Міністерство оборони України готує нові законодавчі пропозиції, спрямовані на оптимізацію мобілізаційного процесу та зменшення суперечок між територіальними центрами комплектування (ТЦК) і громадянами. Планується, що проєкт змін буде представлений уже в квітні.

Про це повідомив народний депутат та член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський в інтерв’ю 24 каналу.

За словами Веніславського, головна мета ініціативи – зробити процес мобілізації прозорим і справедливим, аби у суспільства не виникало відчуття дискримінації або необґрунтованих привілеїв.

Водночас питання впровадження електронних повісток наразі не стоїть на порядку денному. Депутат наголосив, що ще під час підготовки змін до законодавства у 2024 році було вирішено залишити основним способом оповіщення паперові повістки, не використовуючи для цього додаток «Дія» чи інші електронні сервіси.

Інформацію громадяни зможуть отримувати через систему «Резерв+» та електронні кабінети військовозобов’язаних, проте класичні повістки залишаються основним методом повідомлення.

Щодо конфліктів між ТЦК і громадянами, Веніславський визнав, що уникнути їх повністю неможливо. Часто суперечки виникають через провокації з боку осіб, які підлягають мобілізації.

Для мінімізації таких ситуацій планується комплекс заходів, включно з використанням бодікамер співробітниками ТЦК для фіксації вручення повісток. Це допоможе мати доказову базу у разі конфліктів.

Крім того, передбачено відповідальність для працівників ТЦК, які порушують права громадян або перевищують свої повноваження.

Велике значення також надаватиметься інформаційно-роз’яснювальній роботі серед населення та всередині системи командування. У парламенті сподіваються, що ці кроки суттєво скоротять кількість суперечок і зроблять процес мобілізації більш цивілізованим.

Через зменшення активності фінансової підтримки з боку Європи в Україні посилюють правила надання допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО).

Кабінет Міністрів ухвалив рішення запровадити жорсткіші критерії, тому виплати можуть повністю припиняти, якщо середній дохід перевищує 10 380 грн на одну людину.

Під нові обмеження також підпадають сім’ї, які:

• володіють житлом на підконтрольній території,
• мають депозит понад 100 тисяч гривень,
• нещодавно придбали автомобіль або інші цінні активи.

Окрему умову встановили для дітей-переселенців, які проживають у відносно безпечних регіонах: грошову допомогу нараховуватимуть лише за умови фактичного відвідування школи в офлайн-форматі.

За офіційними даними на 2025-2026 роки, в Україні зареєстровано приблизно 4,6 мільйона ВПО, серед яких понад 800 тисяч – діти. Водночас реальну фінансову допомогу отримує значно менша кількість – близько 1,1 мільйона осіб.

Винятки залишаються для соціально вразливих категорій. Незалежно від рівня доходу виплати продовжують отримувати:

• пенсіонери з пенсією до 10 380 грн,
• люди з інвалідністю I-II групи,
• діти з інвалідністю,
• діти-сироти віком до 23 років,
• прийомні батьки та опікуни.

Щоб зробити чіткі терміни служби потрібно посилити мобілізацію і знайти тих 2 мільйона чоловіків, які ухиляються від служби. Без цього розмови про визначені строки залишаються лише теорією – держава змушена буде й надалі тримати на фронті тих самих військових без зрозумілої перспективи ротації.

Про це заявила військовий омбудсман Ольга Решетилова.

Вона пояснила, що зараз триває робота над механізмами, які могли б забезпечити визначені строки служби. Втім, базова проблема залишається – критичний дефіцит людського ресурсу, який не дозволяє впровадити чітку систему ротацій.

За її словами, питання не обмежується простою арифметикою. Формула значно складніша і включає не лише кількість мобілізованих, а й справедливість самого процесу. Йдеться про прозоре бронювання, ліквідацію корупційних схем та рівномірний розподіл навантаження між усіма військовозобов’язаними.

Окремий акцент омбудсман робить на необхідності змінити підхід до відповідальності. Наразі держава посилює покарання для військових за самовільне залишення частин, однак, за її словами, першочергово має бути жорсткіша відповідальність саме для тих, хто ухиляється від служби.

Фактично мова йде про зміну балансу, поки основний тягар війни несуть одні й ті самі люди, значна частина суспільства уникає будь-якої участі. У таких умовах говорити про справедливість або довгострокову стабільність системи неможливо.

Також наголошується, що страх перед невизначеністю є однією з головних причин ухилення. Багато військовозобов’язаних не готові йти служити без розуміння термінів. Водночас, якби існувала чітка модель, наприклад, служба протягом 2-3 років із подальшою ротацією – це могло б суттєво змінити ситуацію.

Проте впровадження такої моделі напряму залежить від масштабів мобілізації. Без значного збільшення кількості новобранців держава фізично не зможе замінювати тих, хто вже тривалий час перебуває на фронті.

В омбудсмані попереджають: легких і популярних рішень не буде. Посилення мобілізації неминуче зачепить тих, хто роками уникав служби, однак без цього ресурс армії буде вичерпуватися.

Головний висновок, чіткі терміни служби можливі лише за умови масштабного посилення мобілізації. Інакше навантаження й надалі залишатиметься на обмеженій кількості військових, що лише поглиблюватиме кризу в армії.