Українці можуть отримувати на банківські картки значні суми від родичів, однак великий переказ у деяких випадках може привернути увагу банку. При цьому сам факт отримання, наприклад, 100 чи 500 тисяч гривень не означає автоматичного блокування рахунку або необхідності сплачувати податок.

Законодавство не встановлює загального ліміту на суму коштів, які одна фізична особа може переказати іншій. Водночас банки проводять фінансовий моніторинг і можуть перевіряти операції, які виглядають нетиповими для клієнта.

Наприклад, якщо на картку людини зазвичай надходить кілька десятків тисяч гривень на місяць, а потім одноразово зараховують 500 тисяч гривень, банк може попросити пояснити походження цих коштів.

У фінансової установи можуть виникнути запитання щодо того, хто саме надіслав гроші, з якою метою був здійснений переказ та звідки кошти взялися у відправника.

Для підтвердження походження грошей можуть знадобитися довідки про доходи, банківські виписки, договори купівлі-продажу автомобіля чи нерухомості та інші документи.

Водночас банківська перевірка і сплата податків – це різні питання. Навіть якщо переказ не оподатковується, банк все одно може попросити документи.

Важливим є ступінь споріднення між відправником і отримувачем. Грошові подарунки від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення оподатковуються за нульовою ставкою.

До першого ступеня належать батьки, чоловік або дружина, а також діти, зокрема усиновлені. До другого – рідні брати та сестри, бабусі й дідусі, а також онуки.

У таких випадках ставка ПДФО становить 0%, а військовий збір із такого подарунка також не сплачується. За відсутності інших підстав для подання декларації декларувати такий дохід не потрібно.

Інша ситуація виникає, якщо гроші як подарунок надходять від людини, яка не належить до першого або другого ступеня споріднення. Для резидентів України такий дохід оподатковується за ставкою 5% ПДФО та 5% військового збору. Загальне податкове навантаження становить 10% вартості подарунка.

Щоб уникнути проблем із банком під час отримання значної суми, рекомендується заздалегідь мати документи, які пояснюють походження коштів. Якщо гроші надходять від родича, також може бути корисним підтвердження спорідненості.

Крім того, у разі запиту банку не варто ігнорувати вимоги щодо надання пояснень або документів. Фінансовий моніторинг враховує не тільки розмір переказу, а й характер операції та те, наскільки вона відповідає звичайній фінансовій поведінці клієнта.

Таким чином, великі перекази від близьких родичів дозволені, а встановленого загального ліміту на їх отримання немає. Проте нетипова операція може стати підставою для перевірки банком. Чи потрібно сплачувати податок, своєю чергою, залежить передусім від того, від кого саме були отримані кошти.

ПриватБанк запустив новий сервіс «Підписки», який дозволяє клієнтам отримувати додаткові знижки та кешбек на популярні цифрові сервіси, покупки, поштові послуги та пальне. Загальна вигода від партнерських пропозицій може сягати 1000 грн на місяць.

Фактично банк об’єднав в одному сервісі додаткові переваги для тих клієнтів, які регулярно витрачають гроші на повсякденні послуги. Зокрема, серед цифрових сервісів, за які можна отримувати кешбек, ПриватБанк називає YouTube Premium, Megogo, Netflix, Spotify, сервіси Google та Apple, а також ChatGPT.

Найцікавіше питання – скільки саме можна повернути за цифрові підписки. Тут діє не фіксовані 200 грн за кожну оплату, а кешбек у розмірі 50% від витраченої суми. Водночас встановлено місячний ліміт – до 200 грн.

Наприклад, якщо за місяць людина витратила 300 грн на цифрові підписки, їй повернуть 150 грн. Якщо витратила 400 грн – отримає 200 грн кешбеку. А якщо заплатила за цифрові сервіси 1000 грн, повернення все одно становитиме максимум 200 грн, оскільки це граничний ліміт на місяць.

Окремо передбачена вигода на пальне. Клієнти з платними підписками отримують на WOG додаткові бонуси до 3 грн на кожен літр, які додаються до персональної знижки від програми WOG. Ліміт для розрахунку становить до 200 літрів пального на місяць, тому максимальна заявлена вигода в цій категорії – до 300 грн.

Наприклад, якщо автомобіліст за місяць заправив 100 літрів, додаткова вигода може становити до 300 грн – по 3 грн на кожен літр. При заправці 200 літрів максимальна сума додаткових бонусів становитиме вже 600 грн, однак у тарифі Приват Pro банк заявляє вигоду на WOG до 300 грн на місяць. Тому для розрахунку максимальної вигоди саме цього тарифу слід орієнтуватися на встановлений ліміт.

Є можливість заощаджувати і на продуктах. Для покупок у «Сільпо» передбачена знижка до 5% на покупки онлайн та офлайн, але не більше 200 грн на місяць. Крім того, клієнти можуть отримувати каву та круасан за 1 грн.

Ще одна категорія – поштові послуги. За оплату доставки в «Новій пошті», «Укрпошті», Meest та інших сервісах передбачено 50% кешбеку, але не більше 100 грн на місяць. Тобто при витратах на поштові послуги 200 грн можна отримати назад 100 грн. Якщо витратити 300 грн, кешбек також становитиме максимум 100 грн.

