В Україні звичайні грошові перекази між банківськими картками не оподатковуються автоматично. Однак у деяких випадках регулярні надходження можуть викликати запитання з боку банків або податкової служби. Особливо це стосується коштів, які надходять як оплата за товари чи послуги.

Як роз’яснюють у Державній податковій службі, вирішальне значення має не сума переказу, а його призначення та походження грошей.

Які перекази можуть зацікавити податкову

Насамперед питання можуть виникнути до громадян, які систематично отримують платежі від різних людей. Наприклад, якщо особа продає товари через інтернет або надає послуги, але приймає оплату на особисту банківську картку без належного оформлення діяльності.

Такі операції можуть свідчити про отримання доходів від підприємницької діяльності. Якщо податкова встановить факт порушення законодавства, громадянину можуть донарахувати податки та застосувати штрафні санкції. Водночас навіть великий переказ не є доказом порушення. Повернення боргу, позика або переказ власних коштів між рахунками не стають підприємницьким доходом лише через суму операції.

Чи контролює податкова всі банківські картки

Податкова служба не має автоматичного доступу до всіх операцій українців. Інформація про рахунки та рух коштів захищена банківською таємницею.

Проте банки здійснюють фінансовий моніторинг. Якщо операції викликають підозри, фінансова установа може попросити клієнта пояснити походження грошей або надати підтверджувальні документи. У випадках, визначених законодавством, відповідна інформація може передаватися державним органам.

Коли штрафів можна не боятися

Звичайні побутові перекази, зокрема повернення позики чи перерахування грошей між власними рахунками, самі собою не є підставою для штрафу.

Водночас грошові подарунки та інші надходження можуть мати окремі правила оподаткування залежно від того, хто саме переказує кошти. Тому не всі особисті перекази автоматично звільняються від податків.

Таким чином, штраф загрожує не за отримання грошей на картку, а за встановлені порушення податкового законодавства. Громадянам, які регулярно отримують оплату за товари або послуги, варто подбати про належне оформлення своєї діяльності.

В Україні обговорюють можливе посилення умов отримання відстрочки від мобілізації. Зміни можуть торкнутися трьох категорій військовозобов’язаних, а також правил бронювання працівників.

Як повідомляє «Мінфін», йдеться про можливий перегляд підстав для відстрочки для таких категорій громадян:

• Батьків, які виховують дітей з інвалідністю.
• Осіб, які мають близьких родичів з інвалідністю.
• Громадян, які здійснюють постійний догляд за членами сім’ї.

Крім того, розглядається можливість зміни квот на бронювання працівників, зокрема в оборонній промисловості та енергетиці. Також можуть переглянути критерії, за якими підприємства отримують статус критично важливих.

Водночас уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що жодних остаточних рішень наразі не ухвалено. Відповідний законопроєкт ще не надходив до Офісу омбудсмана.

Лубінець підкреслив, що можливі зміни не повинні необґрунтовано обмежувати права людей з інвалідністю, дітей та осіб, які потребують постійного догляду.

Таким чином, чинні правила відстрочки продовжують діяти, а інформація про їх можливе посилення поки залишається на рівні обговорень.

Україна продовжує завдавати ударів по російських нафтопереробних заводах, намагаючись послабити економіку РФ та скоротити її можливості фінансувати війну. Однак нафтова галузь – не єдина болюча точка Росії. Існує ще одна вразлива сфера, порушення роботи якої може спричинити серйозні економічні збитки. Йдеться про датацентри, від яких залежить значна частина цифрової інфраструктури країни.

Датацентри – це спеціалізовані комплекси, де розміщуються сервери для зберігання та обробки інформації. Вони забезпечують роботу банківських систем, електронних платежів, державних сервісів, інтернет-магазинів та великих технологічних компаній.

Головна проблема Росії полягає в тому, що переважна частина комерційних датацентрових потужностей зосереджена лише у двох регіонах.

За даними аналітичної компанії iKS-Consulting, близько 76% серверних стійок комерційних датацентрів РФ розташовані в Москві та Московському регіоні. Ще приблизно 9% припадає на Санкт-Петербург. Тобто близько 85% потужностей сконцентровано у двох найбільших економічних центрах країни.

Загалом наприкінці 2024 року в Росії налічувалося близько 194 датацентрів. Однак найбільші обчислювальні потужності зосереджені саме поблизу великих міст.

Така концентрація створює серйозні ризики. Порушення роботи великих датацентрів може призвести до збоїв у банківських операціях, онлайн-платежах, роботі сайтів та корпоративних систем. Наслідки здатні відчути тисячі підприємств, які користуються відповідними послугами.

Причому Україна вже продемонструвала вразливість цієї інфраструктури. У жовтні 2026 року під удари безпілотників потрапили датацентри російської компанії «Яндекс» у Рязанській, Калузькій та Владимирській областях.

Компанія підтвердила зупинку роботи об’єктів у Сасово та Владимирі, а також пошкодження частини інфраструктури в Калузі. Атаки спричинили перебої в роботі окремих цифрових сервісів, а акції «Яндекса» на Московській біржі втрачали понад 4%.

Відновлення подібних об’єктів може бути складним і дорогим. Для цього потрібні сервери, системи охолодження, спеціалізоване обладнання та стабільне електропостачання. Через міжнародні санкції Росія також стикається з додатковими труднощами під час закупівлі іноземних технологій.

В Україні ситуація дещо інша. Після початку повномасштабного вторгнення держава та бізнес активніше почали переносити дані до хмарних сховищ, створювати резервні копії та використовувати сервери за кордоном. Це дозволяє зменшувати залежність від окремих фізичних об’єктів, хоча повністю не усуває ризиків.

Таким чином, російська економіка має ще одну вразливість поряд із нафтопереробною галуззю. Висока концентрація датацентрів означає, що серйозні перебої в роботі великих комплексів можуть позначатися на численних підприємствах одночасно.

І хоча один такий удар навряд чи здатний паралізувати всю економіку РФ, пошкодження цифрової інфраструктури може спричиняти тривалі збої, значні витрати на відновлення та додаткові фінансові втрати.