В Україні планують змінити правила компенсацій для облаштування робочих місць людей з інвалідністю. Уряд підготував проєкт постанови, який дозволить частково відшкодовувати витрати на придбання техніки, необхідної для роботи, зокрема: ноутбуків, планшетів або смартфонів.

Йдеться про програму підтримки роботодавців і самозайнятих осіб, які створюють або адаптують робочі місця для людей з інвалідністю. Завдяки змінам компенсацію можна буде отримати і за придбані гаджети, якщо вони необхідні для виконання службових обов’язків.

За новими правилами держава покриватиме лише частину витрат. Зокрема, на комп’ютерну техніку, ноутбуки, планшети чи моноблоки, передбачено компенсацію до 20% від їхньої вартості. Для мобільних телефонів або смартфонів граничний розмір відшкодування становитиме до 10%.

При цьому техніка повинна бути новою і придбаною вже після офіційного працевлаштування людини. Компенсацію надаватимуть лише для основного місця роботи.

Окрім цього, уряд планує розширити коло тих, хто може скористатися програмою. Йдеться, зокрема, про молодь з інвалідністю I та II групи, яка вперше влаштовується на роботу. Також підтримка передбачена для ветеранів, які отримали інвалідність під час служби і після повернення були переведені на іншу посаду.

Скористатися компенсацією зможуть і фізичні особи-підприємці з інвалідністю або люди, які займаються незалежною професійною діяльністю та облаштовують власне робоче місце.

Водночас планується посилити контроль за використанням коштів. Перед виплатою компенсації центр зайнятості може перевірити облаштоване робоче місце, зокрема дистанційно за допомогою фото або відеозв’язку.

Куди звертатися за компенсацією

Щоб отримати компенсацію, роботодавцю або підприємцю необхідно звернутися до найближчого центру зайнятості та подати відповідну заяву. Разом із заявою потрібно надати документи, що підтверджують працевлаштування людини з інвалідністю, а також чеки або інші підтвердження придбання обладнання.

Після розгляду документів фахівці служби зайнятості можуть провести перевірку облаштованого робочого місця. У разі позитивного рішення компенсацію виплачують на рахунок заявника.

Очікується, що такі зміни допоможуть зробити робочі місця більш доступними для людей з інвалідністю та водночас забезпечать прозоре використання державних коштів.

Європейський Союз підтвердив, що дія Директиви про тимчасовий захист для українців завершиться 4 березня 2027 року і продовжувати її на рівні всього ЄС не планують. Для мільйонів людей, які вже кілька років живуть у європейських країнах, це означає поступовий перехід до нових правил перебування.

Тимчасовий захист був запроваджений у 2022 році після початку повномасштабної війни. Механізм дозволив українцям швидко отримати легальне проживання, доступ до роботи, освіти та соціальної допомоги без складної процедури отримання притулку. За даними європейських інституцій, він став наймасштабнішим застосуванням цієї директиви за всю історію ЄС.

Однак сама система з самого початку задумувалася як короткострокова. Тому Брюссель разом із країнами-членами погодив так звану стратегію «координованого виходу з тимчасового захисту».

Що зміниться після березня 2027 року

Головне рішення Євросоюзу, після завершення дії директиви кожна держава самостійно визначатиме правила для українців, які залишаться на її території. Єдиного нового статусу для всіх громадян України не запроваджуватимуть.

У Брюсселі очікують, що більшість людей перейде на звичайні імміграційні механізми.

Три основні сценарії

1. Національний дозвіл на проживання

Найпоширенішим варіантом може стати отримання стандартного виду на проживання. Його можуть оформити ті, хто вже працює, навчається, веде бізнес або возз’єднався з родиною.

Йдеться, зокрема, про:

• трудові дозволи
• студентські візи
• гуманітарні дозволи
• або європейську Blue Card для висококваліфікованих спеціалістів

Важливо, що одночасно мати тимчасовий захист і новий ВНЖ не дозволять, тому процедуру переходу радять починати завчасно.

2. Добровільне повернення до України

Європейська комісія рекомендує країнам запускати програми підтримки тих, хто вирішить повернутися. У різних державах це можуть бути:

• оплата дороги
• одноразова фінансова допомога
• підтримка з житлом і працевлаштуванням після повернення

3. Статус біженця або індивідуальний захист

Люди, які мають персональні ризики, наприклад, через загрозу переслідування чи небезпеку у разі повернення, можуть подати заяву на міжнародний захист або статус біженця.

Чому ЄС не продовжує програму

За оцінками експертів, головна причина, тимчасовий характер механізму. Директива створювалася для екстрених ситуацій і не передбачала багаторічного застосування.

Водночас її використання щодо українців стало безпрецедентним: у різні періоди захистом користувалися понад 4 мільйони людей у країнах ЄС. Саме тому Європа вирішила перейти до довгострокових міграційних рішень.

Що радять українцям

Фахівці з міграційного права рекомендують не відкладати рішення до останнього моменту. Уже зараз варто:

• перевірити правила отримання ВНЖ у країні проживання
• зібрати необхідні документи
• за потреби звернутися по юридичну консультацію

Остаточні умови можуть відрізнятися залежно від держави. Наприклад, країни з великою українською громадою або гнучкішою міграційною політикою можуть запропонувати більше можливостей для легалізації.

Попереду ще рік до завершення програми, але для багатьох українців у Європі це вже період важливих рішень – де будувати життя після завершення тимчасового захисту.

У мережі оприлюднили відеозапис інциденту на Волині, де група невідомих на цивільних автомобілях перешкодила руху буса ТЦК та звільнила військовозобов’язаного.

За інформацією, 8 березня поблизу села Озеро кілька цивільних авто наздогнали транспорт ТЦК, який віз чоловіка до центру комплектування. Зловмисники заблокували його рух і підрізали бус, через що він з’їхав у кювет.

Після цього група людей витягла військовозобов’язаного з авто. У результаті сутички постраждали двоє працівників ТЦК.

Наразі триває перевірка, а правоохоронці встановлюють усіх учасників інциденту.