Через зменшення активності фінансової підтримки з боку Європи в Україні посилюють правила надання допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО).

Кабінет Міністрів ухвалив рішення запровадити жорсткіші критерії, тому виплати можуть повністю припиняти, якщо середній дохід перевищує 10 380 грн на одну людину.

Під нові обмеження також підпадають сім’ї, які:

• володіють житлом на підконтрольній території,
• мають депозит понад 100 тисяч гривень,
• нещодавно придбали автомобіль або інші цінні активи.

Окрему умову встановили для дітей-переселенців, які проживають у відносно безпечних регіонах: грошову допомогу нараховуватимуть лише за умови фактичного відвідування школи в офлайн-форматі.

За офіційними даними на 2025-2026 роки, в Україні зареєстровано приблизно 4,6 мільйона ВПО, серед яких понад 800 тисяч – діти. Водночас реальну фінансову допомогу отримує значно менша кількість – близько 1,1 мільйона осіб.

Винятки залишаються для соціально вразливих категорій. Незалежно від рівня доходу виплати продовжують отримувати:

• пенсіонери з пенсією до 10 380 грн,
• люди з інвалідністю I-II групи,
• діти з інвалідністю,
• діти-сироти віком до 23 років,
• прийомні батьки та опікуни.

Щоб зробити чіткі терміни служби потрібно посилити мобілізацію і знайти тих 2 мільйона чоловіків, які ухиляються від служби. Без цього розмови про визначені строки залишаються лише теорією – держава змушена буде й надалі тримати на фронті тих самих військових без зрозумілої перспективи ротації.

Про це заявила військовий омбудсман Ольга Решетилова.

Вона пояснила, що зараз триває робота над механізмами, які могли б забезпечити визначені строки служби. Втім, базова проблема залишається – критичний дефіцит людського ресурсу, який не дозволяє впровадити чітку систему ротацій.

За її словами, питання не обмежується простою арифметикою. Формула значно складніша і включає не лише кількість мобілізованих, а й справедливість самого процесу. Йдеться про прозоре бронювання, ліквідацію корупційних схем та рівномірний розподіл навантаження між усіма військовозобов’язаними.

Окремий акцент омбудсман робить на необхідності змінити підхід до відповідальності. Наразі держава посилює покарання для військових за самовільне залишення частин, однак, за її словами, першочергово має бути жорсткіша відповідальність саме для тих, хто ухиляється від служби.

Фактично мова йде про зміну балансу, поки основний тягар війни несуть одні й ті самі люди, значна частина суспільства уникає будь-якої участі. У таких умовах говорити про справедливість або довгострокову стабільність системи неможливо.

Також наголошується, що страх перед невизначеністю є однією з головних причин ухилення. Багато військовозобов’язаних не готові йти служити без розуміння термінів. Водночас, якби існувала чітка модель, наприклад, служба протягом 2-3 років із подальшою ротацією – це могло б суттєво змінити ситуацію.

Проте впровадження такої моделі напряму залежить від масштабів мобілізації. Без значного збільшення кількості новобранців держава фізично не зможе замінювати тих, хто вже тривалий час перебуває на фронті.

В омбудсмані попереджають: легких і популярних рішень не буде. Посилення мобілізації неминуче зачепить тих, хто роками уникав служби, однак без цього ресурс армії буде вичерпуватися.

Головний висновок, чіткі терміни служби можливі лише за умови масштабного посилення мобілізації. Інакше навантаження й надалі залишатиметься на обмеженій кількості військових, що лише поглиблюватиме кризу в армії.

Станом на початок квітня програмою повернення коштів за придбання пального вже скористалися понад 1,3 мільйона громадян. Йдеться про державну ініціативу «Національний кешбек», яка діє на окремих автозаправних станціях.

Про зростання популярності програми повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

За умовами ініціативи, водії отримують часткове повернення витрат на пальне: 15% вартості дизелю, 10% – бензину та 5% – автогазу.

З огляду на нинішні ціни, економія може бути відчутною. Зокрема, йдеться приблизно про 2 гривні з кожного літра автогазу та понад 10 гривень – у випадку дизельного пального. У підсумку щомісячний кешбек може сягати до 1000 гривень.

Отримані кошти не обмежуються лише паливними витратами – їх дозволено використовувати для оплати комунальних послуг, придбання ліків, продуктів українського виробництва, книжок або ж спрямувати на підтримку оборонних сил.

Програма залишатиметься чинною до 1 травня 2026 року.

Якщо кешбек не був зарахований, у першу чергу варто перевірити, чи АЗС бере участь у програмі «Національний кешбек», а також чи оплата була здійснена карткою, підключеною до сервісу. У разі відсутності нарахування рекомендується звернутися до служби підтримки банку, через який здійснювалася оплата, або подати звернення через застосунок «Дія». Також можна скористатися роз’ясненнями на сайті Міністерства економіки України.

Водночас у профільному міністерстві нагадують: кешбек можна витратити не лише на повсякденні потреби. Серед доступних напрямів – оплата комунальних послуг, купівля медикаментів, продуктів українського виробництва, книжок, а також благодійні внески на підтримку оборони країни.