Розробники бенчмарку AnTuTu опублікували новий рейтинг продуктивності флагманських Android-смартфонів, складений за підсумками березня. Цього разу перше місце посів смартфон із чіпом MediaTek, а гаджет із процесором Snapdragon виявився лише на другому рядку.

Лідером рейтингу став vivo X200 Pro Satellite Edition, збудований на базі MediaTek Dimensity 9400. У модифікації 16 ГБ + 1 ТБ апарат набрав 2 902 298 балів. На другому рядку розмістився iQOO 13 з тим самим обсягом пам’яті і 2 885 754 балами, а на третій iQOO Neo10 Pro (16 ГБ + 1 ТБ, Dimensity 9400), результат якого склав 2 817 285 «папуг».

Далі за списком – OnePlus 13 (2 789 969), OnePlus Ace 5 Pro (2 789 528 і realme GT 7 Pro Racing Edition (2 712 889), а також “звичайний” realme GT 7 Pro (2 681 174). (2641716), Redmi K80 Pro (2629715) і OPPO Find X8 (2628855).

Microsoft готує оновлення дизайну не тільки меню «Пуск», а й панелі завдань у Windows 11. Компанія вже тестує функцію її автоматичного масштабування залежно від кількості іконок програм на панелі, як це реалізовано у MacOS.

Нова функція з’явилася в останній тестовій збірці для учасників програми Insider Preview Beta. Вона знаходиться в “Параметри” → “Персоналізація” → “Панель завдань” → “Поведінка панелі завдань” → “Показувати кнопки панелі завдань меншого розміру”. Там можна вибрати один із трьох параметрів: “Завжди”, “Ніколи” або “Коли панель завдань заповнена”.

При включенні автоматичного регулювання іконки програм на панелі завдань зменшуються або збільшуються залежно від кількості. Це дозволяє вивести на панель більше програм. Так само працює панель Dock у macOS, де розмір іконок програм автоматично змінюється в залежності від їх числа.

При встановленні тестових збірок Windows потрібно бути готовим до потенційних помилок та проблем. Наприклад, у актуальній версії Insider Preview не працюють нові іконки стану акумулятора, що з’явилися у січні.

У новому інтерв’ю для одного з національних видань голова фінансово-податкового комітету Верховної Ради України, Данило Гетманцев, розповів про амбітні плани уряду щодо тотального податкового контролю в Україні. Зокрема, мова йде про запровадження обов’язкових податкових зборів для таксистів, кур’єрів та інших самозайнятих осіб, які працюють через цифрові платформи, а також боротьбу з виплатами зарплат «в конвертах». За словами Гетманцева, ці зміни не тільки допоможуть подолати тіньову економіку, а й значно зміцнять державний бюджет.

Нам потрібно вичавити все з детінізації

На запитання журналістів, чому уряд зосередився на боротьбі з тіньовою економікою, Гетманцев відповів: «Нам потрібно вичавити все з детінізації, яка здатна принести держбюджету ще 420–450 млрд грн».

За його словами, уряд повністю усвідомлює масштаби проблеми тіньових доходів, тому прагне максимально збільшити надходження від податків, а також зменшити можливості для ухиляння від оподаткування.

«Зараз країна потребує додаткових коштів, особливо з огляду на бюджетний дефіцит, який ми прогнозуємо на 2026 рік. За оцінками МВФ, з бюджетних потреб на рівні 24 млрд доларів Україна зможе залучити близько 11 млрд від міжнародних партнерів. Решту коштів треба знайти в національній економіці», – зазначив Гетманцев.

Законопроєкт про оподаткування через цифрові платформи

Один з основних кроків у боротьбі з тіньовими доходами – це розробка законопроєкту про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи.

Гетманцев детально пояснив суть цього законопроєкту: «Це платформи, через які українці замовляють таксі, доставку їжі, шукають підрядників. Згідно з чинним законодавством, ці самозайняті особи, такі як таксисти або кур’єри, повинні самостійно декларувати свої доходи і сплачувати податки. Проте на практиці це майже ніхто не робить, а контролювати такі доходи для ДПС дуже складно».

Він додав: «Тому ми пропонуємо, щоб ці цифрові платформи стали податковими агентами. Вони будуть утримувати 5% ПДФО та 5% військового збору з доходів своїх користувачів і звітувати про це перед податковими органами».

Плани на майбутнє: впровадження цифрових технологій у податкову систему

Данило Гетманцев також зауважив, що це нововведення дозволить значно спростити процес оподаткування: «Цифрові платформи отримають статус податкових агентів, навіть якщо вони зареєстровані за межами України. Це дозволить більш ефективно контролювати доходи, що проходять через ці платформи, і забезпечить своєчасне надходження податків до бюджету».

За його словами, після того, як цифрові платформи почнуть утримувати податки, державний бюджет зможе отримувати додатково до 10 млрд грн на рік.

«Це дасть нам можливість не лише посилити контроль, а й значно збільшити доходи від податків», – зазначив Гетманцев.

Боротьба з зарплатами «в конвертах»

Уряд зосередиться на боротьбі з зарплатами «в конвертах», що є серйозною проблемою для економіки України. За словами Гетманцева, це ускладнює справедливе оподаткування та призводить до втрат у бюджеті.

Для вирішення цієї проблеми влада планує ввести заходи для стимулювання бізнесу до легалізації доходів і виплат працівникам.

«Ми будемо продовжувати боротьбу з зарплатами «в конвертах» і розробимо ефективні механізми для виявлення таких порушень», — зазначив Гетманцев.

Він підкреслив, що зміни будуть впроваджуватися поступово, щоб дати бізнесу час адаптуватися, і що це сприятиме зменшенню тіньового сектору та стабільному поповненню бюджету.

«Ми хочемо, щоб кожен, хто отримує дохід, сплачував податки, що дозволить зменшити залежність від зовнішніх кредитів і зміцнити економіку країни», — підсумував Гетьманцев.