Україна стоїть перед великим викликом, адже у Трампа та його адміністрації інше бачення завершення війни.

Бажання новообраного президента США Дональда Трампа припинити війну Росії проти України є щирим. Але зрозуміло, що українці, які є прихильниками мирного плану Зеленського щодо завершення війни можуть мати занепокоєння щодо того, як саме виглядатиме «угода», обіцяна Трампом під час його кампанії.

Трамп не дає гарантії Україні, але обіцяє лише припинити бойові дії. Але історія показує, що Росія обов’язково повернеться через кілька років, щоб завершити розпочате. Війна насправді не закінчиться — її просто заморозять.

Але ці самі прихильники справедливого миру в Україні повинні бути чесними і визнати, що адміністрація Гарріс поставила б свої власні виклики, хоча й з інших причин. Віце-президент Камала Харріс, ймовірно, продовжувала б слабу політику президента Джо Байдена, згідно з якою вона робила лише достатньо, щоб допомогти Україні вижити, але ніколи не достатньо, щоб досягти успіху. Приклад тому підписання Ленд-лізу, по якому Україна не отримала нічого, хоче обіцяли “Золоті гори”.

Також довгі затримки з наданням ключових систем озброєнь, нелогічні обмеження, накладені на ці системи, та повільне надходження допомоги, що є далекою від тієї, яку Байден мав законні повноваження надавати, викликали величезне розчарування серед українців. Ця політика часто суперечить основним принципам військової стратегії та практики. Оскільки Україна зазнає щоденних атак з боку російських ракет, північнокорейської артилерії та іранських безпілотників, а понад 10 000 північнокорейських солдатів перебувають на боці Росії, багато українців сприймають самовільні обмеження військової допомоги, встановлені командою Байдена, як відкрите запрошення Кремль продовжувати ескалацію своєї жорстокої війни.

Безсумнівно, українці вдячні за підтримку Білого дому, у перші дні війни це врятувало країну. Але в міру того, як тривали бойові дії, допомога США завжди запізнювалася “на один день” і її не вистачило завдяки невпевненості та нерішучості команди Байдена. Є багато українців, які будуть раді залишитися на одинці з радником з національної безпеки США Джейка Саллівана, якого вважають головним винуватцем уповільнення та обмеження допомоги.

Гарріс ніколи не вказувала, що її підхід відрізнявся б від підходу Байдена. Ось чому багато українців були раді виграшу Трампа. Вони розглядають переобрання Трампа як азартну ставку, але таку, на яку вони готові піти.

Тим, хто хвилюється щодо наступних кроків Трампа, потрібно зробити глибокий вдих і зберегти спокій. Звіти з вересневої зустрічі Трампа та президента України Володимира Зеленського були позитивними. І протягом 24 годин після перемоги Трампа на виборах 5 листопада два лідери мали телефонну розмову, яку Зеленський назвав конструктивною.

Враховуючи політичні ставки навколо України — і бажання Трампа, щоб його бачили переможцем — малоймовірно, що він захоче здаватися слабким або таким, яким легко маніпулює російський президент Володимир Путін. Втрата України на користь Росії сприйматиметься як поразка Сполучених Штатів і Трампа загалом. Це свідчить про те, що він застосує виважений і обдуманий підхід до формування своєї політики щодо України.

Нагадуємо, офіційна інавгурація Трампа відбудеться 20 січня 2025 року, і тоді ми побачимо, чи зможе президент США завершити війну за 24 години, як він обіцяв.