Українці, які проживають або тимчасово перебувають у країнах Європейського Союзу, можуть зіткнутися з несподіваною проблемою під час оплати товарів і послуг гривневими картками українських банків. Причина – валютні обмеження, встановлені Національним банком України ще під час воєнного стану.

Наразі для власників гривневих карток діє ліміт у 100 тисяч гривень на календарний місяць на безготівкові розрахунки за кордоном. Це означає, що після досягнення цієї суми нові платежі можуть бути відхилені до початку наступного місяця. Обмеження поширюється на оплату покупок у магазинах, готелів, ресторанів, транспортних послуг, оренди житла та інших товарів і сервісів.

Саме через цей ліміт дедалі більше українців у країнах ЄС повідомляють про труднощі з оплатою великих витрат. Наприклад, якщо необхідно одночасно сплатити оренду квартири, заставний депозит та інші обов’язкові платежі, загальна сума може легко перевищити встановлені 100 тисяч гривень в еквіваленті. У такому випадку банк може відмовити у проведенні операції, навіть якщо на рахунку достатньо коштів.

Крім того, для зняття готівки за кордоном із гривневої картки також діє окреме обмеження – до 12 500 гривень в еквіваленті протягом семи календарних днів. Цей ліміт не стосується безготівкових покупок, але може створювати незручності тим, хто користується переважно готівкою.

Водночас обмеження не поширюються на всі типи карток однаково. Для карток, відкритих до валютних рахунків, правила відрізняються, а для окремих категорій платежів Національний банк уже запровадив пом’якшення або встановив інші ліміти.

Експерти радять українцям, які тривалий час перебувають за кордоном або планують дорогі покупки чи оплату житла, заздалегідь перевіряти чинні обмеження свого банку та враховувати встановлені НБУ ліміти. Це допоможе уникнути ситуацій, коли необхідний платіж не проходить через перевищення дозволеної суми.

В Україні змінили механізм автоматичного продовження відстрочки від мобілізації для військовозобов’язаних, які виховують дітей з інвалідністю віком до 18 років. Нововведення стосуються перевірки інформації в державних реєстрах, що має зробити підтвердження права на відстрочку більш точним.

Тепер під час автоматичної перевірки система використовує дані останнього виданого свідоцтва про народження дитини. Якщо у дитини є реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), його також можуть застосовувати для звірки інформації з Державним реєстром актів цивільного стану громадян.

У Міністерстві оборони пояснили, що оновлений алгоритм дозволяє точніше знаходити необхідні відомості у державних інформаційних базах. Якщо ж автоматичне продовження відстрочки не відбулося, насамперед варто перевірити, чи містяться в реєстрах актуальні дані про дитину.

Для успішної перевірки в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери мають бути внесені реквізити саме останнього свідоцтва про народження – того, яке зареєстроване в ДРАЦС і відображається у застосунку “Дія”. У разі виявлення помилок або невідповідностей їх необхідно виправити, після чого повторно надіслати запит через застосунок “Резерв+”.

Щоб повторно оформити запит, потрібно відкрити “Резерв+”, перейти до розділу “Сервіси”, вибрати оформлення відстрочки, зазначити підставу “наявність дитини з інвалідністю до 18 років”, перевірити інформацію та надіслати заявку на опрацювання.

У Міноборони також нагадали, що зараз понад 90% чинних відстрочок продовжуються автоматично. Якщо право на відстрочку підтверджується державними реєстрами, повторно подавати документи чи заяви не потрібно.

В Україні готують новий пакет обмежень для громадян, які ухиляються від мобілізації. Йдеться про комплекс заходів, який передбачає обмеження доступу до адміністративних послуг, можливе позбавлення права керування транспортними засобами та арешт банківських рахунків.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву військової омбудсменки Ольги Решетилової, яку вона зробила в ефірі “Радіо Свобода”.

За словами Решетилової, відповідні законопроєкти вже підготовлені, однак наразі їх ще не зареєстрували у Верховній Раді.

“Ці законопроєкти вже розроблені, вони ще не подані до парламенту. Але це обмеження в наданні адміністративних послуг, користуванні водійськими правами, арешти рахунків тощо“, – зазначила військова омбудсменка.

Вона пояснила, що йдеться не про окремі покарання, а про комплексний механізм, який має одночасно діяти в кількох напрямках.

За її словами, такі заходи дадуть змогу ефективніше розшукувати осіб, які ухиляються від мобілізації, обмежити їхнє вільне пересування та доступ до окремих державних сервісів.

Ольга Решетилова також наголосила, що запровадження таких змін має бути справедливим щодо військовослужбовців, які вже тривалий час перебувають на фронті. Саме тому, за її словами, комплекс нових обмежень повинен впроваджуватися паралельно з продуманою та поступовою демобілізацією тих, хто довго проходить службу.

Нагадаємо, що посилені правила мобілізації діють в Україні вже понад два роки. За неоновлення військово-облікових даних або неявку за повісткою громадянам загрожує штраф від 17 до 25 тисяч гривень. Якщо штраф не буде сплачено, за рішенням суду можуть застосовуватися додаткові заходи, зокрема арешт рахунків і тимчасове позбавлення права керування автомобілем.

Водночас президент України Володимир Зеленський нещодавно заявив, що країні необхідно посилювати мобілізацію та шукати нові, ефективніші підходи до її проведення. За словами глави держави, Росія продовжує нарощувати свої сили і вже до жовтня може збільшити чисельність своєї армії ще приблизно на 500 тисяч військовослужбовців. Саме тому питання поповнення лав українського війська залишається одним із ключових, а посилення мобілізаційних заходів розглядається як відповідь на зростання військової загрози з боку РФ.