Військові комісаріати почали використовувати бойові підрозділи Збройних сил України для участі у мобілізаційних заходах.

Після низки скандальних випадків із “врученням повісток” у Тернополі, місцевий обласний ТЦК офіційно пояснив, що “оповіщення” тепер проводять за новими правилами із залученням військових, які мають реальний бойовий досвід. Про це повідомили на офіційній сторінці Тернопільського обласного центру комплектування.

“Такі групи формуються з військовослужбовців, які пройшли фронт і користуються авторитетом серед побратимів та суспільства. Їх участь у мобілізаційних заходах сприяє зростанню довіри до процесу та гарантує дотримання законності. Усі дії ТЦК проводяться у взаємодії з Національною поліцією та іншими силовими структурами“, – зазначили у відомстві.

У центрі також наголосили, що поширена думка про те, що “воюють лише бідні”, не відповідає дійсності.

“На передовій служать українці з усіх регіонів і різних соціальних груп, підприємці, освітяни, айтішники, фермери, лікарі тощо. Їх об’єднує спільна мета, це захист України. Водночас є громадяни, які намагаються уникнути мобілізації, прикриваючись статусом, знайомствами або різними “схемами”, що нібито мають їх убезпечити від служби“, – заявили в ТЦК.

Також у відомстві зазначили, що мобілізаційні заходи проводяться не лише у публічних місцях, а й там, де перебуває соціально активна молодь, а саме у закладах відпочинку, ресторанах чи нічних клубах. Це, за словами представників центру, дозволяє забезпечити рівність усіх громадян перед законом і спростувати міф про “нерівну мобілізацію”.

“Під час воєнного стану немає абсолютних винятків із мобілізації. Вирішальними залишаються лише законні підстави для відстрочки, бронювання або звільнення від військової служби“, – підсумували в Тернопільському ТЦК.

Нагадуємо, що раніше народна депутатка Галина Янченко розповіла, що майже 1, 5 мільйона військовозобов’язаних чоловіків не оновили дані в ТЦК і знаходяться в розшуку, а також 290 тисяч СЗЧ зараз в Україні. Тому вона закликала не ховатися чоловіків, а дотримуватися закону і якщо потрібно встати на захист батьківщини.

В Україні приблизно півтора мільйона чоловіків призовного віку перебувають у розшуку через те, що не оновили свої дані у територіальних центрах комплектування. Крім того, за даними українських правоохоронних органів, від початку війни було відкрито майже 290 тисяч кримінальних справ за фактами самовільного залишення частини (СЗЧ).

Про це повідомила народна депутатка, голова Тимчасової слідчої комісії з питань захисту прав інвесторів Галина Янченко.

За словами депутатки, такі показники виявилися неочікувано великими.

«Ви будете здивовані, але це просто космос. Півтора мільйона чоловіків призовного віку не оновили дані. А це означає, що вони фактично перебувають у розшуку», – зазначила Янченко.

Вона пояснила, що якщо таких чоловіків зупиняють представники ТЦК, то їх одразу вносять до системи військового обліку.

«Тобто, якщо їх десь зупинить ТЦК, то усе, привіт Десна, навчальні центри», – сказала депутатка.

Водночас Янченко звернула увагу, що навіть ті, хто хотів би працювати на оборонних підприємствах, не могли цього зробити без оновлення облікових даних і проходження військово-лікарської комісії (ВЛК).

«І от саме на ВЛК їх чекала наша чудова ТЦК. Тобто утворилося замкнене коло, оборонним підприємствам критично не вистачає кадрів, а півтора мільйона чоловіків, які здебільшого ніде не працюють, просто сидять удома та ховаються», – пояснила вона.

Щоб розірвати це «замкнене коло», Верховна Рада минулого тижня ухвалила законопроєкт, співавторами якого стали Галина Янченко, Давид Арахамія та Олександр Завітнєвич. Документ має створити «місток» між оборонними підприємствами, які потребують працівників і чоловіками, що не оновили облікові дані і переховувалися весь військовий період від ТЦК.

«Цей законопроєкт дозволяє оборонним підприємствам, якщо вони зацікавлені у конкретному працівнику, навіть за наявності проблем із його даними, тимчасово забронювати його на 45 днів. За цей час людина має пройти ВЛК, усі необхідні процедури і тоді чоловік може бути офіційно заброньований на підприємстві», – підсумувала Янченко.

У Верховній Раді розглядають законопроєкт №13634, який пропонує обмежити право на відстрочку від мобілізації для студентів, що не вкладаються у встановлені строки навчання або не дотримуються освітньої послідовності.

Як зазначили в Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, документ спрямований на зменшення випадків використання навчання як способу уникнути мобілізації.

Основні зміни

Законопроєкт №13634 вводить додаткові вимоги для студентів, які претендують на відстрочку.

Для учнів закладів професійно-технічної освіти:

• навчання повинно бути розпочате до досягнення 25-річного віку;
• форма навчання – денна або дуальна;
• освіта здобувається вперше з дотриманням послідовності освітніх рівнів.

Для студентів закладів вищої освіти

Окрім дотримання освітньої послідовності та відповідної форми навчання, вводиться нова вимога, завершення навчання у межах строків, визначених навчальним закладом.

Як пояснила адвокатка Марина Бекало, студент повинен встигнути скласти всі іспити та захистити диплом у встановлений офіційний термін без перерв або відстрочок.

Якщо студент бере академічну відпустку, перескладає предмети, відраховується чи поновлюється після завершення передбаченого строку навчання, він втрачає право на відстрочку.

Наприклад, студент, який вступив у вересні 2023 року, має завершити програму в червні 2027-го. Якщо навчання затягнеться через академвідпустку чи повторне проходження курсу, відстрочка анулюється.

Для аспірантів, інтернів та докторантів

Тут нові правила не застосовуються, для них зберігається лише вимога дотримання послідовності здобуття освіти.

Порядок отримання відстрочки

Згідно з чинним законодавством, заяву на відстрочку можна подати у будь-який момент до початку проходження військової служби, тобто, до моменту відправлення до військової частини або внесення до списків особового складу.

Якщо військовозобов’язаний отримав повістку на проходження медичної комісії чи уточнення даних, юристи радять одразу подати заяву на відстрочку. Її форму затверджено постановою Кабміну №560. До заяви потрібно додати документи, що підтверджують право на відстрочку.

Комісія при ТЦК та СП має розглянути заяву протягом семи днів. Якщо необхідна додаткова перевірка, запити надсилаються до відповідних органів, після чого рішення ухвалюється наступного дня після отримання відповідей.

На час розгляду заяви призов на службу та направлення на медкомісію призупиняються.