Державний ПриватБанк запустив виплати кешбеку за пальне в межах програми «Національний кешбек». Тепер водії можуть повертати частину витрат – у середньому від 2 до 11 гривень з кожного літра.

Як пояснили у банку, для частини клієнтів процес максимально простий – гроші нараховуватимуться автоматично.

Що це за кешбек і як він працює

Йдеться про державну програму підтримки автовласників, яка частково компенсує витрати через подорожчання бензину, дизеля та газу.

Клієнти ПриватБанку, які користуються карткою «Національний кешбек» разом із Mastercard, можуть отримувати від 5% до 15% від суми витрат на пальне.

Як підключитися до програми

Якщо картка вже є і програма активована у «Дії», нічого додатково робити не потрібно – кешбек надходитиме автоматично після оплати пального на АЗС.

Перевірити накопичені кошти можна безпосередньо в застосунку «Дія».

Тим, хто ще не підключився, достатньо:

• оформити цифрову картку «Національний кешбек» у Приват24 (це безкоштовно),
• обрати цю картку в «Дії».
• Після цього кешбек почне нараховуватися автоматично.

На що можна витратити гроші

Отримані кошти можна використати на:

• оплату комунальних послуг,
• поштові витрати,
• купівлю українських товарів, ліків чи книг,
• благодійність через розділ «Добро» в Приват24 або на сайті банку.

Нагадуємо, що максимальну сума кешбеку на пальне – 1000 гривень.

В Міністерстві оборони заявляють, що майже 2 мільйони чоловіків знаходяться поза обліком і тим чи іншим способом порушили правила військового обліку. А так як війна продовжується і Україні потрібно мобілізувати 20-30 тисяч осіб щомісяця, влада активно шукає нові методи, як вивести з тіні військовозобов’язаних чоловіків.

Одним із ключових інструментів може стати використання ідентифікаційного коду (РНОКПП), який фактично є універсальним «ключем» до більшості державних і фінансових реєстрів. Завдяки цьому номеру держава має змогу зіставляти інформацію з різних баз даних і виявляти тих громадян, які випали з поля зору територіальних центрів комплектування.

Йдеться не про пряме відстеження місцезнаходження людини, а про аналіз її цифрового сліду. Наприклад, якщо громадянин офіційно працює, отримує дохід або користується державними послугами, але при цьому відсутній у військовому обліку, система може автоматично позначити його як такого, що потребує перевірки.

У перспективі влада розглядає можливість глибшої інтеграції державних реєстрів. Зокрема, мова йде про об’єднання даних податкової служби, демографічного реєстру, соціальних служб та інших інформаційних систем. Такий підхід дозволить швидше виявляти невідповідності та формувати списки осіб, які не виконали свої обов’язки щодо військового обліку.

Окремим напрямком є цифровізація процесів. Уже зараз впроваджуються електронні сервіси, пов’язані з військовим обліком, а в майбутньому їх роль лише зростатиме. Це означає, що уникнути контакту з державою стане значно складніше, адже більшість процедур поступово переходять у цифровий формат.

Якщо ж війна затягнеться, експерти не виключають посилення контролю. Серед можливих кроків – запровадження додаткових перевірок при отриманні державних послуг, обмеження для тих, хто не оновив свої дані, а також ширше використання автоматизованих систем для обміну інформацією між відомствами.

Таким чином, держава робить ставку не на силові методи, а на технології та аналітику. Ідентифікаційний код у поєднанні з реєстрами може стати головним інструментом для того, щоб поступово вивести з «тіні» тих, хто досі уникає військового обліку.

Статус розшуку за порушення правил військового обліку не є безстроковим – закон встановлює чіткі часові межі притягнення до відповідальності.

Особи, які перебувають у розшуку в ТЦК, після спливу визначеного строку їх уже не можуть покарати за попереднє порушення.

Як повідомляє «Технофан», з посиланням на статтю 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), такі порушення належать до адміністративних. Водночас в українському законодавстві відсутнє поняття «адміністративного розшуку» – воно передбачене лише в межах кримінального процесу.

Згідно із законом, за порушення правил військового обліку (статті 210 та 210-1 КУпАП) адміністративне стягнення може бути накладене протягом трьох місяців із моменту виявлення правопорушення. Водночас діє граничний термін – не пізніше одного року з дня його вчинення.

Це означає, що після спливу року ТЦК втрачає право накладати штраф за конкретне порушення. Відповідно, і статус розшуку не може зберігатися безкінечно.

У застосунку «Резерв+» така позначка зазвичай зникає автоматично після завершення цього строку. Якщо ж статус залишається, користувачам рекомендують оновити дані онлайн або звернутися до ТЦК з офіційним запитом щодо його скасування.

Водночас важливо враховувати, що повторно штрафувати за той самий випадок не можна. Однак нове порушення – наприклад, ігнорування повістки після оновлення даних – може стати підставою для нового стягнення та відновлення відповідних заходів з боку ТЦК.