У Львові стався інцидент за участі представників територіального центру комплектування (ТЦК) та місцевого жителя. За словами очевидців, у ситуацію втрутився американець, який закликав припинити застосування сили.

На оприлюднених у мережі кадрах видно, як чоловік англійською мовою звертається до представників ТЦК із проханням не бити громадянина ногами. Обставини події та передумови конфлікту наразі уточнюються.

Суспільна реакція

Інцидент викликав активне обговорення у соціальних мережах. Користувачі висловлюють різні думки щодо дій учасників події, а також звертають увагу на загальну ситуацію навколо мобілізаційних процесів в Україні.

На п’ятому році повномасштабної війни Україна стикається з новим викликом – поступовим зниженням кількості добровольців серед чоловіків мобілізаційного віку. Якщо на початку вторгнення черги до військкоматів були звичним явищем, то нині ситуація змінилася: для забезпечення потреб армії щомісяця необхідно мобілізовувати десятки тисяч людей – орієнтовно від 20 до 30 тисяч. На цьому тлі держава змушена шукати ефективніші, швидші й менш витратні способи оповіщення громадян.

Саме тому на порядку денному з’являються ініціативи, пов’язані з цифровізацією процесів мобілізації. Зокрема, обговорюється можливість використання мобільного застосунку «Дія» для надсилання повісток.

За словами народної депутатки Юлії Яцик, яка входить до фракції «Слуга народу», такий підхід може стати частиною ширшої реформи територіальних центрів комплектування. Вона зазначила, що подібні ініціативи регулярно обговорюються серед народних депутатів, оскільки питання мобілізації та її ефективності залишається одним із ключових.

Ідея полягає в тому, щоб перевести частину комунікації з військовозобов’язаними в електронний формат. Це, на думку ініціаторів, дозволить значно пришвидшити процес інформування та зробити його більш зрозумілим і контрольованим.

Водночас сама ініціатива поки що перебуває на стадії обговорення, і остаточного рішення немає. У парламенті визнають, що впровадження таких змін потребує чіткої законодавчої бази. Йдеться не лише про визначення юридичної сили електронної повістки, а й про механізми підтвердження її отримання, а також гарантії захисту персональних даних.

Окреме питання – технічна сторона. Не всі громадяни користуються цифровими сервісами або мають стабільний доступ до інтернету. Це означає, що навіть у разі запуску електронних повісток доведеться зберігати й традиційні способи оповіщення.

Попри це, курс на цифровізацію виглядає логічним продовженням загальної стратегії держави. Якщо відповідні зміни все ж ухвалять, Україна може стати однією з перших країн, де мобілізаційні процеси частково перейдуть у цифровий формат. Влада наголошує, що головна мета таких нововведень – не лише підвищення ефективності, а й створення більш прозорої та зрозумілої системи взаємодії між державою і громадянами.

Нагадуємо, за інформацією Міністерства оборони на початку року, майже 2 мільйони чоловіків наразі переховуються від військового обліку. Також на початку року було зафіксовано майже 300 тисяч випадків СЗЧ. У таких умовах зміна підходів до мобілізації виглядає фактично вимушеним кроком для держави.

Верховна Рада ухвалила законопроєкт №13347, який змінює вимоги до вступу на державну службу. Відтепер для чоловіків, які планують працювати в державних органах – зокрема в поліції, СБУ, Державній фіскальній службі, Державній митній службі та інших структурах, обов’язковою умовою стане проходження військової служби або її альтернативних форм.

Згідно з новими правилами, кандидат на держслужбу має мати один із таких досвідів: служба в ЗСУ, перебування у військовому резерві, служба в органах, що забезпечують національну безпеку й оборону, або проходження підготовки за програмою офіцерів запасу. Без цього вперше влаштуватися на державну службу буде неможливо.

Раніше закон дозволяв обмежитися базовою загальновійськовою підготовкою, однак тепер вимоги суттєво посилили. Водночас виняток передбачено для осіб, які за станом здоров’я визнані непридатними до військової служби.

У профільному юридичному управлінні звертають увагу, що такі зміни можуть викликати питання щодо рівного доступу до державної служби, адже Конституція гарантує відсутність дискримінації при працевлаштуванні в держоргани.

Таким чином, нові норми фактично встановлюють обов’язковий військовий або оборонний досвід для всіх чоловіків, які планують будувати кар’єру в державному секторі.