Мобільний оператор «Київстар» готує чергову зміну вартості послуг. Уже з 15 жовтня 2026 року компанія оновить умови підключення до «Домашнього Інтернету» та підвищить ціни на низку тарифів.

Йдеться про пакети «Базовий», «Оптимальний» і «Комфортний». Про майбутні зміни оператор попереджає на своєму офіційному сайті, де розміщено відповідний банер із таймером до початку дії нових умов.

При цьому зміни наразі стосуються саме нових підключень. Після 15 жовтня чинні тарифи для нових абонентів будуть закриті, а замість них з’являться оновлені версії з назвами «Базовий 2026», «Оптимальний 2026» та «Комфортний 2026».

Точні ціни на нові пакети «Київстар» має оголосити безпосередньо в день їхнього запуску. Тому зараз абоненти ще не знають, наскільки саме зросте щомісячна плата.

Оператор водночас закликає охочих підключити домашній інтернет до 15 жовтня, поки діють нинішні умови.

Це не перше подорожчання послуг «Київстар» останнім часом. Ще 8 жовтня компанія вже переглянула вартість частини тарифів мобільного зв’язку.

Раніше про можливе подальше зростання цін на інтернет в Україні також говорив заступник міністра цифрової трансформації Станіслав Прибитько. Серед причин він називав пошкодження телекомунікаційної інфраструктури та дата-центрів через російські атаки. Відновлення обладнання потребує значних витрат, що зрештою може позначатися і на вартості послуг для споживачів.

Також читайте:

Найдешевший тариф від Київстар: що пропонує оператор абонентам

Київстар дає майже 48 годин безлімітного інтернету за 1 гривню: як підключити

В Україні зафіксували нову тенденцію щодо порушення прав громадян під час роботи ТЦК. Працівники ТЦК та СП, за словами омбудсмана Дмитра Лубінця, в окремих випадках почали проникати до приватних будинків та інших приміщень і силоміць виводити звідти чоловіків для мобілізації.

Як повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини, лише протягом вересня за матеріалами таких випадків було відкрито 20 кримінальних проваджень. При цьому місяць на момент його заяви ще не завершився.

Лубінець зазначив, що раніше його офіс уже фіксував інші порушення під час взаємодії громадян із представниками ТЦК. Серед них – застосування сили, незаконне обмеження свободи, вилучення особистих речей, зокрема мобільних телефонів, а також випадки формального проходження військово-лікарської комісії.

Тепер до цього переліку, за словами омбудсмана, додалися випадки проникнення на територію приватних будинків та силового витягування громадян із житла.

Водночас Конституція України гарантує недоторканність житла. Стаття 30 передбачає, що не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи без визначених законом підстав.  Тому таке проникнення це фактично порушення закону, яке повинно каратися тюрмою.

За словами Лубінця, за кожним зафіксованим випадком його офіс звертається до правоохоронних органів. Таким чином, дії конкретних посадових осіб мають отримувати правову оцінку в межах відповідних кримінальних проваджень.

Омбудсман наголосив, що кількість таких випадків може свідчити про появу нової проблеми у сфері дотримання прав громадян під час мобілізаційних заходів.

«Резерв+» уже сьогодні дозволяє державі бачити значний обсяг інформації про військовозобов’язаних. При цьому навіть якщо людина жодного разу не заходила в застосунок і не реєструвалася в «Резерв+», це не означає, що інформації про неї немає в системі. Основні дані зберігаються в реєстрі «Оберіг», куди вони надходять із різних державних реєстрів, від ТЦК, органів влади, підприємств, установ та інших джерел.

Тобто відсутність акаунта в «Резерв+» не означає відсутність людини в електронному військовому реєстрі. Дані про військовозобов’язаних можуть бути внесені до «Оберегу» незалежно від того, чи користується людина застосунком.

Які персональні дані можуть бути в реєстрі

Закон передбачає досить широкий перелік інформації про призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Зокрема, в «Оберезі» можуть зберігатися:

• прізвище, ім’я та по батькові, а також інформація про їх зміну;
• дата та місце народження;
• місце проживання та перебування;
• номер телефону та адреса електронної пошти;
• реквізити паспорта та документів для виїзду за кордон;
• громадянство та інформація про його зміну;
• податковий номер;
• унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
• відцифрований образ обличчя;
• інформація про зайнятість – підприємство, установу чи організацію, місце роботи, посаду та стаж;
• відомості про освіту, спеціальність, професію та форму навчання;
• інформація про статус ветерана війни;
• дані про володіння іноземними мовами;
• інформація про дозвіл на зберігання та носіння зброї;
• відомості про статус внутрішньо переміщеної особи;
• інформація про право на відстрочку від мобілізації.

Окремо закон передбачає можливість зберігати відомості про батьків, дітей, опікунів та інших представників, а також сімейний стан і членів сім’ї. Однак такі дані вносяться лише за згодою самого призовника, військовозобов’язаного або резервіста.

Держава також може знати про перетин кордону

До переліку даних «Оберегу» входять відомості про дату виїзду людини за межі України та дату її повернення. Також передбачені дані про переміщення особи на тимчасово окуповану територію України – із зазначенням дати та напрямку.

Тобто реєстр містить не лише інформацію, необхідну безпосередньо для військового обліку, а й низку персональних відомостей, які дозволяють ідентифікувати людину та актуалізувати її військово-облікові дані.

Що є саме військовою інформацією

Окремо закон виділяє службові дані. До них належать відомості про виконання військового обов’язку, результати проходження медичного огляду та військово-лікарської експертизи, проходження альтернативної служби, а також участь у бойових діях.

Тому в державному реєстрі може бути інформація, яка стосується не тільки нинішнього статусу людини, а й виконання нею військового обов’язку.

Звідки беруться ці дані

Інформація до «Оберегу» може надходити різними шляхами. За чинними правилами її можуть подавати самі громадяни, державні та інші органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, заклади освіти, ТЦК та військові частини.

Крім того, реєстр може автоматично обмінюватися інформацією з іншими державними інформаційними системами та реєстрами. Новий порядок ведення «Оберегу», затверджений постановою Кабміну №981 від 29 липня 2026 року, прямо передбачає автоматичне оновлення даних шляхом електронної інформаційної взаємодії.

Таким чином, військовозобов’язаний не обов’язково сам повідомляє державі кожну зміну своїх даних – більша частина інформації надходить до реєстру з інших державних систем без відома чоловіків.