Українці все частіше шукають дешевші тарифи на мобільний зв’язок, адже стандартні пакети у багатьох операторів уже коштують значно дорожче. На цьому тлі увагу абонентів привернула тарифна лінійка lifecell «Лайфсет», де мобільний зв’язок об’єднаний із домашнім інтернетом.

Йдеться про два бюджетні пакети – «Лайфсет S» за 100 гривень та «Лайфсет M» за 175 гривень. Обидва тарифи розраховані на 4 тижні користування та можуть стати вигідним варіантом для тих, хто хоче зекономити на зв’язку й водночас отримати домашній інтернет.

Підключити такі пакети можуть чинні абоненти lifecell. Також скористатися пропозицією можуть клієнти інших мобільних операторів, якщо перенесуть свій номер у мережу lifecell. Водночас перед оформленням заявки потрібно перевірити, чи доступне підключення домашнього інтернету за конкретною адресою.

«Лайфсет S» за 100 гривень має наступне наповнення:

• домашній інтернет без обмежень зі швидкістю до 1 Гбіт/с;
• 10 ГБ мобільного інтернету;
• 2 ГБ із цього пакета можна використовувати в країнах ЄС без додаткової плати.

Однак цей тариф має важливий нюанс. У «Лайфсет S» не передбачений окремий пакет хвилин. Дзвінки оплачуються окремо – 2 гривні за хвилину на міські, мобільні та номери lifecell по Україні. Тому такий варіант більше підійде тим, хто переважно користується інтернетом, месенджерами та рідко телефонує звичайними дзвінками.

«Лайфсет M» за 175 гривень має наступне наповнення:

• домашній інтернет до 1 Гбіт/с за технологією GPON;
• домашній інтернет до 100 Мбіт/с за технологією Ethernet;
• 25 ГБ мобільного інтернету;
• 1300 хвилин на всі номери по Україні;
• безлімітні дзвінки всередині мережі lifecell після використання пакета хвилин;
• доступ до понад 120 телеканалів через застосунок.

Таким чином, «Лайфсет S» може бути вигідним для абонентів, яким насамперед потрібен дешевий домашній інтернет і невеликий мобільний пакет. Натомість «Лайфсет M» більше підійде тим, хто активно користується мобільним інтернетом, часто телефонує та хоче додатково отримати доступ до телебачення.

Щоб підключити тариф, потрібно обрати відповідний пакет на сайті lifecell і залишити заявку. Якщо людина користується іншим оператором, вона може спочатку перенести номер до lifecell, а вже після цього перейти на один із тарифів лінійки «Лайфсет».

Перед підключенням варто уважно перевірити умови, покриття та технічну можливість підключення домашнього інтернету. Доступність тарифу може залежати від населеного пункту, конкретної адреси та технології підключення.

В Україні продовжують обговорювати нові правила оподаткування доходів, які громадяни отримують через цифрові платформи. Йдеться про сервіси на кшталт OLX, Bolt, Uber, Glovo та інші онлайн-майданчики, де українці продають товари або надають послуги.

Оновлена редакція законопроєкту вже передбачає пом’якшення для звичайних користувачів. Найбільше це стосується людей, які не займаються бізнесом, а лише час від часу продають власні вживані речі.

За словами народного депутата Олега Синютки, у документ внесли важливу правку, адже якщо людина продає вживані речі на суму до 2 тисяч євро, податок із таких операцій стягувати не планують. Тобто українці, які виставляють на OLX старий телефон, меблі, дитячі речі чи техніку після користування, не повинні автоматично потрапляти під нове оподаткування.

Водночас для тих, хто системно заробляє через цифрові платформи, правила можуть змінитися. В оновленому варіанті законопроєкту йдеться про ставку 5% плюс військовий збір. Це менше, ніж обговорювалося раніше, адже попередні ідеї викликали багато критики серед користувачів, малого бізнесу та експертів.

Окреме питання – адміністрування таких податків. Очікується, що цифрові платформи можуть передавати інформацію про доходи користувачів, однак механізм ще потребує уточнення. Саме через це навколо законопроєкту залишається багато запитань, адже кого саме вважатимуть звичайним продавцем, а кого людиною, яка фактично веде бізнес онлайн.

Синютка також заявив, що влада не зовсім коректно пояснювала появу цього законопроєкту вимогами МВФ. За його словами, міжнародні партнери справді очікують від України прозорішої податкової системи, але конкретна модель оподаткування цифрових платформ є внутрішнім рішенням української влади.

Фактично головна ідея змін полягає в тому, щоб розділити випадкові продажі звичайних громадян і регулярний дохід через онлайн-сервіси. Якщо людина разово продає власні речі, вона не повинна опинитися в одних умовах із тими, хто використовує платформу як постійне джерело заробітку.

