В Україні чоловікам, які мають бронювання, варто уважно стежити за своїм статусом, адже у разі втрати броні ситуація може змінитися дуже швидко. Як пояснив адвокат Руслан Ткаченко у коментарі новостному виданню “Технофан”, особливо ризикують ті військовозобов’язані, які вже проходили військово-лікарську комісію.

За словами адвоката, ВЛК діє один рік, саме тому чоловіки, які мають актуальний висновок комісії та втратять бронювання, можуть одразу опинитися в зоні ризику мобілізації.

«Більшість людей, які сьогодні заброньовані, уже мають пройдений ВЛК. Якщо в такої людини злітає бронь, їй може прийти бойова повістка рекомендованим листом. Або її можуть зупинити на вулиці, перевірити документи, побачити актуальний ВЛК – і фактично одразу мобілізувати», – зазначив адвокат Руслан Ткаченко.

За словами адвоката, бойові повістки поштою – це вже не міф, законодавча база під такий механізм фактично існує вже майже рік.

Окремо адвокат звернув увагу, що ігнорування такої повістки може мати значно серйозніші наслідки, ніж звичайне неприбуття до ТЦК. Якщо йдеться саме про бойову повістку, то у разі її ігнорування може одразу відкриватися кримінальне провадження.

«Треба розуміти, якщо людина має актуальний ВЛК, втратила бронь і отримала бойову повістку рекомендованим листом, то просто не реагувати на неї – це дуже небезпечно. У такому випадку вже може йтися не про штраф, а про кримінальне провадження», – пояснив адвокат.

Сьогодні, за словами Ткаченка, в Україні може бути до 1,4 мільйона заброньованих чоловіків. Водночас, якщо Збройним силам України щомісяця потрібно мобілізувати до 30 тисяч осіб для ротацій та нормального поповнення армії, то до кінця року щонайменше 200 тисяч бронювань можуть бути скасовані.

На думку адвоката, саме в цьому і полягає логіка змін у питанні бронювання. Влада фактично переглядає систему критичності підприємств, через що частина компаній може втратити відповідний статус, а разом із ним і право бронювати працівників.

Адвокат радить чоловікам, які працюють на підприємствах із бронюванням, заздалегідь оцінити ризики. Якщо є ймовірність, що компанія може втратити статус критично важливої, потрібно розуміти, що бронь може зникнути в один момент.

У територіальних центрах комплектування пояснили, чому в окремих випадках громадян, які проходять процедури мобілізації або військово-лікарську комісію, можуть просити тимчасово здати мобільні телефони. У ТЦК це пов’язують із питаннями безпеки та ризиком витоку інформації.

Про це в коментарі «Суспільне. Вінниця» заявила представниця Вінницького ТЦК та СП, майор Мирослава Ляшук. За її словами, використання мобільних телефонів у приміщеннях, де перебуває велика кількість військовослужбовців, може створювати потенційні загрози.

Йдеться насамперед про громадян, які лише проходять ВЛК або були доставлені до ТЦК для подальших процедур. У таких випадках, як пояснюють у ТЦК, людину ще можуть не знати достатньо добре, зокрема з психологічної та безпекової точки зору.

Ляшук зазначила, що ТЦК є режимним об’єктом, де перебуває особовий склад. Саме тому, на її думку, використання телефонів може становити ризик для інших військових. Представниця центру також припустила, що неперевірена особа теоретично може передавати інформацію або координати представникам російської сторони.

Водночас така практика викликає багато запитань у суспільстві. Раніше уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявляв, що кількість скарг на порушення прав громадян під час мобілізації різко зросла. За його словами, порівняно з 2022 роком таких звернень стало більше у сотні разів.

Окремо омбудсмен наголошував, що вилучення мобільних телефонів у мобілізованих працівниками ТЦК є незаконним. Саме тому ця тема залишається однією з найбільш дискусійних у контексті мобілізаційних процедур.

Ситуація навколо роботи ТЦК останнім часом активно обговорюється в Україні. Громадяни скаржаться на різні порушення під час проходження мобілізаційних процедур, зокрема на обмеження зв’язку, примусове утримання або неналежне поводження.

Один із резонансних випадків стався у Кривому Розі. Там 43-річний чоловік прийшов до ТЦК для оновлення даних, однак, за повідомленнями, з приміщення Центрально-Міського ТЦК та СП він уже не вийшов. Окремий суспільний резонанс викликала інформація про те, що його 14-річного сина після цього направили до дитячого будинку.

Таким чином, у ТЦК пояснюють тимчасове обмеження користування телефонами міркуваннями безпеки. Водночас правозахисники наголошують, що будь-які дії щодо вилучення особистих речей мають відбуватися лише в межах закону, адже мобілізація не скасовує базових прав громадян.

В Україні знову заговорили про зміну підходу до проходження військової служби. Одним із можливих рішень можуть стати короткострокові контракти для військовослужбовців Збройних сил України. Такий формат розглядають як один із кроків до більш зрозумілих і прогнозованих термінів служби.

Питання визначених строків служби залишається одним із найболючіших від початку повномасштабної війни. Багато військових, які стали до лав ЗСУ ще у 2022 році, розраховували, що держава згодом запропонує чіткий механізм ротації або звільнення зі служби. Однак через тривалі бойові дії ситуація виявилася значно складнішою, а потреба армії в особовому складі не дозволяє швидко ухвалювати прості рішення.

За даними ЗМІ, ідея нових форматів контрактної служби вже обговорювалася на рівні державного керівництва. Раніше президент доручав опрацювати можливі варіанти служби за контрактом, а згодом повідомлялося про підготовку нових моделей для ЗСУ. Водночас остаточного рішення поки немає.

Наразі Міністерство оборони та Генеральний штаб можуть мати різне бачення того, як саме має працювати така система. Частина військового керівництва обережно ставиться до ідеї широкої демобілізації під час війни, адже це може створити додаткове навантаження на фронт і ускладнити комплектування підрозділів.

Остаточні рішення щодо цього питання мають ухвалюватися на найвищому рівні, зокрема на Ставці Верховного Головнокомандувача. Очікується, що окремі процеси, пов’язані з новими підходами до служби, можуть почати рухатися вже у червні.

Головна ідея короткострокових контрактів полягає не в негайній повній демобілізації, а у створенні більш гнучкої системи. Йдеться про те, щоб людина, яка йде до війська, розуміла хоча б орієнтовний строк своєї служби та подальші можливості після завершення контракту.

Серед можливих варіантів можуть бути відстрочки після закінчення контракту, перерва у службі або повторне залучення до війська за бажанням самого військовослужбовця. Такий підхід міг би стати додатковою мотивацією для новобранців, адже зараз саме невизначеність термінів служби часто називають однією з головних причин, чому цивільні не поспішають добровільно долучатися до армії.

Водночас для запуску короткострокових контрактів знадобляться законодавчі зміни. Потрібно буде визначити строки служби, умови завершення контракту, гарантії для військових, а також механізми, які не послаблять обороноздатність країни.

Окремо це питання може стосуватися різних категорій військовослужбовців, зокрема тих, хто отримав поранення, був звільнений зі служби або потенційно може бути повторно залучений. Проте головна мета нової моделі, це не точкове вирішення окремих випадків, а створення зрозуміліших правил служби для всієї системи.

Таким чином, короткострокові контракти можуть стати компромісом між потребами армії та запитом суспільства на справедливі й передбачувані терміни служби. Остаточний формат поки що не затверджений, але сама дискусія свідчить про те, що держава шукає нові механізми мотивації та оновлення особового складу ЗСУ.