Голова Офісу президента Кирило Буданов прокоментував ситуацію з мобілізацією, роботою територіальних центрів комплектування та резонансними випадками примусових затримань військовозобов’язаних.

За його словами, зміна підходів до роботи ТЦК може покращити ситуацію, однак повністю зняти суспільне напруження навколо мобілізації не вдасться. Причина, як пояснив Буданов, полягає насамперед у масштабах потреби війська.

«Сподіваюся, вони зможуть трохи змінити підходи до тієї насильницької “бусифікації”, яка іноді існує. Це не поголовно, але такі факти є, з цим треба боротися, як і з неправомірною діяльністю ТЦК», – зазначив він.

Водночас Буданов наголосив, що навіть якщо державі вдасться повністю прибрати зловживання та незаконні дії під час мобілізаційних заходів, це не означатиме, що всі залишаться задоволені.

Головна причина – потреба армії в людях нікуди не зникає. За словами голови ОП, йдеться щонайменше про 30 тисяч людей щомісяця. Тому сам процес мобілізації неминуче залишатиметься болючим для значної частини суспільства.

Буданов також фактично розділив поняття мобілізації та порушень під час її проведення. На його думку, держава повинна боротися з неправомірними діями представників ТЦК, але одночасно має забезпечувати необхідну кількість військовослужбовців для фронту.

Окремо він звернув увагу на питання справедливості мобілізації. Найбільш справедливим підходом, за його словами, можна було б назвати модель, за якої військовий обов’язок поширюється фактично на всіх, як це відбувається в Ізраїлі. Водночас Україна наразі дуже далека від такої системи.

Буданов також зазначив, що координація мобілізаційних процесів відповідно до законодавства лежить на вертикалі Генерального штабу та командуванні Сухопутних військ. Інші державні органи та місцева влада виступають як співвиконавці.

Таким чином, навіть зміна правил роботи ТЦК або припинення найбільш резонансних випадків «бусифікації» не означатиме завершення суперечок навколо мобілізації. Потреба армії в поповненні залишається високою, а отже, питання призову й надалі буде одним із найбільш гострих для українського суспільства.

В Україні запустили нову цифрову платформу «Додому», яка має допомогти українцям, що перебувають за кордоном, підготуватися до повернення на батьківщину. Сервіс уже працює у тестовому режимі та об’єднує в одному місці інформацію про можливості, послуги та підтримку, доступні після повернення в Україну.

За час повномасштабної війни мільйони українців були змушені виїхати за кордон. Частина з них уже повернулася, однак чимало людей продовжують жити в інших країнах і розглядають можливість повернення в Україну. Для багатьох це складне рішення, адже перед переїздом потрібно вирішити одразу цілу низку питань – від житла та роботи до освіти дітей, соціальної підтримки та взаємодії з державними органами.

Саме для того, щоб спростити цей процес, Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України запустило платформу «Додому». Її головна мета – дати українцям за кордоном перевірену інформацію та допомогти сформувати чіткий план повернення.

Сервіс фактично має стати єдиною точкою доступу до інформації, яка може знадобитися людині перед переїздом в Україну. На платформі можна знайти дані про державні сервіси, соціальну підтримку, працевлаштування, навчання та можливості, які пропонують українські громади.

Одна з ключових можливостей «Додому» – формування персонального плану повернення. Таким чином, користувач може не просто ознайомитися із загальною інформацією, а й зорієнтуватися, які саме кроки необхідно зробити з урахуванням власної ситуації.

Окремий розділ присвячений українським громадам, які готові приймати людей, що повертаються з-за кордону, та допомагати їм із реінтеграцією. Там можна знайти інформацію про місцеві послуги, інфраструктуру, доступні можливості та контакти.

За даними Міністерства соціальної політики, до платформи вже долучилися понад 100 громад. Це має дозволити українцям ще до повернення оцінити умови в конкретному населеному пункті та зрозуміти, яку підтримку там можна отримати.

Платформа також містить інформацію про організації та осередки за кордоном, де українці можуть отримати консультаційну та іншу підтримку. Йдеться, зокрема, про Центри єдності та організації, які входять до Мережі єдності.

Водночас «Додому» не є сервісом, який змушує українців повертатися. Його завдання – надати людині достовірну інформацію, щоб вона могла самостійно оцінити можливості та ухвалити рішення щодо свого майбутнього. У Міністерстві наголошують, що рішення про повернення є особистим і залежить, зокрема, від безпекової ситуації.

Цікаво, що платформа була створена за підтримки міжнародних партнерів і без залучення коштів державного бюджету України. Проєкт реалізується в межах ініціативи YOUA – «Формуємо нові шляхи, будуємо майбутнє України» за підтримки уряду Німеччини та GIZ. Технічним розробником виступила громадська організація «Технології прогресу».

