Згідно з дослідженням, близько 16-18% українців заявляють про готовність приєднатися до ЗСУ та інших складових Сил оборони навіть у довгостроковій перспективі. Фактично йдеться про сформоване «мобілізаційне ядро» суспільства – людей, які розглядають захист країни як безальтернативне рішення.

Водночас значно більша частка респондентів – 40-42% – прямо заявляє про небажання долучатися до служби. Соціологи відзначають, що цей показник поступово зростає на тлі затягування війни, що може свідчити про накопичення втоми та зниження мотивації.

Ще 35-37% опитаних не мають чіткої позиції. Їхнє рішення, ймовірно, залежатиме від подальшого перебігу війни, ситуації на фронті та змін у мобілізаційній політиці.

Дослідження також показує, що фактор тривалості війни майже не впливає на базові настрої. Частка тих, хто готовий служити 3 роки, майже не відрізняється від показників для 5 або навіть 10 років. Це означає, що ключові установки вже сформовані і залишаються стабільними.

Окремо звертає на себе увагу зменшення частки тих, хто вже служить або має близьких у війську. Це може бути пов’язано як із фізичним виснаженням, так і з очікуванням ротацій чи демобілізації.

Що з молоддю: приклад контрактників 18-24 років

Показовою є ситуація серед молоді, адже у них є добровільний вибір служити та ще оримати 1 мільйон гривень бонусу, це ми говоримо про контракт 18 – 24 роки. За різними демографічними оцінками, в Україні налічується приблизно 3-3,5 млн громадян віком 18-24 роки.

Водночас, за перші три місяці дії контрактних програм для цієї вікової категорії, до війська долучилися близько 700 осіб.

Якщо перевести це у відсотки, то йдеться приблизно про:

• близько 0,02% від загальної кількості молоді 18-24 років.

Цей показник демонструє, що фактична кількість добровольців серед молоді наразі залишається дуже низькою.

Ситуація з молоддю додатково підкреслює проблему – навіть за наявності контрактних можливостей реальний рівень добровільного залучення залишається вкрай низьким. Це створює серйозні виклики для довгострокового забезпечення обороноздатності країни.

У Бучанському районному ТЦК після корупційного скандалу повністю змінили персонал: колишніх працівників перевели до бойових підрозділів. Про це повідомив заступник начальника центру Андрій Євтушенко під час засідання парламентської комісії.

Скандал розгорівся ще в серпні 2024 року, коли правоохоронці викрили схему хабарництва у Бучанському та Бориспільському ТЦК. За даними слідства, посадовці за значні суми оформлювали фіктивні довідки про непридатність до служби. Вартість таких «послуг» могла сягати 37 тисяч доларів з людини.

Після розслідування влада вирішила діяти радикально: у Бучанському ТЦК не залишили жодного представника старої команди. Увесь склад, включно з керівництвом, перевели на службу до війська.

Основні фігуранти справи наразі перебувають під вартою без можливості застави. Їм загрожує до восьми років ув’язнення за участь у корупційній схемі.

Цей випадок став одним із перших, коли покарання торкнулося не окремих осіб, а всього колективу. Таким чином держава демонструє жорсткіший підхід до боротьби з корупцією, особливо в умовах війни, та намагається відновити довіру до системи ТЦК.

Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №15111-д, який має впорядкувати оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи – зокрема такі сервіси, як OLX, Bolt, Uber, Glovo та Airbnb.

Ключова зміна полягає в тому, що доходи користувачів цих платформ планують вивести з тіні. Фактично це означає, що продавці, водії та кур’єри почнуть платити податки зі своїх заробітків, а самі платформи передаватимуть інформацію про ці доходи до податкової служби.

Найбільше українців цікавить, скільки саме доведеться платити. За нинішньою моделлю, яку обговорюють разом із законопроєктом, податкове навантаження становитиме приблизно наступним :

• 5% – податок на доходи (ПДФО)
• 5% – військовий збір
• Разом: близько 10% від доходу

Це значно менше за стандартне податкове навантаження:

• 18% ПДФО + 5% військовий збір (разом 23%)

Такими податками, влада намагається зробити легалізацію максимально простою і вигідною.

Очікується, що більшість процесів буде автоматизована: податки можуть утримуватися безпосередньо платформами, тому користувачам не доведеться самостійно подавати складну звітність або вести облік.

Нові правила зачеплять передусім тих, хто регулярно заробляє через онлайн-сервіси. Це продавці товарів, водії таксі, кур’єри служб доставки, а також люди, які здають житло в оренду. За оцінками, йдеться приблизно про 400 тисяч українців, які наразі часто працюють без офіційного оформлення.

Водночас у законі передбачено важливе послаблення: звичайні продажі вживаних речей не підпадатимуть під оподаткування. Таким чином, разові угоди або побутова торгівля не повинні створити додаткового податкового навантаження для громадян.

Загалом документ не вводить нових податків як таких, а пропонує зрозумілу і відносно м’яку модель – із ставкою близько 10% – для тих, хто вже заробляє онлайн. Однак остаточні правила ще можуть змінитися, адже законопроєкт має пройти друге читання.