Українців, які нині живуть за кордоном, хочуть активніше заохочувати до повернення додому. У Міністерстві соціальної політики готують нову програму, яка має допомогти громадянам дізнатися більше про можливості життя в Україні та умови повернення.

Йдеться про створення інституту так званих амбасадорів повернення. Вони мають стати своєрідними провідниками для українців, які перебувають за межами країни, але розглядають можливість повернення.

Українцям розповідатимуть про життя в Україні

Амбасадорами планують залучати волонтерів, які зможуть розповідати українцям за кордоном про конкретні громади та можливості, які там доступні.

Зокрема, йтиметься про:

• умови проживання;
• можливості для життя та роботи;
• \перспективи розвитку в конкретній громаді;
• державні та місцеві програми підтримки;
• доступні виплати;
• документи, які необхідно оформити після повернення.

Такий підхід має бути корисним насамперед для тих українців, які хочуть повернутися, але не обов’язково планують жити у тому населеному пункті, де мешкали до виїзду за кордон.

Допомагатимуть не лише з інформацією

За задумом Міністерства соцполітики, амбасадори не замінюватимуть професійних консультантів.

Їхнє завдання полягатиме переважно в тому, щоб показати реальне життя українських громад і розповісти про доступні можливості. Натомість фахівці допомагатимуть громадянам із практичними питаннями – оформленням державної та місцевої допомоги, отриманням послуг і необхідними документами.

Консультації для українців уже надають у Центрах єдності та партнерських організаціях Мережі єдності.

Таким чином, держава планує створити додатковий канал комунікації з українцями, які перебувають за кордоном. Їм хочуть не просто нагадувати про можливість повернення, а й показувати конкретні умови та перспективи життя в Україні.

В Україні зареєстровано електронну петицію, автор якої пропонує змінити підхід до комплектування ТЦК та інших структур, які займаються військовим обліком і мобілізацією. Йдеться про те, щоб здорові військовослужбовці, які здатні виконувати бойові завдання, не залишалися на посадах у тилу, а могли бути направлені до бойових підрозділів.

Відповідна петиція опублікована на офіційному порталі електронних петицій Кабінету Міністрів України.

Автор звернення вважає, що в умовах тривалої війни питання справедливого розподілу військового навантаження потребує перегляду. На його думку, частина військовослужбовців, які мають належний стан здоров’я та можуть брати участь у бойових діях, продовжує працювати в структурах, що виконують адміністративні та мобілізаційні функції.

Водночас на передовій залишаються військові, які перебувають у зоні бойових дій протягом тривалого часу. Саме цю проблему автор петиції пропонує вирішувати шляхом ротації.

Кого пропонують направляти на фронт

У петиції йдеться про необхідність переглянути підхід до служби здорових працівників ТЦК та інших військовослужбовців, які, за задумом автора, можуть виконувати бойові завдання.

Пропонується, щоб на бойові посади могли направляти:

• здорових військовослужбовців, які придатні до виконання бойових завдань;
• працівників структур, задіяних у військовому обліку та мобілізаційній роботі, якщо вони відповідають вимогам для служби безпосередньо в бойових підрозділах;
• військовослужбовців, які тривалий час перебувають на тилових посадах, але можуть виконувати завдання на фронті.

При цьому автор звернення фактично порушує питання про необхідність заміни такими військовослужбовцями тих бійців, які вже понад три роки перебувають на передовій або через стан здоров’я більше не можуть повноцінно продовжувати виконувати бойові завдання.

Ознайомитися з петицію чи підписати її можна перейшовши за – “посиланням”

В Україні чоловіків віком до 25 років за загальним правилом не мобілізують. Однак є категорії громадян, для яких вікове обмеження не працює. Йдеться про тих, хто вже має статус військовозобов’язаного.

Після зниження граничного віку мобілізації з 27 до 25 років чоловіки молодші за 25 років переважно залишаються призовниками. Саме тому сам факт досягнення певного віку не є підставою для їхньої мобілізації.

Водночас закон розділяє громадян на призовників, військовозобов’язаних і резервістів. Якщо чоловік до 25 років уже набув статусу військовозобов’язаного, він може підлягати мобілізації за наявності передбачених законом підстав.

Хто з чоловіків до 25 років може бути мобілізований

До потенційно ризикових категорій належать:

1. колишні «обмежено придатні» – чоловіки, яких раніше за результатами військово-лікарської комісії визнавали обмежено придатними до військової служби. Якщо такий статус вони отримали ще до 25 років, їх могли перевести з категорії призовників до військовозобов’язаних;
2. випускники військових кафедр – чоловіки, які під час навчання пройшли відповідну військову підготовку та отримали первинне офіцерське звання. Після цього вони набувають статусу військовозобов’язаних;
3. колишні працівники Національної поліції зі спеціальними званнями – після звільнення таких громадян можуть перевести зі спеціального на загальний військовий облік. У результаті вони також можуть отримати статус військовозобов’язаних.

Окремо проблеми можуть виникнути через помилки у військово-облікових даних. Наприклад, чоловіка, який за законом має залишатися призовником, помилково можуть віднести до військовозобов’язаних.

Що потрібно перевірити чоловікам до 25 років

Особливу увагу варто звернути на свій актуальний статус у військовому обліку. Інформацію можна перевірити, зокрема, у застосунку «Резерв+».

Якщо чоловік фактично має статус призовника, але в обліку його без законних підстав визначили як військовозобов’язаного, ці дані необхідно уточнити. За необхідності рішення або внесені відомості можна оскаржити.

Таким чином, вік до 25 років не означає абсолютного імунітету від мобілізації. Ключовим фактором є не лише вік, а й те, до якої категорії громадян людину віднесено під час військового обліку та на яких підставах вона отримала статус військовозобов’язаного.