Від початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році українське суспільство демонструвало високий рівень мобілізаційної готовності, адже тисячі чоловіків добровільно ставали на захист країни, а в окремих випадках навіть виникала нестача місць для всіх охочих служити.

Втім, за кілька років ситуація помітно змінилася. У 2026 році, коли війна триває вже п’ятий рік, рівень добровільної мобілізації суттєво знизився. За даними Міністерства оборони, із 20-30 тисяч осіб, яких щомісяця залучають до війська, лише близько 2-3 тисяч приходять добровільно. Це становить приблизно 10% від необхідної кількості.

На цьому тлі територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) посилили свою роботу щодо осіб, які ухиляються від служби. Водночас різко зросла кількість скарг на їхні дії.

За словами Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, кількість офіційно зареєстрованих звернень у 2026 році зросла у 340 разів порівняно з 2022 роком. Якщо у перший рік повномасштабної війни було зафіксовано лише 18 скарг, то вже торік їх кількість досягла 6127. І це тільки офіційно зареєстровані скарги, також є велика частина, де люди просто не жаліються, адже не бачуть в цьому сенс.

Омбудсмен зазначає, що громадяни найчастіше скаржаться на перевищення повноважень представниками ТЦК. Серед основних проблем, безпідставні затримання, застосування сили, обмеження доступу до правової допомоги, а також формальний підхід до проходження військово-лікарських комісій.

Лубінець також наголосив на необхідності чітко врегулювати підстави для надання відстрочки від мобілізації та звільнення зі служби, зокрема у випадках незаконного призову.

Окремо омбудсмен звернув увагу на порушення прав ветеранів. Серед них – затягування процесу встановлення інвалідності, проблеми із забезпеченням житлом та випадки необґрунтованого обмеження пенсійних виплат. За його словами, ці питання потребують негайної реакції з боку уряду та профільних органів.

Водночас у парламенті вже зареєстровано законопроєкт, який передбачає додаткові підстави для звільнення військовослужбовців. Йдеться, зокрема, про тих, хто мав право на відстрочку, але з різних причин не скористався нею вчасно.

Також читайте:

Стали відомі подробиці вбивства працівника ТЦК у Львові

Штрафи до 170 тисяч: у Раді хочуть покарати ТЦК за помилки

На початку 2026 року в застосунку «Резерв+» з’явилася нова функція, а саме, користувачів почали інформувати про те, що їм надіслали повістку поштою. У сповіщенні одразу вказується дата та час, коли потрібно з’явитися до ТЦК та СП. Втім, такі повідомлення викликають питання: чи мають вони юридичну силу і що буде, якщо дане повідомлення – «ігнорувати?». На дане питання відповів адвокат Руслан Ткаченко, який знається на тонкощах мобілізаційного законодавства.

За словами адвоката Руслана Ткаченка, важливо чітко розрізняти інформаційне повідомлення в застосунку та офіційне вручення повістки.

Він пояснює, що сповіщення в «Резерв+» має лише ознайомчий характер і не є юридичним підтвердженням того, що особа отримала повістку. Тобто саме по собі таке повідомлення не створює обов’язку з’явитися до ТЦК та СП і не тягне за собою відповідальності у разі ігнорування.

Адвокат наголошує, що юридичну силу має виключно паперова повістка, яка оформлена відповідно до вимог законодавства та вручена у встановленому порядку, особисто під підпис або іншим передбаченим способом.

Саме факт отримання або відмови від отримання такого документа може мати правові наслідки.

Водночас Ткаченко зазначає, що сповіщення в застосунку може бути корисним, адже воно дозволяє заздалегідь дізнатися про виклик і підготуватися. Однак сприймати його як офіційний документ не варто.

Таким чином, ігнорування push-повідомлення в «Резерв+» саме по собі не є порушенням. Але якщо повістка була належним чином вручена на папері, тоді вже виникає обов’язок реагувати відповідно до закону.

Нагадуємо, що повістка поштую ввжається врученою, навіть якщо особа не отримала її особисто. Тому штраф у 17 – 25, 5 тисяч може прийти уже після 7 – 14 днів, як поштовий оператор поверне повістку назад до ТЦК.

Також читайте:

Стали відомі подробиці вбивства працівника ТЦК у Львові

Штрафи до 170 тисяч: у Раді хочуть покарати ТЦК за помилки

У Львові з’явилися нові подробиці трагедії, яка сталася 2 квітня під час мобілізаційних заходів.

Близько 13:40 на вулиці Патона спільний патруль поліції та представників ТЦК зупинив автомобіль для перевірки документів. У салоні перебували двоє братів – 27-річний чоловік та його старший брат, працівник Львівської митниці.

Під час перевірки молодший із них раптово почав тікати. Події далі розгорталися дуже швидко.

За попередньою інформацією, старший брат вирішив втрутитися, щоб допомогти родичу уникнути перевірки. У ході конфлікту він напав на працівника ТЦК Олега Авдєєва та завдав йому ножового поранення.

На місці одразу почали надавати допомогу та викликали медиків. Потерпілого госпіталізували, однак врятувати його не вдалося – він помер у кареті швидкої допомоги.

Нападника затримали на місці події. Його дії попередньо кваліфікували як умисне вбивство. Наразі триває слідство, правоохоронці встановлюють усі обставини інциденту.