Поки що документ ще потребує доопрацювання, тому остаточні правила можуть змінитися. Однак уже зараз зрозуміло: після критики законопроєкт пом’якшили, а для продавців уживаних речей передбачили окремий захист.

Криптовалюта давно перестала бути лише способом інвестування для вузького кола людей. Частина українців зберігає заощадження у цифрових активах, хтось отримує оплату в крипті, а дехто продає монети та виводить гроші на банківську картку. Саме в таких випадках може виникати обов’язок подати декларацію та сплатити податки.

Як пише Finance.ua, якщо людина просто тримає криптовалюту на гаманці й не проводить з нею операцій, подавати декларацію лише через сам факт володіння криптою зазвичай не потрібно. Винятком можуть бути посадовці та інші особи, на яких поширюються спеціальні правила фінансового контролю.

Водночас ситуація змінюється, коли криптовалюта приносить дохід або використовується в операціях. Якщо українець у 2025 році продавав крипту, отримував її як оплату чи заробляв на стейкінгу, він мав задекларувати такі доходи до 1 травня 2026 року.

Які операції можуть зацікавити податкову

Декларування може знадобитися у таких випадках:

• продаж криптовалюти за гривні, долари чи євро;
• виведення коштів з біржі на банківську картку;
• отримання готівки після продажу криптоактивів;
• оплата товарів або послуг криптовалютою;
• отримання крипти за фріланс, консультації або іншу роботу;
• дохід від стейкінгу, фармінгу чи інших криптосервісів.

Фактично податкова звертає увагу не на сам гаманець, а на дохід. Якщо цифровий актив просто лежить без руху, це одна ситуація. Якщо його продали або отримали з нього прибуток, це вже може вважатися доходом.

Скільки доведеться заплатити

Поки в Україні не запрацював окремий спеціальний режим для криптовалюти, податкова може розглядати дохід від продажу криптоактивів як «інші доходи». У такому разі застосовується стандартна ставка:

• 18% податку на доходи фізичних осіб;
• 5% військового збору;
• разом – 23% від суми доходу.

Тут важливо розуміти, що питання може бути не лише в сумі, яку людина вивела на картку, адже податкова може просити пояснення щодо походження коштів. Особливо це стосується регулярних або великих переказів.

Чому приховати криптооперації стане складніше

З 1 січня 2026 року у 52 країнах криптобіржі та провайдери гаманців мають збирати інформацію про транзакції користувачів і передавати її податковим органам. Перша звітність очікується у 2027 році.

Україна також готується до впровадження міжнародного стандарту CARF. Це система обміну даними про криптоактиви, яка дозволяє податковим службам отримувати інформацію про користувачів, їхні гаманці та операції. Паралельно вже діє стандарт CRS для фінансових рахунків.

Тобто навіть якщо українець користується іноземною біржею, інформація про його операції в майбутньому може стати доступною українській податковій.

Що варто зробити власникам крипти

Українцям, які активно користуються криптовалютою, краще зберігати історію операцій:

• дати купівлі та продажу;
• суми угод;
• скриншоти або виписки з біржі;
• дані про виведення коштів на картку;
• підтвердження походження криптовалюти.

Це може допомогти, якщо банк або податкова попросить пояснити, звідки надійшли гроші. Особливо це актуально для тих, хто регулярно продає крипту або отримує оплату в цифрових активах.

Отже, просто зберігати криптовалюту на гаманці – це ще не завжди підстава для декларації. Але продаж, виведення коштів, оплата криптою або отримання доходу в токенах можуть створити податковий обов’язок. І з урахуванням міжнародного обміну даними ігнорувати ці правила стає дедалі ризикованіше.

Цікаві факти про криптовалюту і податки

Криптовалюта не є повністю анонімною. Блокчейн зберігає історію транзакцій, тому рух коштів часто можна простежити, особливо якщо гаманець пов’язаний з біржею, банківською карткою або верифікованим акаунтом.

У багатьох країнах податок виникає не тоді, коли людина просто купила крипту, а коли вона її продала, обміняла або використала для оплати. Саме момент отримання вигоди найчастіше вважається податковою подією.

Стейкінг і фармінг можуть виглядати як пасивний дохід, але для податкових органів це все одно може бути прибутком. Причина проста – користувач отримує нові токени як винагороду.

Ще один важливий момент – обмін однієї криптовалюти на іншу також може мати податкові наслідки в окремих юрисдикціях. Наприклад, продаж Bitcoin за Ethereum у деяких країнах прирівнюють до операції з активами, навіть якщо гроші на картку не виводилися.