Вже наступного тижня Верховна Рада може ухвалити законопроєкт №14025, який докорінно змінить правила для тих, хто продає товари, надає послуги чи здає житло через онлайн-платформи, від OLX і Prom до Airbnb чи Etsy.

Держава бачитиме все

Отже, законопроект передбачає, що банки отримають обов’язок надавати податковій службі детальну інформацію про операції на поточних рахунках осіб, які продають товари або надають послуги через онлайн-платформи. Йдеться не лише про сумарні надходження, а про конкретні записи, коли і скільки зараховано, призначення платежу та реквізити платника чи одержувача.

Паралельно цифрові платформи будуть зобов’язані передавати в податкову персональні дані своїх користувачів-продавців: ім’я, адресу місця проживання, ідентифікаційні номери, а для тих, хто здає житло, адреси кожного оголошення та іншу інформацію про об’єкт оренди.

У підсумку це означає кінець фактичної анонімності при підробітку онлайн, податкові органи зможуть зіставити доходи на платформах із банківськими надходженнями та легко виявляти незадекларовані прибутки. Для звичайних користувачів це означає більше прозорості, але й більше контролю: необхідність вести облік, повідомляти реквізити рахунків і дотримуватися податкових вимог, інакше штрафи та питання від контролюючих органів.

Які дані будуть передавати-онлайн платформи

Отже, онлайн платформи типу OLX і Prom до Airbnb чи Etsy будуть передавати наступні дані:

• продає товари або надає особисті послуги;
• здає в оренду нерухомість чи транспорт;
• отримує будь-яку винагороду за такі операції.

Під дію потрапляють і українці, які здають житло за кордоном, наприклад у країнах ЄС.

Що збиратимуть і кому передаватимуть

Платформи щороку до 31 січня звітуватимуть перед Податковою про своїх активних продавців. У звіті буде:

• ПІБ, адреса, ІПН, дата народження;
• номер банківського рахунку;
• сума отриманих винагород і кількість операцій;
• для орендодавців – адреса кожного об’єкта.
• Банки ж розкриватимуть податковій:
• операції зарахування коштів;
• призначення платежу;
• дані контрагентів (інших осіб, які переказували гроші).

І саме головне, що це все буде без рішення суду.

Відповідальність і штрафи

Законопроєкт передбачає чітку систему покарань для всіх учасників процесу – як для громадян, так і для банків та цифрових платформ.

Фізичні особи, які є підзвітними продавцями, повинні повідомляти банк про свій статус під час відкриття рахунку. Якщо цього не зробити, накладається штраф у розмірі 680 гривень за кожен випадок неповідомлення.

Банки, у свою чергу, нестимуть відповідальність, якщо проведуть платіж або видаткову операцію за рахунком продавця до того, як цей рахунок буде взято на облік у податковій службі. У такому випадку фінансова установа сплатить 10% від суми всіх операцій, проведених до моменту обліку, але не менше 1 700 гривень.

Найбільші санкції загрожують самим онлайн-платформам. Якщо вони не подадуть звіт про доходи своїх продавців у встановлений термін, на них накладатиметься штраф у розмірі 100 мінімальних зарплат – тобто близько 800 тисяч гривень станом на 2025 рік.
Також передбачені штрафи за подання неповних чи неточних даних, а також за дострокове видалення документів із персональними даними продавців.

Є певні послаблення

Для звичайних користувачів, які лише епізодично щось продають онлайн, закон робить невелике послаблення. Якщо протягом року людина здійснила не більше трьох продажів товарів і отримала за це до 2 000 євро, вона може користуватись своїм звичайним банківським рахунком, відкритим для особистих потреб.

Уряд планує дати простим людям, тобто, не підприємцям, торгувати на платформах як Rozetka, OLX, Prom тощо, без оподаткування, але з певним лімітом.

Отже, урядовий законопроєкт №14025, який стосується оподаткування громадян, що надають послуги або продають товари через інтернет-платформи, передбачає запровадження пільги у розмірі до 2000 євро на рік. Саме цю редакцію Комітет Верховної Ради з питань податків рекомендував парламенту ухвалити у першому читанні.

Про це повідомив голова комітету Данило Гетманцев.

Кабінет Міністрів України подав до парламенту два законопроєкти, які регулюють сплату податків громадянами, що здійснюють продажі через інтернет.

У документі зазначено, що Податкова служба отримуватиме інформацію про українців, які продають товари або здають житло онлайн.

Згідно з проєктом, цифрові платформи, такі як Rozetka, OLX, Prom, Kabanchik та інші виконуватимуть роль податкових агентів. Ставка податку для фізичних осіб становитиме 5%.

«Комітет передбачив загальну пільгу для українців, до 2000 євро на рік продажів через інтернет-платформи без сплати податків», – зазначив Гетманцев.

Наразі документ очікує розгляду Верховною Радою у першому читанні.

Законопроєкт зобов’язує операторів цифрових платформ, зокрема OLX, виявляти продавців, що підлягають звітності, перевіряти їхні дані та щорічно передавати Державній податковій службі інформацію про їхні доходи.

За словами Гетманцева, це дозволить налагодити взаємний обмін інформацією:

• Державна податкова служба України щорічно отримуватиме відомості від компетентних органів іноземних юрисдикцій, які є сторонами Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи (DPI Agreement);
• водночас ДПС надсилатиме партнерам аналогічні дані щодо доходів їхніх резидентів.

Якщо чоловік віком 18-24 роки отримав у додатку “Резерв+” повідомлення, що він є солдатом резерву і повинен пройти БЗВП, не потрібно робити щось терміново, адже повідомлення має інформативний характер і стосується далеко не всіх.

Про це на порталі “Юристи.UA” повідомив адвокат Юрій Айвазян.

До юристів звернувся громадянин якому 23 роки, він отримав у “Резерв+” повідомлення про те, що він резервіст і має пройти базову загальновійськову підготовку.

Чоловік запитав, що йому робити у цій ситуації.

“Вам нічого робити не потрібно“, – відповів адвокат Юрій Айвазян.

Адвокат пояснив значення такого повідомлення.

“Повідомлення у “Резерв+” лише означає, що у вас немає досвіду військової служби і у разі мобілізації вам доведеться пройти БЗВП у навчальному центрі“, – зазначив Айвазян.

До мобілізації спеціально проходити базову загальновійськову підготовку резервісту не потрібно.

Адвокат підкреслив, що обов’язкове проходження БЗВП для резервістів стосується лише студентів, які навчаються в Університетах або тих, хто планує вступати на державну службу.