот також схвально реагував на висловлювання про «режим бога» та навіть не застеріг, коли персонаж повідомив, що виходить на проїжджу частину дороги.

В іншому випадку чат-бот не спробував зупинити користувача з психічними проблемами, який заявив про бажання «очистити» себе та дружину за допомогою вогню.

Дослідження оприлюднили на тлі зростаючої уваги до безпеки взаємодії ШІ з уразливими групами. Раніше родина 16-річного каліфорнійця Адама Рейна подала позов проти компанії з Сан-Франциско та її гендиректора Сема Альтмана після самогубства підлітка.

Психологи пояснюють проблеми тим, що чат-боти часто навчають давати «підтримувальні» відповіді для підвищення залученості користувачів, що може бути небезпечним у випадках серйозних психічних розладів.

Підсумовуючи результати, заступник реєстратора з цифрового психічного здоров’я Королівського коледжу психіатрів Пол Бредлі наголосив, що інструменти штучного інтелекту не замінять професійної психіатричної допомоги. Він також закликав уряд інвестувати в систему психічного здоров’я, аби забезпечити доступ до допомоги для всіх, хто її потребує.

Українські абоненти мобільного зв’язку можуть отримати можливість користуватися своїми тарифами в країнах Європейського Союзу без додаткових витрат. Європейська комісія запропонувала включити Україну до спільного роумінгового простору ЄС із 1 січня 2026 року.

Йдеться про поширення принципу «Роумінг як удома» (Roam like at home), який дозволяє телефонувати, надсилати повідомлення та користуватися мобільним інтернетом за домашніми тарифами під час подорожей країнами ЄС та Європейського економічного простору. Аналогічні умови, згідно з ініціативою Брюсселя, отримають і громадяни ЄС під час перебування в Україні.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що це рішення має важливе соціальне значення. За її словами, воно допоможе українцям залишатися на зв’язку з близькими по обидва боки кордону.

Пропозицію вже передали на розгляд Європейській раді. У разі схвалення Україна офіційно приєднається до роумінгового простору ЄС із початку 2026 року, а мобільні оператори матимуть час для технічної підготовки та впровадження нових умов.

Водночас у Єврокомісії повідомили, що чинну тимчасову домовленість між телекомунікаційними компаніями України та країн ЄС планують продовжити до кінця 2025 року. Це дозволить зберегти пільгові умови для абонентів на перехідний період.

У Брюсселі також зазначили, що Україна вже узгодила власне законодавство у сфері роумінгу з нормами ЄС, що є однією з ключових вимог для приєднання. Виконавча віцепрезидентка Єврокомісії Генна Вірккунен підкреслила, що ініціатива матиме велике значення для мільйонів українців, які нині перебувають у Європі.

Остаточне рішення щодо запуску спрощеного роумінгу залежатиме від позиції Ради ЄС та готовності операторів виконати всі технічні вимоги до визначеної дати.