Попри те, що багато схем від ухилення від мобілізації вже давно на слуху, ця заслуговує окремої уваги. Адже тут ситуація виглядала парадоксально: людину фактично мобілізовували – але саме для того, щоб вона в підсумку не потрапила на службу.

За даними слідства, в Миколаївській області діяла схема, яка дозволяла військовозобов’язаним «загубитися» між етапами розподілу. Її організатор обіцяв клієнтам повне «вирішення питання» – від проходження військово-лікарської комісії до фінального уникнення служби. І все це – під виглядом абсолютно законних процедур.

Ключовим елементом було не уникнення мобілізації, а навпаки – її імітація. Чоловіки проходили ВЛК, після чого їх офіційно направляли до військових частин. Однак далі починався найцікавіший етап: на папері ці частини нібито відмовлялися їх приймати.

Після кількох таких «відмов» людина опинялася у своєрідному підвішеному стані. Формально вона вже не перебувала у розпорядженні ТЦК, але й до жодного підрозділу не була зарахована. У результаті – жодної служби, жодних обов’язків, і можливість повернутися до звичайного життя.

Фактично, мова йде про маніпуляцію системою розподілу, яка в нормальних умовах не передбачає подібних «зависань». Адже у разі реальної відмови одну людину просто направили б до іншої частини. У цій же схемі процес навмисно гальмували, створюючи ілюзію законності.

За таку «послугу» доводилося платити чималі гроші – за даними правоохоронців, близько 8 тисяч доларів. При цьому організатор запевняв клієнтів у наявності зв’язків і повному контролі над ситуацією.

Втім, як показує практика, подібні історії рідко залишаються непоміченими. Схему викрили, а її організатору вже оголосили підозру. Йому загрожує до восьми років позбавлення волі.

Цей випадок вкотре демонструє: навіть найбільш «креативні» способи обходу системи зрештою впираються у реальність. І якщо на папері все може виглядати переконливо, то в юридичній площині такі дії мають цілком конкретну оцінку – порушення закону з відповідними наслідками.

Клієнти ПриватБанку мають кілька способів переказати гроші – через застосунок «Приват24», банкомати, термінали самообслуговування або безпосередньо у відділеннях. У 2026 році ці послуги залишаються доступними, однак їхня вартість залежить від типу картки та джерела коштів.

Скільки коштують перекази власних коштів

Якщо клієнт переказує власні гроші, тарифи виглядають доволі лояльно:

• на картки «Універсальна», «Універсальна Gold», преміальні чи інтернет-картки – без комісії;
• на «Картку для виплат» – 0,5% від суми (але не більше 50 грн), причому комісію сплачує отримувач;
• з поточного рахунку фізособи на «Картку для виплат» – 1% (по 0,5% з відправника та отримувача);
• на депозитні рахунки – безкоштовно;
• на «Приват-вклад» та в сервіс «Скарбничка» – 1% від суми.

Переказ кредитних коштів – дорожчий

Якщо ж використовуються кредитні кошти, комісія значно зростає:

• на картки «Універсальна» та «Універсальна Gold» – 3%;
• на «Картку для виплат» – 3% + 0,5% (до 50 грн);
• на рахунок юридичної особи в межах банку – стандартний тариф за платіж +3%.

Окремі умови для «Картки для виплат»

Саме на ці картки українці найчастіше отримують зарплати, пенсії чи соціальні виплати. Для них діють такі правила:

• переказ на «Універсальну», «Універсальну Gold» або інтернет-картку – безкоштовний;
• переказ на іншу «Картку для виплат» – 0,5% (до 50 грн), комісію сплачує отримувач.
• Преміальні картки: коли безкоштовно, а коли ні

Власники преміальних карток здебільшого не платять за перекази власних коштів. Але якщо йдеться про кредитні гроші, тарифи стандартні:

• 3% – на «Універсальну» або «Універсальну Gold»;
• 3,5% – на «Картку для виплат».

Таким чином, у більшості випадків вигідніше переказувати саме власні кошти – тоді комісії або мінімальні, або взагалі відсутні.

Апеляційна інстанція фактично сформувала новий правовий підхід – так званий «імунітет від призову», який захищає військовозобов’язаних із чинною відстрочкою від незаконної мобілізації. Йдеться про гарантію, за якою громадяни не підлягають призову до завершення строку дії відповідних документів.

Як повідомляється з посиланням на рішення Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі №600/5412/25а, позивач мав законні підстави для відстрочки через догляд за батьком з інвалідністю ІІ групи. Попри те, що документ був чинний до 5 листопада 2025 року, чоловіка мобілізували під час звернення до ЦНАПу для оновлення даних.

Суд наголосив на практичному значенні такого «імунітету», спираючись на постанову Кабінету Міністрів №560. Зокрема, пункт 60 передбачає, що особа не може бути призвана, якщо її заява про відстрочку ще розглядається. Водночас пункт 63 забороняє направлення громадян із підтвердженим правом на відстрочку на військово-лікарську комісію, за винятком окремих випадків.

Окрему увагу суд приділив так званим «активним діям» громадянина. У цьому випадку позивач особисто звернувся до Чернівецького ЦНАПу для оновлення своїх даних, що стало доказом його наміру скористатися правом на відстрочку. У результаті суд скасував рішення ТЦК про мобілізацію, а також наказ військової частини про зарахування чоловіка до особового складу.

Юристи наголошують, що для ефективного захисту своїх прав важливо документувати всі звернення до державних органів. Якщо громадянин не заявляє про своє право належним чином, суд може стати на бік територіального центру комплектування. Вчасне подання заяви через ЦНАП або електронні сервіси дозволяє зберегти правовий захист на весь період дії відстрочки.