Для користування всіма цими перевагами є кілька рівнів підписки. Базовий варіант «Приват» коштує 0 грн на місяць. Підписка «Приват Pro» коштує 129 грн на місяць, причому перший місяць для нового користувача є безкоштовним. Також є «Спільна Pro» за 297 грн на місяць – її можна оформити для п’яти людей: власник підписки може запросити ще чотирьох учасників.

Таким чином, сервіс може бути найбільш вигідним для тих, хто одночасно користується кількома категоріями. Наприклад, людина може оплачувати ChatGPT або Netflix, регулярно заправляти авто на WOG, робити покупки в «Сільпо» та користуватися поштовими сервісами. У такому випадку сума отриманих знижок і кешбеків може перекрити вартість платної підписки.

ПриватБанк заявляє, що загальна вигода від партнерських пропозицій може сягати до 1000 грн на місяць. При цьому конкретна сума залежить від фактичних витрат клієнта та встановлених лімітів у кожній категорії.

Підключити підписку можна через Приват24. Для «Приват Pro» перший місяць надається безкоштовно, після чого вартість становить 129 грн на місяць. Тому клієнт може спочатку протестувати сервіс і перевірити, чи перекривають отримані знижки та кешбек його щомісячну плату.

В Україні отримала продовження гучна історія військовослужбовця, який після повернення з російського полону був змушений судитися із власною матір’ю через мільйони гривень. Жінка отримувала його грошове забезпечення, поки він перебував у неволі, однак після звільнення відмовилася повертати кошти. Тепер апеляційний суд поставив крапку на цьому етапі справи.

Історія почалася після повернення Дмитра з полону. Чоловік підписав контракт із ЗСУ ще до повномасштабного вторгнення. Після початку великої війни він воював на Житомирщині, Миколаївщині та Донеччині. У червні 2022 року військовий потрапив у російський полон, де провів близько 35 місяців. Додому він повернувся у травні 2025 року, після чого пройшов реабілітацію та знову продовжив службу.

Як розповідав сам військовий, після повернення він дізнався, що протягом полону його грошове забезпечення отримувала матір. За даними військової частини, щомісячні виплати становили близько 125 тисяч гривень. Загалом за час полону жінка отримала понад 4,2 млн грн, однак після перерахунку фактичних виплат суд визначив суму, яка підлягає поверненню, у 3 894 092 грн.

Коли Дмитро попросив повернути гроші, почув, що коштів уже немає. За словами військового, мати пояснювала, що гроші витрачалися на потреби родини, зокрема ремонт, техніку та погашення боргів. Водночас повернути отримане добровільно вона не погодилася.

Тоді військовий звернувся до суду.

Ця справа стала особливо резонансною через те, що відповідачкою виявилася не стороння людина, а його власна мати. Ба більше, після повернення Дмитро заявляв, що жінка також виписала його з будинку. За його словами, про оскарження рішення першої інстанції він дізнався вже через повідомлення в «Дії».

13 квітня 2026 року Рівненський районний суд частково задовольнив позов військовослужбовця та постановив стягнути з матері 3 894 092 грн. Суд виходив із того, що ці кошти були грошовим забезпеченням військового, а не особистими коштами його матері. Право розпоряджатися ними як власними до неї не переходило.

Однак матір із рішенням не погодилася та подала апеляцію.

Її представниця наполягала, що жінка отримувала гроші законно. Адвокатка посилалася на те, що на момент перебування Дмитра в полоні діяли правила, за якими 100% грошового забезпечення військовополоненого могли перераховуватися членам його сім’ї. За її словами, закон не містив вимоги після повернення військового віддавати ці кошти назад.

Захист Дмитра, навпаки, наполягав: сам факт того, що матір законно отримувала гроші під час полону, не означає, що вона стала їхньою власницею. На думку адвоката військового, закон не передбачав переходу права власності на все грошове забезпечення до родича і не давав можливості після звільнення військового залишити ці кошти собі.

Апеляційна колегія зрештою стала на бік військовослужбовця.

8 вересня Рівненський апеляційний суд залишив апеляційну скаргу матері без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін. Постанова набрала законної сили одразу після проголошення. Водночас її ще можна оскаржити у Верховному Суді протягом 30 днів.

Сам Дмитро після оголошення рішення заявив, що справа для нього стала останнім етапом після пережитого полону, і закликав інших військових не відступати, якщо вони вважають, що їхні права порушені. Станом на 8 вересня, за його словами, гроші мати йому ще не повернула.

Ця справа може стати важливим орієнтиром для майбутніх судових спорів щодо грошей військовослужбовців, які під час полону отримували їхні родичі. Водночас юридично це не «прецедент» у британському чи американському розумінні: українські суди не пов’язані автоматично рішенням одного апеляційного суду в аналогічних справах. Проте аргументація Рівненського апеляційного суду тепер може використовуватися сторонами в інших подібних процесах.

Історія показує головне: отримати гроші військового за передбаченою законом процедурою під час його полону – не те саме, що отримати право назавжди залишити ці кошти собі після його повернення. Саме це питання і стало центральним у справі, яка фактично перетворила сімейний конфлікт на судову битву за майже 4 мільйони гривень.