Львів стане першим містом України, де розпочнеться тестування мережі 5G. Про це повідомляє *Економічна правда*, посилаючись на джерела на телеком-ринку.

Як зазначають джерела, якщо обладнання не створюватиме перешкод для роботи військових систем, проект згодом масштабують на Київ і Одесу. Проте, за їх словами, про повноцінний запуск мережі у цих містах поки що говорити рано.

Очікується, що впровадження технології спочатку охопить лише кілька базових станцій у Львові, а не все місто. “Розгортання почнеться з окремих локацій, тож у цих зонах користувачі зможуть підключатися до 5G”, — пояснив телеком-експерт Роман Хіміч.

Раніше повідомлялося, що міністр цифрової трансформації Михайло Федоров анонсував запуск інтернету 5G, який забезпечить безпрецедентно високу швидкість передачі даних.

Також читайте:

Київстар, Vodafone та lifecell показали українцям найбюджетніші тарифи.

1000 гривень Зеленського можна буде отримати через Укрпошту без Дії.

У воєнний час в Україні військовозобов’язані громадяни стикаються з численними обмеженнями, якщо не мають військового квитка або тимчасового посвідчення. Ці документи стали ключовими не тільки для безпеки, але й для повсякденного життя, адже їхня наявність відкриває доступ до багатьох адміністративних і соціальних послуг.

З листопада в Україні зміняться вимоги для чоловіків, які не мають військового квитка. За законом, кожен військовозобов’язаний повинен мати цей документ як підтвердження свого статусу. Відсутність військового квитка може ускладнити отримання паспорта, працевлаштування, вступ до навчальних закладів, оформлення шлюбу, доступ до соціальних і медичних послуг.

Таким чином, військовий квиток стає основним документом для військовозобов’язаних громадян, а його відсутність обмежує їхні права на участь у суспільному житті. Серед основних обмежень для чоловіків без військового квитка виділяються:

1. Неможливість вступити до вищих навчальних закладів чи коледжів, що знижує можливості для професійного зростання.
2. Відсутність можливості влаштуватися на роботу в державні чи приватні компанії, що фактично блокує доступ до працевлаштування.
3. Обмеження на реєстрацію шлюбу в органах РАЦС і проходження медичної експертизи для оформлення статусу особи з інвалідністю.

Українське законодавство суворо регулює збереження військових квитків. Згідно зі статтею 211 Кодексу про адміністративні правопорушення, навмисне пошкодження або втрата військового квитка карається штрафом від 510 до 850 гривень, а за повторного порушення або в особливий період штраф може збільшитися до 1700 гривень.

Поточні обмеження пов’язані з мобілізацією, що триває в Україні з 24 лютого 2022 року. Мобілізації підлягають чоловіки віком від 25 до 60 років, однак на практиці чоловіки старше 50 років рідше призиваються, за винятком тих, хто має необхідні військові навички. Через ситуацію на фронті розглядають можливість зниження призовного віку до 21–22 років.

Українська влада активізувала заходи для посилення мобілізації, нещодавно провівши перевірку та перегляд усіх бронювань. За результатами, приблизно 600 тисяч чоловіків втратили статус заброньованих. Хоча цю інформацію офіційно не підтверджено, раніше повідомлялося, що близько 900 тисяч громадян залишаються під бронюванням, тоді як ще недавно їх було понад 1,5 мільйона. Це свідчить про те, що значна частина раніше заброньованих осіб тепер підлягає мобілізації.

Найбільше готові терпіти війну стільки, скільки потрібно, громадяни віком 60-69 та 70+ років – їх 66%. За ними йдуть люди віком 18-29 років (64%).

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів соціальне опитування де дізнався, скільки часу українці готові терпіти тягар війни.

Як зазначається в соцопитуванні, з лютого по жовтень 2024 року вперше спостерігається зниження частки людей, які готові терпіти війну ще довгий період. Водночас кількість тих, хто говорить, що готовий терпіти 1 рік війни зросло з 3% до 6%, тобто разом про відносно довгий період говорять 69% українців.

Частка тих, хто говорить про більш короткі терміни від кількох місяців до півроку, не зросла – 19% зараз і 21% у лютому 2024 року.

Проте з 4% до 12% стало більше тих, хто не зміг відповісти на запитання, що чітко відображає зростання загальної невпевненості щодо майбутнього в очах українців.

Також, серед тих, хто вважає що Росія не зможе вести таку затяжну війну  і скоро вичерпує ресурси, з них 77% готові терпіти стільки, скільки потрібно (і загалом 82% готові терпіти умовно довгий період).

У той же час серед тих, хто вважає, що Росія має необмежені ресурси, 52% готові терпіти стільки, скільки потрібно (і загалом 59% готові терпіти умовно довгий період).

Більшість чоловіків і жінок, молодих українців, українців середнього та старшого віку демонструють високий рівень готовності терпіти стільки, скільки потрібно. Проте найбільше готові терпіти війну стільки, скільки потрібно, чоловіки – їх 67%. Серед жінок цей показник становить 60%. Решта показників залишаються майже рівними.

Також читайте:

Жіноча мобілізація та особливі правила для школярів: дивовижні ініціативи.

Мобілізація 2024 з 1 листопада: кого призвуть у першу чергу.