Оновлений закон про мобілізацію пройшов перше читання у Верховній Раді. Закон набуде чинності після прийняття його у другому читанні, яке відбудеться 21 лютого. Він містить норми, які прокладуть шлях для мобілізації біженців за кордоном. Звичайно, мова іде про чоловіків.

Адвокат Крістіна Очкур розповіла, як українських чоловіків зможуть “дістати” з-за кордону.

Зокрема, вона зауважила, що в оновленому законопроєкті є “дуже неприємні зміни”, які стосуються українських чоловіків призовного віку, які перебувають за кордоном. Очевидно, що їх звідти ніхто не може і не буде депортувати, якщо вони не вчинили злочину і не підпадають під ухвалу суду про затримання. Однак нове законодавство про мобілізацію, якщо воно буде запроваджено в його нинішньому стані, призведе до ситуацій, за яких українським чоловікам доведеться повертатися на батьківщину.

Так, запропонований закон містить норму, згідно з якою всі чоловіки які перебувають за кордоном, матимуть можливість отримувати консульські послуги, лише при наявності військово-облікового документа.

Зокрема, закордонні паспорти чоловіків не будуть переоформлятися після закінчення їх терміну дії без актуальних документів з ТЦК. У результаті цього вони не матимуть можливості легально проживати в країні, яка надала їм тимчасовий притулок.

«Це стосуватиметься як тих, хто виїхав після повномасштабного вторгнення, так і тих, хто виїхав до 24 лютого 2022 року», – пояснює юрист.

Нагадуємо, що в оновленому мобілізаційному законопроекті всі чоловіки і навіть ті, що знаходяться за кордоном, повинні оновити військово облікові дані протягом 60 днів з моменту набуття його чинності. Це можна буде зробити наступними способами:

• через ЦНАП(центр надання адміністративних послуг)
• електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста;
• або безпосередньо у ТЦК за місцем свого проживання чи перебування.

Якщо чоловік не стане на військовий облік протягом 60 днів, то на нього будуть наложені наступні обмеження:

• заборона на проведення операцій з рухомим і нерухомим майном;
• обмеження права на користування і розпорядження коштами та іншими цінностями;
• заборона консульських послуг
• обмеження у праві керування автомобілем.

Раніше ми розповідали, що Кабінет Міністрів України надав право територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки на цілодобову роботу.