Мобільний оператор lifecell оголосив про суттєве зниження вартості послуги домашнього інтернету, запропонувавши тариф усього за 50 гривень на чотири тижні. Такий крок може посилити конкуренцію на ринку та змусити інших гравців переглянути власні пропозиції, зокрема Київстар і Vodafone Україна.

У компанії зазначають, що послуга «Домашній інтернет lifecell» інтегрується з мобільним тарифом і передбачає єдиний платіж без додаткових рахунків. Користувачам обіцяють швидкість доступу до 1 Гбіт/с – залежно від технічної можливості підключення через GPON або Ethernet.

Окремо наголошується на можливості користування інтернетом навіть під час відключень електроенергії. За наявності технології GPON достатньо підключити роутер і ONU до павербанка, щоб зберегти доступ до мережі.

Оплата здійснюється автоматично разом із основним тарифним пакетом. Водночас у lifecell попереджають: якщо на рахунку недостатньо коштів для списання повної вартості послуг за чотири тижні, абоненту можуть бути нараховані денні пакети або застосована стандартна тарифікація, а послуга домашнього інтернету тимчасово призупиняється до моменту поповнення балансу.

Нова цінова пропозиція вже викликала жваве обговорення серед користувачів і може вплинути на подальшу тарифну політику ключових операторів ринку.

В Міністерстві оборони та Верховній Раді активно обговорюють нові механізми посилення відповідальності для тих, хто ухиляється від військової служби. Першим етапом цього процесу став законопроєкт №14005, який розширює повноваження виконавчої служби щодо стягнення штрафів та обмежень для ухилянтів.

Про це нашому виданню розповів адвокат Руслан Ткаченко.

За його словами, законопроєкт №14005 пройшов друге читання у Верховній Раді, але ще не підписаний президентом.

«Фактично документ ще не набрав чинності, проте його ухвалення у парламенті демонструє намір влади посилити механізми впливу на тих, хто ухиляється від служби через виконавчу службу», – пояснює експерт.

Ткаченко наголошує, що сьогодні проблема ухилення стосується майже 2 мільйонів чоловіків, тому посилення мобілізації та застосування ефективних штрафів і стягнень влада вважає необхідним кроком.

Що передбачає законопроєкт №14005

За словами адвоката, ключова мета документа – цифровізація виконавчого провадження та оптимізація стягнення штрафів і обмежень для ухилянтів. Закон дає можливість виконавчій службі:

• оперативно отримувати інформацію про доходи та майно боржника;
• накладати арешти на банківські рахунки та інші активи;
• блокувати відчуження рухомого та нерухомого майна;
• вносити особу до Єдиного реєстру боржників, що автоматично обмежує будь-які майнові операції.

«Це значно підвищує ефективність впливу на тих, хто отримав штрафи за ухилення від повісток і не сплатив їх. Тепер виконавча служба може швидко накладати санкції та стягувати борги», – зазначає Ткаченко.

Він також підкреслює, що хоча законопроєкт передбачає можливість звернення стягнення навіть на єдине житло боржника, це робиться з визначеними обмеженнями.

«Завдяки цифровізації та інтеграції реєстрів усі ці процеси відбуватимуться швидше і ефективніше. Раніше ухилянти могли роками уникати наслідків, а тепер будь-яке невиконання штрафів швидко матиме фінансові та майнові наслідки», – підсумував Руслан Ткаченко.

Згідно з дослідженням, близько 16-18% українців заявляють про готовність приєднатися до ЗСУ та інших складових Сил оборони навіть у довгостроковій перспективі. Фактично йдеться про сформоване «мобілізаційне ядро» суспільства – людей, які розглядають захист країни як безальтернативне рішення.

Водночас значно більша частка респондентів – 40-42% – прямо заявляє про небажання долучатися до служби. Соціологи відзначають, що цей показник поступово зростає на тлі затягування війни, що може свідчити про накопичення втоми та зниження мотивації.

Ще 35-37% опитаних не мають чіткої позиції. Їхнє рішення, ймовірно, залежатиме від подальшого перебігу війни, ситуації на фронті та змін у мобілізаційній політиці.

Дослідження також показує, що фактор тривалості війни майже не впливає на базові настрої. Частка тих, хто готовий служити 3 роки, майже не відрізняється від показників для 5 або навіть 10 років. Це означає, що ключові установки вже сформовані і залишаються стабільними.

Окремо звертає на себе увагу зменшення частки тих, хто вже служить або має близьких у війську. Це може бути пов’язано як із фізичним виснаженням, так і з очікуванням ротацій чи демобілізації.

Що з молоддю: приклад контрактників 18-24 років

Показовою є ситуація серед молоді, адже у них є добровільний вибір служити та ще оримати 1 мільйон гривень бонусу, це ми говоримо про контракт 18 – 24 роки. За різними демографічними оцінками, в Україні налічується приблизно 3-3,5 млн громадян віком 18-24 роки.

Водночас, за перші три місяці дії контрактних програм для цієї вікової категорії, до війська долучилися близько 700 осіб.

Якщо перевести це у відсотки, то йдеться приблизно про:

• близько 0,02% від загальної кількості молоді 18-24 років.

Цей показник демонструє, що фактична кількість добровольців серед молоді наразі залишається дуже низькою.

Ситуація з молоддю додатково підкреслює проблему – навіть за наявності контрактних можливостей реальний рівень добровільного залучення залишається вкрай низьким. Це створює серйозні виклики для довгострокового забезпечення обороноздатності країни.