Перші результати роботи платформи також уже є. У Міністерстві повідомляли, що лише за тиждень після запуску на Конференції з відновлення України «Додому» відвідали понад 10 тисяч користувачів із більш ніж 10 країн. Найбільше відвідувачів було, зокрема, з Німеччини, Польщі та Чехії.

Наразі сервіс працює у тестовому режимі, тому Міністерство закликає користувачів залишати відгуки та пропозиції. Це має допомогти розробникам доповнювати платформу та робити її більш корисною для українців, які планують повернення.

Таким чином, держава фактично створює окремий цифровий навігатор для українців за кордоном. Людина, яка замислюється над поверненням, може заздалегідь дізнатися про роботу, навчання, соціальну підтримку, можливості конкретних громад та інші важливі питання, не збираючи цю інформацію по десятках різних сайтів.

У 2026 році Xiaomi пропонує смартфони практично на будь-який бюджет. Від недорогих моделей Redmi до потужних пристроїв преміального рівня — вибір настільки великий, що визначитися з покупкою може бути непросто.

Фахівці Gizmochina склали власний рейтинг актуальних смартфонів Xiaomi та Redmi, виділивши по одному пристрою для різних сценаріїв і бюджетів.

Xiaomi 17 — оптимальний вибір для більшості

Головною рекомендацією експертів став Xiaomi 17. Смартфон поєднує високу продуктивність, тривалий час роботи та компактний корпус.

Модель отримала 6,3-дюймову LTPO OLED-панель із динамічною частотою оновлення 1–120 Гц. Пікова яскравість дисплея становить до 3500 ніт. За швидкодію відповідає чіп Snapdragon 8 Elite Gen 5, а акумулятор має ємність 6000 мАг.

Не менш цікавою є камера. Основний 50-Мп сенсор Light Fusion 950 підтримує оптичну стабілізацію. Разом із ним працюють 50-Мп телефотокамера з OIS та 2,6-кратним оптичним наближенням і 50-Мп ультраширококутний модуль. Фронтальна камера має таку ж роздільну здатність — 50 Мп.

Над камерою Xiaomi працювала разом із Leica, тому система включає чотири камери, створені в рамках спільної розробки.

Ціна Xiaomi 17 у Європі стартує з 999 євро за версію з 12 ГБ оперативної пам’яті та 256 ГБ сховища. Модифікація 12/512 ГБ коштує 1099 євро.

Для тих, кому потрібен максимум

Xiaomi 17 Ultra став вибором експертів у категорії ультрафлагманів. Його головною перевагою є фотографічні можливості.

Смартфон оснащений 200-Мп телеоб’єктивом Leica, який використовує механічний оптичний зум у діапазоні від 75 до 100 мм. Основна камера має 50-Мп сенсор розміром 1 дюйм.

За відображення контенту відповідає великий 6,9-дюймовий HyperRGB OLED-дисплей із частотою оновлення 1–120 Гц та яскравістю до 3500 ніт.

Доступніша альтернатива флагманам

Якщо характеристики топових моделей подобаються, але їхня ціна здається занадто високою, варто придивитися до Xiaomi 17T.

У смартфона 6,59-дюймовий AMOLED-дисплей із роздільною здатністю 1,5K та частотою 120 Гц. Обчислювальну частину забезпечує Dimensity 8500 Ultra. Автономність має бути однією з сильних сторін пристрою завдяки батареї на 6500 мАг. Підтримується заряджання потужністю 67 Вт.

Redmi Note 17 Pro — для середнього класу

У категорії середньобюджетних смартфонів експерти виділили Redmi Note 17 Pro. Модель орієнтована на користувачів, яким потрібне поєднання якісного дисплея, камери та хорошої автономності без переходу до флагманського цінового сегмента.

Серед додаткових переваг смартфона — захист корпусу за стандартами IP66 та IP68. Крім того, виробник заявляє про шість років випуску оновлень безпеки.

Redmi 17 5G — до 300 доларів

Для покупців із бюджетом до 300 доларів у рейтингу опинився Redmi 17 5G.

Його ключовою особливістю стала батарея ємністю цілих 7500 мАг. Це кремній-вуглецевий акумулятор, який, за інформацією Xiaomi, дозволяє дивитися відео до 30 годин без підзарядки.

Смартфон працює на процесорі Snapdragon 4 Gen 5, якого, за оцінкою експертів, достатньо не тільки для повсякденних завдань, а й для вимогливих ігор.

Redmi 15C — найдешевший варіант

Для максимально економної покупки варто звернути увагу на Redmi 15C. Модель отримала великий 6,9-дюймовий HD+ LCD-екран із підтримкою 120 Гц.

Автономність забезпечує акумулятор на 6000 мАг. Ще однією особливістю смартфона є 3,5-мм аудіороз’єм, який досі залишається важливою перевагою для частини користувачів.

Отже, у лінійці Xiaomi та Redmi у 2026 році можна знайти пристрій практично під будь-який бюджет: від Redmi 15C за доступною ціною до флагманського Xiaomi 17 Ultra з акцентом на камери.