В Україні готують новий етап змін у роботі державних банків, серед яких ПриватБанк та Ощадбанк. Кабмін уже оновив стратегічні напрями для банків держсектору, що передбачають посилення їхньої стійкості, роботу з проблемними активами та поступове зменшення частки держави у банківській системі.

Що саме зміниться

Державні банки мають оновити власні стратегії до кінця 2026 року. Також передбачено посилення контролю за роботою наглядових рад і активнішу роботу з непрацюючими кредитами.

Окремий пункт – продаж непрофільних активів. Банки мають позбутися частини активів, які не є ключовими для їхньої роботи, а також врегулювати найбільші проблемні кредити до кінця 2027 року.

Водночас у Мінфіні зазначили, що продаж пакетів акцій наразі передбачено для Укргазбанку та Сенс Банку. Щодо ПриватБанку – його продаж допускається лише після завершення воєнного стану. Ощадбанк у цьому повідомленні не названий серед банків, пакети акцій яких планують продавати найближчим часом.

Що буде з грошима клієнтів

Для звичайних українців ці зміни не означають, що кошти на картках або депозитах автоматично опиняться під загрозою. Банки продовжують працювати, рахунки залишаються активними, а клієнти можуть користуватися своїми грошима у звичайному режимі.

Крім того, під час дії воєнного стану та ще три місяці після його завершення в Україні діє 100% гарантія повернення банківських вкладів фізичних осіб разом із нарахованими відсотками, про що зазначає Фонд гарантування вкладів.

Тобто нова стратегія стосується насамперед управління державними банками, їхніх активів, боргів та майбутньої участі інвесторів. Для клієнтів це не є сигналом терміново забирати гроші з рахунків. Йдеться про поступову реформу банківського сектору, а не про раптове закриття чи зупинку роботи ПриватБанку або Ощадбанку.

Компанія Meta заявила про суттєвий прогрес у розробці власного штучного інтелекту. За даними Business Insider, нова модель під кодовою назвою Watermelon нібито вже вийшла на рівень GPT-5.5 від OpenAI за ключовими внутрішніми тестами.

Про це під час закритої зустрічі з працівниками повідомив керівник напряму суперінтелекту Meta Александр Ванг. За його словами, Watermelon зараз перебуває на етапі активного навчання і має стати наступним великим кроком компанії після моделі Avocado, яка лягла в основу Muse Spark.

У Meta стверджують, що для навчання Watermelon використовується значно більше обчислювальних ресурсів, ніж для попередньої моделі. Йдеться про серйозне нарощування потужностей, зокрема графічних процесорів та дата-центрів. Саме це, як очікують у компанії, дозволить новому ШІ краще справлятися зі складними завданнями, програмуванням та роботою автономних агентів.

Окремо Ванг натякнув, що найближчі оновлення моделей Meta можуть суттєво посилити позиції компанії у конкуренції не лише з OpenAI, а й з Anthropic. На запитання про можливість створити конкурента для Claude Opus він відповів, що відповідна модель може зʼявитися вже досить скоро.

Meta останнім часом активно вкладається у розвиток штучного інтелекту. Компанія Марка Цукерберга інвестує величезні кошти у чипи, сервери, дата-центри та залучення провідних фахівців галузі. За даними ЗМІ, деяким дослідникам ШІ компанія пропонує контракти на сотні мільйонів доларів, аби вони перейшли до Meta Superintelligence Labs.

Також повідомляється, що витрати Meta на інфраструктуру цього року можуть сягнути 125-145 мільярдів доларів. Значна частина цих коштів піде саме на обладнання для навчання та запуску потужних моделей штучного інтелекту.

Водночас варто зазначити, що заяви Meta поки не підтверджені незалежними тестами. Компанія не розкрила точні бенчмарки, за якими Watermelon порівнювали з GPT-5.5. Тому поки що йдеться переважно про внутрішню оцінку самої Meta.

Попри це, сама заява показує, що боротьба між найбільшими ШІ-компаніями лише посилюється. OpenAI, Anthropic, Google та Meta продовжують змагатися за лідерство, а нові моделі стають дедалі потужнішими й дорожчими у розробці.

Якщо Watermelon справді покаже результати на рівні GPT-5.5 після публічного запуску, це може стати одним із найбільших проривів Meta у сфері штучного інтелекту за останні роки. Для компанії це шанс повернутися у першу лігу ШІ-гонки та довести, що її мільярдні інвестиції починають давати результат.

В Україні можуть переглянути окремі правила надання відстрочки від мобілізації. Йдеться про можливі зміни до постанови Кабміну №560, яка визначає порядок призову громадян на військову службу під час мобілізації та механізм підтвердження права на відстрочку.

Одним із приводів для такого обговорення стала резонансна історія з батьком, якого мобілізували, хоча він фактично був єдиною людиною, яка доглядала та виховувала свою доньку. Після розголосу ця справа викликала значну реакцію в суспільстві, адже багато українців побачили в ній проблему, коли формальні вимоги не завжди враховують реальні життєві обставини сім’ї.

Саме на тлі таких випадків народний депутат Олексій Гончаренко повідомив, що звернувся до Кабінету Міністрів із пропозицією внести зміни до постанови №560. Ідея полягає в тому, щоб розширити перелік ситуацій, за яких військовозобов’язаний може підтвердити право на відстрочку.

Зокрема, пропонується враховувати випадки, коли батько фактично утримує дитину та є основною людиною, яка забезпечує її догляд. Адже на практиці можуть виникати ситуації, коли чоловік справді сам виховує дитину, але через бюрократичні нюанси або нестачу певних документів не може швидко довести своє право на відстрочку.

Наразі відстрочка від мобілізації надається лише за підставами, визначеними законом. Серед них – бронювання, стан здоров’я, інвалідність, догляд за особами з інвалідністю, виховання трьох і більше неповнолітніх дітей, самостійне виховання дитини, навчання та інші передбачені випадки.

Водночас сама життєва ситуація ще не означає автоматичного отримання відстрочки. Військовозобов’язаний має подати документи, які підтверджують конкретну підставу, а рішення ухвалюється у встановленому порядку.

Якщо запропоновані зміни підтримають, це може спростити підтвердження права на відстрочку для тих батьків, які фактично самі утримують і виховують дітей. Особливо це важливо у випадках, коли дитина може залишитися без належного догляду після мобілізації єдиного з батьків, який реально про неї піклується.

Однак поки що йдеться лише про ініціативу, а не про вже ухвалене рішення. Чинні правила залишаються в силі, тому всі, хто претендує на відстрочку, мають оформлювати її відповідно до нинішнього законодавства та подавати документи, які підтверджують підстави.

Таким чином, резонансна історія з мобілізованим батьком може стати прикладом, через який уряд перегляне окремі норми. Головна мета таких змін – зробити систему більш справедливою для сімей, де чоловік фактично є єдиною опорою для своєї дитини.