В Україні перекази з картки на картку залишаються одним із найпопулярніших способів фінансової допомоги – особливо коли близькі перебувають в іншому місті чи за кордоном. Втім, навіть звичні операції можуть призвести до серйозних штрафів – до 34 000 гривень.

Усі фінансові транзакції громадян перебувають під пильним моніторингом. Тому, як зазначають експерти, користуватися банківськими переказами варто обачно. Ризики виникають у випадках, коли люди:

• регулярно отримують кошти на особисту картку від клієнтів;
• не декларують доходи;
• використовують приватні рахунки для ведення бізнесу.

За такі порушення передбачені штрафи у розмірі від 17 000 до 34 000 гривень.

Фахівці наголошують: фінансова свобода передбачає відповідальність, зокрема – у питаннях прозорості доходів.

Як уникнути штрафів

Щоб не потрапити під санкції, радять дотримуватися базових правил:

• оформити ФОП у разі регулярних надходжень;
• розділяти особисті та бізнес-рахунки;
• контролювати встановлені ліміти;
• за потреби звертатися до юриста або фінансового консультанта.

Що ще варто знати

Із кінця 2024 року банки запровадили обмеження на місячні перекази для клієнтів без підтверджених доходів:

• до 100 000 грн – для осіб із середнім рівнем ризику;
• до 50 000 грн – для клієнтів із високим ризиком.

Крім того, податкова служба може розцінювати грошові надходження як дохід, якщо:

• кошти надходять не від родичів;
• це не повернення боргу;
• це не одноразова фінансова допомога.

Водночас ліміти можуть бути переглянуті, якщо клієнт підтвердить вищий рівень доходів.

Через те що багато українців мобілізовані через ТЦК і вони бояться, що буде далі, для таких осіб ввели спеціальний адаптаційний курс, покликаний допомогти швидше звикнути до умов служби та зменшити психологічне напруження.

Отже, в Україні для громадян, які щойно поповнили лави війська, запровадили триденну програму адаптації. Із вересня минулого року, за підтримки Генерального штабу ЗСУ, цей курс почали проводити у всіх навчальних підрозділах.

Про це розповіла військовий омбудсмен Ольга Решетилова.

За її словами, головна мета курсу – стабілізувати психологічний стан новобранців та дати їм базове розуміння служби. Йдеться, зокрема, про структуру армії, права військовослужбовців і підготовку до можливих ризиків. Чим вищий рівень підготовки, тим меншими будуть потенційні загрози.

Решетилова також наголосила, що ризики для військових актуальні як на території України, так і за її межами, адже українські підрозділи виконують завдання і в інших регіонах, зокрема на Близькому Сході.

У зв’язку з цим держава забезпечує військовослужбовців і їхні родини соціальними та правовими гарантіями. Водночас суспільство має з повагою ставитися до служби, адже вона пов’язана з підвищеною небезпекою.

Омбудсмен уточнила, що основними професійними ризиками для військових є загибель, серйозні поранення та потрапляння в полон. Саме тому ключовим фактором їхнього зменшення є якісна підготовка ще до початку базового навчання.

Раніше головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський оцінював рівень мобілізації в Україні на 6-7 балів із 10. Водночас він підкреслював необхідність залучення більш підготовлених і мотивованих громадян.

За його словами, справедливість мобілізації полягає в тому, щоб усі військовозобов’язані виконували свій обов’язок без винятків.

В Україні фіксують численні випадки корупції, пов’язані з мобілізаційними процесами. За даними журналістських розслідувань і матеріалів правоохоронців, суми неправомірної вигоди можуть сягати десятків тисяч доларів.

Орієнтовні «розцінки»

За інформацією з відкритих джерел і судових матеріалів, вартість незаконних «послуг» залежить від результату, який намагаються отримати:

• від $300-2000 – зняття з розшуку;
• близько $5 тисяч – уникнення наслідків після потрапляння до ТЦК;
• приблизно $7 тисяч – оформлення відстрочки за фіктивними документами;
• $9 тисяч – виключення з військового обліку;
• $10-12 тисяч – організація виїзду за кордон;
• до $50 тисяч – комплексні рішення з документами про непридатність і можливістю виїзду.

Конкретні приклади

Журналісти наводять низку кейсів із різних регіонів:

• На Сумщині фіксували $300 за зняття з розшуку та $7 тисяч за відстрочку через підроблені документи.
• У Волинській області суми сягали $2,5 тисячі за «оновлення даних» без проблем.
• В Одесі, за версією слідства, вимагали $6 тисяч за уникнення доставки до ТЦК.
• У Тернополі розглядали справу щодо $5 тисяч за можливість залишити приміщення ТЦК без оформлення.

Найдорожчі схеми – через медичні рішення

Значна частина справ пов’язана з оформленням медичних документів про непридатність до служби. Саме цей напрямок є одним із найдорожчих.

Серед зафіксованих випадків:

• близько $18 тисяч – за фіктивний діагноз у Київській області;
• до $16 тисяч – за вплив на рішення військово-лікарської комісії у Дніпрі;
• до $25 тисяч – за оформлення непридатності в Одесі.

В окремих справах йдеться про системні порушення з великою кількістю епізодів і загальними сумами у сотні тисяч доларів.

Масштаби проблеми

Попит на такі незаконні практики формують мільйони військовозобов’язаних. За оцінками, мобілізаційний резерв в Україні становить кілька мільйонів осіб.

Правоохоронні органи регулярно повідомляють про викриття:

• понад 250 проваджень у 2023 році;
• десятки нових справ у 2024-2025 роках;
• сотні фігурантів у межах окремих операцій.

Водночас навіть зменшення кількості розслідувань не означає зникнення проблеми, адже в Україні і досі майже 2 міліони осіб ухиляються від військового обліку.