В Україні почала помітно змінюватися судова практика щодо чоловіків, яких визнають винними в ухиленні від мобілізації. Якщо раніше у багатьох подібних справах обвинувачені могли розраховувати на умовний термін, то зараз ситуація стає значно жорсткішою.

На тлі повномасштабної війни та постійної потреби у поповненні війська суди дедалі частіше призначають не випробувальний строк, а реальне позбавлення волі. Йдеться насамперед про справи за статтею 336 Кримінального кодексу України – ухилення від призову під час мобілізації.

За словами адвоката Руслана Ткаченка, який спеціалізується на таких справах, умовний термін уже не можна сприймати як гарантований варіант. Навпаки, у багатьох випадках прокуратура наполягає на суворішому покаранні, а м’які вироки можуть оскаржувати в апеляції.

Як зазначив адвокат, найчастіше в справах по ухиленні від мобілізаціїчоловікам призначають мінімальний строк передбачений законом, а саме – 3 роки позбавлення волі.

Ще кілька років тому ситуація виглядала інакше. За даними Opendatabot, у 2023 році українські суди винесли 1274 вироки у справах про ухилення від військової служби. Водночас реальне ув’язнення отримали лише кілька десятків чоловіків, а більшість тоді відбувалася умовними строками.

Тепер підхід стає іншим. Суди враховують воєнний стан, потребу армії в особовому складі, масові неявки до ТЦК та велику кількість військовозобов’язаних, які перебувають у розшуку. У таких умовах аргументи про «розкаяння» або складні життєві обставини вже не завжди рятують від реального строку.

Особливо ризикують ті чоловіки, які вже пройшли ВЛК, були визнані придатними, отримали повістку на відправку, але без поважної причини не з’явилися. Саме такі обставини найчастіше стають підставою для кримінального провадження.

Останні вироки лише підтверджують цю тенденцію. Наприклад, у 2026 році в Черкасах чоловік отримав повістку на відправку у бойову частину, але у визначений час до ТЦК не прибув. У суді він посилався на проблеми зі здоров’ям та сімейні обставини, однак законних підстав для відстрочки суд не встановив. У результаті чоловіка визнали винним за ст. 336 ККУ.

Ще один показовий випадок – справа із Сумщини у 2026 році. Липоводолинський районний суд визнав чоловіка винним в ухиленні від мобілізації та призначив йому 3 роки позбавлення волі. За матеріалами справи, він мав прибути для відправки до військової частини, але без поважних причин не з’явився. Апеляція залишила вирок без змін, а справа дійшла до Верховного Суду.

Водночас є важливий нюанс: реальний строк не означає, що суди автоматично стають на бік обвинувачення. Нещодавно Верховний Суд скасував вирок чоловіку з Кременчука, якому раніше дали 3 роки ув’язнення за неявку після повістки. Причиною стали порушення, пов’язані з рішенням ВЛК. Адміністративний суд скасував висновок про придатність, а Верховний Суд вказав, що це могло змінити правовий статус чоловіка на момент інкримінованого порушення.

Тобто практика стала жорсткішою, але не механічною. Якщо людина просто не з’явилася після проходження ВЛК і повістки на відправку – ризик реального строку дуже високий. Але якщо в процедурі були порушення, особливо щодо медичного огляду або оформлення документів, це може стати підставою для перегляду справи.

Фактично для військовозобов’язаних правила гри стали жорсткішими. Якщо раніше багато хто розраховував, що навіть після кримінальної справи можна буде отримати умовний термін, то зараз такий сценарій стає все менш надійним.

В Україні знову заговорили про можливе скасування звичної абонплати за мобільний зв’язок. Ідея звучить привабливо для багатьох абонентів: платити не фіксовану суму щомісяця, а лише за ті хвилини, SMS та гігабайти, які реально були використані.

Однак великі мобільні оператори поки не поспішають ламати чинну систему тарифів. Київстар, Vodafone та lifecell пояснили, чи варто українцям чекати відмови від щомісячної абонплати найближчим часом.

