У країнах Європейського Союзу обговорюють можливість зміни правил надання тимчасового захисту громадян України. Раніше ми повідомляли, що Україна звернулася до Євросоюзу із проханням позбавити всіх чоловіків військовозобов’язаного віку статусу тимчасового захисту.

МВС Німеччини, Австрії та Швеції схвалили перевірку чоловіків
Німеччина, Австрія та Швеція розглядають ініціативу щодо виключення чоловіків віком від 23 до 60 років із програми автоматичного набуття статусу біженця. Наразі українці, які рятуються від війни, отримують право на перебування в ЄС за спрощеною процедурою. Поки що запропоновані зміни передбачають лише відмову від автоматизму: замість нього кожної окремої заявки проводитиметься індивідуальна перевірка. Раніше єврокомісар уже заявив, що більшість держав-членів ЄС, які ухвалили найбільшу кількість українських біженців, попередньо схвалили продовження статусу тимчасового захисту аж до 2028 року. Ініціативу було по суті запропоновано офіційним Києвом, який зацікавлений у поверненні громадян для участі у відновленні країни та роботі в тилу.

Що зміниться для прохачів захисту
За даними профільних відомств, нові правила планують застосовувати виключно до тих, хто звертатиметься за захистом у майбутньому. Чинна директива ЄС, яка гарантує права українських біженців, залишається чинною до березня 2027 року. Важливо відзначити, що питання про примусову депортацію чоловіків на даний момент не стоїть на порядку денному. У влади європейських країн відсутня необхідна правова база для подібних дій, тому йдеться виключно про зміну умов надання притулку для нових заявників. Паралельно із цим у Німеччині обговорюють коригування соціальної політики.

У Німеччині на цьому фоні хочуть скоротити фінансову допомогу
Влада ФРН розглядає можливість скорочення виплат Burgergeld для тих працездатних біженців, які відмовляються від пропозицій з працевлаштування. Таким чином уряд прагне стимулювати інтеграцію мігрантів на місцевий ринок праці або створити умови для їхнього добровільного повернення в Україну.

На українському ринку мобільного зв’язку обговорюють можливість переходу до нової моделі тарифікації, яка може передбачати відмову від традиційної щомісячної абонентської плати. У такому випадку користувачі сплачуватимуть лише за фактично використані послуги.

Про це повідомляють галузеві аналітики та профільні видання.

Оплата лише за використані послуги

Ідея полягає в тому, щоб абоненти оплачували лише ті сервіси, якими реально скористалися: телефонні дзвінки, SMS-повідомлення та мобільний інтернет. Таким чином може зникнути необхідність щомісяця сплачувати фіксовану суму за пакет послуг, частиною яких користувачі часто не користуються.

Експерти зазначають, що така система може бути особливо вигідною для людей, які рідко телефонують або використовують мінімальні обсяги мобільного інтернету.

Європейський досвід

Подібна модель вже працює в низці європейських країн. Там абоненти мереж четвертого та п’ятого покоління можуть оплачувати лише фактично спожиті хвилини, повідомлення та інтернет-трафік без обов’язкової абонентської плати.

Водночас українські оператори поки що не оголошували про запровадження такої системи. Офіційних рішень або заяв щодо відмови від пакетних тарифів наразі немає.

Як змінюється тарифна політика операторів

Аналітики звертають увагу, що мобільні компанії поступово переглядають свої тарифні пропозиції. Так, Vodafone нещодавно представив один із найдоступніших тарифних планів вартістю 175 гривень на місяць.

У Київстарі також оновили окремі тарифи, збільшивши обсяги мобільного інтернету та кількість хвилин для дзвінків без підвищення вартості послуг.

Своєю чергою lifecell активно нарощує абонентську базу завдяки послузі перенесення номера (MNP). Оператор вже повідомляв про приєднання мільйонного клієнта в межах цієї програми.

Чи стане мобільний зв’язок дешевшим

На перший погляд відмова від абонентської плати може дозволити багатьом українцям економити на мобільному зв’язку. Сьогодні більшість абонентів витрачають на зв’язок від 70 до 175 гривень щомісяця або більше залежно від тарифу.

Втім експерти попереджають, що відсутність фіксованого платежу не обов’язково означатиме зниження загальних витрат. Оператори можуть компенсувати це підвищенням вартості окремих послуг, зокрема хвилин розмов або мобільного інтернету.

Вплив війни на тарифи

Додатковим чинником, який продовжує впливати на формування тарифів в Україні, залишається війна. Мобільні оператори змушені інвестувати значні кошти у резервне живлення базових станцій, підтримку стабільності мереж та відновлення інфраструктури після пошкоджень.

Саме тому навіть у разі появи нових моделей тарифікації остаточна вартість мобільного зв’язку залежатиме від економічної ситуації та витрат телекомунікаційних компаній.

В Україні можуть запровадити окремий порядок проходження альтернативної служби для громадян, які через релігійні переконання не можуть брати до рук зброю. Перший драфт відповідного законопроєкту вже підготувало Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

Про це повідомив голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський в інтерв’ю «Главкому».

За його словами, нинішнє законодавство про альтернативну службу фактично не відповідає умовам воєнного стану. Чинний закон був ухвалений ще у 1991 році та стосувався переважно мирного часу і строкової служби, яка зараз в Україні не проводиться. Саме тому держава потребує нового механізму для людей, які з релігійних причин не можуть служити зі зброєю, але готові виконувати обов’язок перед країною в іншій формі.

Єленський пояснив, що йдеться насамперед про представників релігійних спільнот, для яких відмова від зброї є частиною віровчення. Серед прикладів він назвав Свідків Єгови. Водночас посадовець підкреслив, що право на альтернативну службу має бути врівноважене із запобіганням можливим зловживанням.

У законопроєкті планують передбачити процедуру перевірки щирості релігійних переконань. Остаточний порядок після ухвалення закону має визначити Кабінет Міністрів. Попередньо розглядається можливість створення спеціальних комісій, до яких можуть увійти психологи, релігієзнавці, управлінці та представники церков.

Також обговорюється варіант, за якого альтернативна служба триватиме довше, ніж звичайна військова. Зокрема, після завершення воєнного стану такі громадяни можуть ще певний час виконувати суспільно корисні роботи, пов’язані з відновленням країни.

Окремо Єленський не виключив, що в майбутньому закон може дозволити перехід із військової служби на альтернативну. Втім, такі випадки, за його словами, мають розглядатися індивідуально, щоб не допустити використання цього механізму як способу уникнення служби.

Наразі документ перебуває лише на початковому етапі. Попереду – міжвідомче погодження, громадське обговорення та розгляд у Верховній Раді. Сам Єленський визнає, що тема може викликати чимало дискусій, адже держава має одночасно врахувати право людини на свободу совісті та потреби оборони країни.