У деяких українських сім’ях рішення про те, щоб жінка йшла на військову службу, може ініціювати родина. Метою такого вибору є можливість залишити чоловіка вдома, обґрунтовуючи це тим, що він має вищий ризик загинути на фронті.
Про це в інтерв’ю NV розповіла гендерна радниця Збройних сил України Оксана Григор’єва.
За її словами, хоча зараз жінки вступають до лав ЗСУ добровільно, трапляються випадки, коли родичі, наприклад свекрухи, наполягають на тому, щоб саме жінка йшла служити.
Адже в українському законодавстві передбачена можливість для чоловіка отримати відстрочку від мобілізації, якщо його дружина проходить військову службу, а він доглядає за неповнолітньою дитиною. Це закріплено в статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Таким чином, рішення про мобілізацію жінки в деяких родинах може бути також свідомою спробою забезпечити відстрочку для чоловіка, що на думку радниці, може мати як практичні, так і морально-психологічні наслідки.
“Це пояснюється тим, що вона — жінка, отже ймовірність потрапити в окоп у неї дуже низька, адже переважно жінки роблять штабну роботу, а от чоловіка можуть кинути в штурмову бригаду і його можуть вбити“, — пояснила радниця.
Окремо вона навела приклад, коли чоловік запропонував дружині відмовитись від батьківських прав, аби самому оформити опіку над дитиною й отримати право на відстрочку і після цього виїхати за кордон.
Як уточнила Григор’єва, трапляються й інші способи уникнення мобілізації: “Є чоловіки, які оформлюють фіктивну інвалідність, укладають шлюби з жінками з інвалідністю. Деякі взагалі не виходять з дому роками, поки жінка утримує сім’ю. Сьогодні для них це особливо складно, бо вже перебувають у розшуку. Через такі ситуації руйнуються родини“.
Вона додала, що всі громадяни мають готуватися до оборони країни, оволодівати військовими спеціальностями, проходити базову підготовку та навчатися наданню домедичної допомоги, адже рано чи пізно, всі повинні бути готово стати на захист батьківщини, якщо це буде потрібно.