За інформацією ЗМІ, у телеком-галузі справді обговорювали модель оплати за фактичне користування послугами. Такий формат працює в окремих європейських країнах і може бути вигідним для людей, які рідко дзвонять або майже не користуються мобільним інтернетом.

Проте в Київстарі заявили, що наразі не бачать підстав відмовлятися від пакетної моделі. У компанії пояснюють: фіксована абонплата дозволяє клієнтам заздалегідь розуміти свої витрати, а оператору – стабільно підтримувати якість зв’язку та розвивати мережу.

У Vodafone також не підтвердили планів швидко переходити на оплату лише за використані послуги. Там наголосили, що будь-які зміни тарифної моделі потребують серйозного аналізу. Оператор має враховувати не лише бажання абонентів платити менше, а й стабільність мережі, витрати на інфраструктуру та подальший розвиток зв’язку.

Схожу позицію озвучили і в lifecell. У компанії вважають, що пакетні тарифи залишаються найбільш прогнозованими як для користувачів, так і для операторів. Саме завдяки регулярним платежам компанії можуть планувати інвестиції в обладнання, покриття та нові технології.

Тобто поки що українцям не варто чекати різкого скасування абонплати. Найбільші оператори продовжують робити ставку на звичні пакети послуг із фіксованою щомісячною оплатою.

Навіть якщо модель «плати лише за те, чим користуєшся» колись з’явиться на ринку, її запуск розглядають не раніше 2027 року. До того ж така система не обов’язково означатиме дешевший зв’язок для всіх: оператори можуть підняти вартість окремих хвилин, мегабайтів або SMS, щоб компенсувати відмову від абонплати.

Поки що головний висновок простий: абонплату за мобільний зв’язок найближчим часом не скасовують. Київстар, Vodafone та lifecell не анонсували переходу на нову модель і залишають чинну систему тарифів основною.

Також ми раніше писали про тарифи перенесенням номера, щоб заощадити: що пропонує Київстар, Vodafone та lifecell

В Україні можуть змінити підхід до чоловіків, які перебувають у розшуку ТЦК. Йдеться про військовозобов’язаних, які з різних причин не з’явилися до ТЦК, не оновили дані або порушили правила військового обліку.

За інформацією ЗМІ, у владі обговорюють новий механізм роботи з такими громадянами. Головна мета – зменшити кількість чоловіків, які формально перебувають у розшуку ТЦК, але фактично продовжують жити звичайним життям і не служать.

Народні депутати заявляють, що Міністерство оборони шукає нову модель дій. Вона може базуватися на даних із державних реєстрів, де міститься інформація про чоловіків віком від 18 до 60 років. Тобто система може точніше бачити, хто де працює, які має документи, чи перебуває на обліку і чи виконує вимоги закону.

При цьому конкретний алгоритм поки офіційно не розкривають. У парламенті кажуть, що пропозиції можуть бути представлені найближчим часом.

Окремо обговорюється ідея застосовувати до порушників мобілізаційного законодавства обмеження за аналогією з боржниками по аліментах. Наприклад, в Україні щодо таких боржників можуть діяти обмеження на керування транспортом, користування зброєю, а також внесення до реєстру боржників. У деяких випадках це може призводити і до блокування банківських рахунків до моменту погашення боргу.

Чи будуть такі ж механізми застосовані до чоловіків у розшуку ТЦК – поки остаточно невідомо. Але сам факт обговорення означає, що держава шукає способи впливу не лише через повістки, штрафи та перевірки документів.

Також у Верховній Раді є законопроєкт №15076, який стосується правил поведінки під час перевірок документів. У ньому пропонують заборонити неправомірні затримання, безпідставне застосування сили та спецзасобів під час вручення повісток або перевірки військово-облікових документів.

Поки цей документ ще не розглядався на комітеті. Автор законопроєкту Сергій Гривко зазначає, що влада шукає баланс між захистом прав громадян і потребами мобілізації.

Таким чином, з 1 липня різкого автоматичного «полювання» на всіх чоловіків у розшуку офіційно не оголошено. Але сигнал очевидний: до цієї категорії військовозобов’язаних можуть почати ставитися значно уважніше, а старі підходи до мобілізації поступово переглядають.